Вирок № 68545243, 31.08.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2924/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі колегії суддів :

головуючого судді Кравченко М.В.,

суддів Зінченко О.М., Болобана В.Г.,

при секретарі Бадьорій Є.І., Василенко О.С.,

за участю прокурора Колкова А.В.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілих ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012100230000047 від 23.11.2012 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 вчинив шахрайство в особливо великих розмірах за таких обставин.

Згідно з протоколом Загальних Зборів Учасників № 1 від 21.07.2007 ОСОБА_5 був обраний на посаду директора ТОВ «Обухів-Ріелт» (код ЄДРПОУ 35162408), що зареєстроване і фактично розташоване за адресою: м. Обухів, вул. Миру, 9, офіс. 218. Крім того, відповідно до даного протоколу ОСОБА_5 також став одним із засновників даного господарюючого субєкта і почав володіти 50% статутного капіталу.

Відповідно до статті 14 статуту ТОВ «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408), затвердженого протоколом № 1 загальних зборів учасників Товариства від 21.07.2007, виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є директор, який вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих питань, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Крім того, директор діє від імені Товариства в межах, передбачених установчими документами Товариства та чинним законодавством України та виконує ряд функцій, серед яких: здійснює оперативне управління Товариством в межах повноважень; вирішує питання, повязані із діяльністю трудового колективу; без довіреності представляє Товариство в усіх державних, громадських, приватних та інших організаціях.

У невстановлений день, восени 2008 року, до ОСОБА_5 як директора ТОВ «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408) за адресою: м. Обухів, вул. Миру, 9, офіс. 218, звернувся ОСОБА_6 з метою скористатись послугами у сфері торгівлі нерухомим майном. В ході спілкування ОСОБА_5 стало відомо від ОСОБА_6, що останній має намір одержати на власне імя рішення про виділення земельної ділянки площею 1,5 га в межах села Деревяна Обухівського району Київської області з метою подальшого оформлення документів на право власності на вказану земельну ділянку та виготовлення на власне імя державного акту на право власності на земельну ділянку. Під час розмови ОСОБА_5 також дізнався, що в подальшому ОСОБА_6 має намір реалізувати вказану земельну ділянку на користь третіх осіб з метою отримання прибутку у грошовій формі.

Дізнавшись про наміри ОСОБА_6 приватизувати земельну ділянку в межах с. Деревяна Обухівського району Київської області з метою подальшого її продажу та отримання за це економічної вигоди, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 послуги компанії ТОВ «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408), яка за визначену грошову винагороду забезпечила б ОСОБА_6 допомогу в оформленні повного пакету документації на земельну ділянку, а також отримання державного акту про право власності на імя останнього. Водночас, з метою економії коштів та, як наслідок, отримання більшої економічної вигоди від відчуження прав на вказану земельну ділянку, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 відразу розпочати процес приватизації на віднайденого нового набувача шляхом відмови ОСОБА_6 від земельної ділянки на користь третьої особи. З метою отримання ОСОБА_6 економічної вигоди у грошовій формі за відмову від земельної ділянки на користь третьої особи ОСОБА_5 запропонував залучити компанію ТОВ «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408), яка б надала юридичні і консультаційні послуги третій особі - замовнику, а саме, від імені замовника вчинити усі необхідні та передбачені чинним законодавством України дії щодо одержання ним рішення на право приватизації земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку, а визначена частина з прибутку компанії за дані послуги і буде грошовою винагородою ОСОБА_6

Довіряючи начебто добросовісним та правдивим намірам ОСОБА_5, ОСОБА_6 погодився на вказану пропозицію, після чого розпочав процес пошуку конкретного набувача права власності на дану земельну ділянку з подальшою метою залучення до вказаного процесу ріелторської компанії ТОВ «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408), директором якої був ОСОБА_5

У невстановлений день та час 2008 року ОСОБА_6 познайомився із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які виявили бажання набути право власності на земельну ділянку площею 1,5 га в межах с. Деревяна Обухівського району Київської області, після чого домовився про спільну зустріч 01.10.2008 у приміщенні офісу № 3 по вулиці Воровського, 51 в м. Києві, про що повідомив ОСОБА_5, якому як директору ріелторської компанії ТОВ «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408) запропонував надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 юридичні та консультаційні послуги щодо приватизації земельної ділянки в с. Деревяна Обухівського району Київської області.

Після цього, ОСОБА_7, усвідомлюючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають намір придбати земельну ділянку в с. Деревяна Обухівського району Київської області та мають грошові кошти на оплату послуг його ріелтерської компанії ТОВ «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408), вирішив скористатись даними обставинами, а також своїм службовим становищем, щоб увійти в довіру до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та під приводом надання юридичних та консультаційних послуг щодо приватизації земельної ділянки, які насправді не планував надавати, заволодіти грошовими коштами останніх.

Так, 01.10.2008, у невстановлений час, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули до приміщення офісу № 3 по вулиці Воровського, 51 в м. Києві, де ОСОБА_5 почав рекомендувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 юридичні та консультаційні послуги компанії ТОВ «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408) для забезпечення набуття ними права власності на земельну ділянку площею 1,5 га в межах с. Деревяна Обухівського району Київської області.

У подальшому, 07.10.2008, в денний час, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули до с. Деревяна Обухівського району Київської області, де ОСОБА_5 вказав на місцевість, де знаходилась вказана земельна ділянка. Враховуючи те, що попередньо обумовлені деталі та питання, повязані із виділенням та приватизацією вказаної земельної ділянки площею 1,5 га в межах с. Деревяна Обухівського району Київської області влаштовували ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останні дійшли згоди у питанні скористатись юридичними та консультаційними послугами ТОВ «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408) з даного приводу та домовились про зустріч 14.10.2008 із ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у приміщенні офісу № 3 по вулиці Воровського, 51 в м. Києві, де планувалось укладення договору.

14.10.2008, в денний час, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули до приміщення офісу № 3 по вулиці Воровського, 51 в м. Києві, де під час зустрічі ОСОБА_5 надав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проект договору №14-10-08 про надання послуг від 14.10.2008.

Відповідно до умов вказаної угоди Виконавець зобовязувався надати Замовнику юридичні та консультаційні послуги та провести від імені Замовника усі необхідні та передбачені чинним законодавством України дії щодо одержання Замовником (на його імя) рішення на право приватизації земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку, у тому числі, здійснити розробку проекту відведення земельної ділянки (замовлення технічної документації) та погодити її у встановленому законами України порядку, а також, зареєструвати державний акт на право власності на земельну ділянку у відповідному земельному управлінні. Земельна ділянка, зазначена в проекті договору повинна була розташовуватись в межах с. Деревяна Обухівського району Київської області та підпадати під юрисдикцію Деревянської сільської ради.

У п. 1.2. Договору містилось посилання на те, що до даного пункту додаються додатки, які свідчать про місце розташування земельної ділянки, а саме, топографо-картографічні дані, карту місцевості з зазначенням земельної ділянки, кадастрові дані та інше.

Згідно п. 2.1. Договору вартість вказаних послуг за договором становила - 800 000 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 160 000 доларів США.

Пункт 2.2. договору передбачав порядок оплати послуг за договором, а саме: попередня оплата в сумі 300.000 гривень, повинна бути сплачена замовником протягом 3-х робочих днів з; моменту укладання даного Договору; другий розрахунок в сумі 250.000 грн. мав бути здійснений протягом 3-х робочих днів з моменту надання Виконавцем рішення Деревянської сільської ради; остаточний розрахунок в сумі 250.000 грн. мав бути здійснений протягом 3-х робочих днів з моменту повного виконання Виконавцем своїх обовязків за даним договором, підписання акту приймання-передачі послуг та повідомлення Виконавцем про проведення державної реєстрації державного акту на земельну ділянку та готовності передачі його замовнику.

Враховуючи те, що всі істотні умови вказаної угоди задовольняли інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останній засвідчив її власним підписом від імені Замовника, а ОСОБА_5 як директор ріелторської компанії ТОВ «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408) поставив свій підпис від імені Виконавця - TOB «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408) та засвідчив її відтиском печатки даної юридичної особи.

Відразу після підписання сторонами вказаної угоди, ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_2, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_1 частину грошових коштів за укладеним договором, а саме, кошти в розмірі 300 000 гривень. Факт отримання даних коштів ОСОБА_5 засвідчив розпискою від свого імені та квитанцією до прибуткового касового ордера від імені ТОВ «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408), що заповнив в присутності вищевказаних осіб, та передав дані документи ОСОБА_2

Після цього, ОСОБА_5 на неодноразові телефонні дзвінки ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які цікавились процесом виконання істотних умов укладеного договору, повідомляв неправдиву інформацію, що триває процес збору та оформлення документів, повязаних із приватизацією земельної ділянки площею 1,5 га в межах с. Деревяна, Обухівського району, Київської області на імя ОСОБА_2

В подальшому, на початку грудня 2008 року, в невстановлений слідством день, ОСОБА_5, діючи в межах єдиного умислу, направленого на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, а саме, грошовими коштами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зателефонував ОСОБА_1 та почав переконувати його у необхідності здійснення наступної проплати за договором № 14-10-08 про надання послуг від 14.10.2008 (хоча ОСОБА_5 не було виконано умови договору, необхідні для здійснення другого етапу розрахунку), мотивуючи це тим, що дані грошові кошти необхідні для здійснення приватизації земельної ділянки в с. Деревяна Обухівського району Київської області, та у разі несплати вказаних грошових коштів приватизаційний процес зупиниться, а попередньо сплачені ОСОБА_1 грошові кошти йому повернуті не будуть. Довіряючи ОСОБА_5, ОСОБА_1 погодився надати йому вказані грошові кошти.

Так, 26.12.2008, у першій половині дня, ОСОБА_5, з метою реалізації свого умислу, направленого на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, а саме, грошовими коштами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою домовленістю із ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні офісу № 218 по вулиці Миру, 9 в м. Обухові в присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 200 000 гривень. Факт отримання даних коштів ОСОБА_5 засвідчив розпискою від свого імені та квитанцією до прибуткового касового ордера від імені ТОВ «Обухів-Ріелт» (ЄДРПОУ 35162408), що заповнив в присутності вищевказаних осіб, та передав дані документи ОСОБА_2

У подальшому, ОСОБА_5 на неодноразові телефонні дзвінки ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які продовжували цікавились процесом виконання умов укладеного договору, повідомляв неправдиву інформацію, що продовжує тривати процес збору та оформлення документів, повязаних із приватизацією земельної ділянки площею 1,5 га в межах с. Деревяна Обухівського району Київської області на імя ОСОБА_2, однак своїх обовязків за договором перед ОСОБА_2 не виконав, грошові кошти не повернув та почав ухилятись від зустрічей із ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Таким чином, ОСОБА_5 заволодів грошовими коштами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 500 000 гривень, що в 600 разів і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (257,50 грн. Х 600 = 154 500 грн.).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, проти цивільного позову заперечив повністю, показав, що у 2005 році відкрив свою агенцію нерухомості, здійснював підприємницьку діяльність у сфері торгівлі нерухомістю, був директором ТОВ «Обухів-Ріелт», яке закрив через виникнення проблем із правоохоронними органами. Приблизно у 2007 році від свого знайомого ОСОБА_6 дізнався про те, що є можливість отримати у власність та продати земельну ділянку у с.Деревяна розміром 1,5 га, вони разом вирішили спільно оформити документи та організувати продаж. Спочатку за рішенням сільради було виділено цю ділянку на імя його сестри. Через приблизно місяць ОСОБА_6 у його офісі познайомив його із ОСОБА_2, який виявив бажання придбати цю земельну ділянку. Вони приблизно один місяць вели перемовини щодо оформлення ділянки, погодили вартість 160000 доларів за всю ділянку, він надавав свій проект договору для попереднього опрацювання потерпілим, вони вносили до нього свої зауваження. Як директор ТОВ «Обухів-ріелт» він підписав із ОСОБА_2 письмовий договір щодо консультаційних послуг, скріпив свій підпис печаткою ТОВ. У договорі сторони обумовили, що роботи за цим договором закінчуються видачею державних актів потерпілим на земельні ділянки в с.Деревяна. На виконання цього договору ОСОБА_2 передав йому 300 тис. грн., після чого він написав письмову розписку та видав прибутковий касовий ордер, який підписав знову як директор ТОВ і скріпив свій підпис печаткою ТОВ. В межах виконання цього договору він відповідав за документальне оформлення передачі визначеним ОСОБА_1 особам права власності на земельні ділянки, а за усною домовленість ОСОБА_6 повинен був організовувати роботи щодо надання допомоги селу, збору погоджень та інше. При цьому ОСОБА_6 діяв саме в його інтересах. В результаті його діяльності на імя потерпілого було винесено рішення Деревянської сільської ради про надання згоди на збір документації, яке він передав ОСОБА_2. Надалі виникла потреба оплатити наступний етап виконання робіт, тому за його вимогою ОСОБА_2 у його офісі знову сплатив на таких самих підставах і за таким саме оформленням ще 200 тис. грн. у присутності ОСОБА_11. Однак кошти були сплачені неповністю, оскільки обумовлені додатково 50 тис. грн. потерпілим не були сплачені, тому надалі ніякі роботи по виконанню договору не виконувались. Вважає, що між ним та потерпілими виникли цивільно-правові відносини, всі отримані ним кошти від потерпілих на загальну суму 500 тис. грн.. були фактично витрачені на організацію виконання зобовязань за договором, у той час подібні послуги дійсно коштували саме таку суму, а роботи не були закінчені лише через відмову потерпілих оплачувати наступні етапи виконання робіт. Висловив готовність продовжити виконання зобовязань за договором за умови оплати залишку передбачених договором коштів. Пояснити причини невідображення у фінансово-господарській, бухгалтерській, податковій документації касової операції, прибутку від діяльності ТОВ відносно отриманих від потерпілого коштів не зміг, посилаючись на те, що цими питаннями повинна була займатись бухгалтер ТОВ. Визнав відсутність офіційних домовленостей із сільською радою, відсутність довіреності на представництво інтересів майбутніх власників земельних ділянок, відсутність наміру повертати отримані від потерпілих кошти. Запевняв у відсутності умислу на вчинення злочину, вважає свої зобовязання за договором повністю виконаними, а претензії потерпілих пояснив зміною ринкових цін на земельні ділянки.

Винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаного злочину повністю доведена показами потерпілих, свідків, письмовими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що приблизно в жовтні 2008 року в нього, його сина ОСОБА_12 та дружини ОСОБА_13 виникло бажання побудувати жилий будинок, вони розуміли, що для цієї мети необхідно приватизувати земельну ділянку. Його син ОСОБА_2 повідомив йому на початку жовтня, що він з його приятелем ОСОБА_9, в якого були аналогічні наміри, знайшли гідний, цікавий і дуже привабливий з цінової точки зору варіант земельної ділянки в селі Дерев'яна загальною площею 1,50 га на шістьох людей. Син ОСОБА_2 сказав, що познайомився у місті Обухові з ОСОБА_6, той у свою чергу познайомив його з директором ТОВ «Обухів-Ріелт» ОСОБА_5, який має позитивний досвід вирішення земельних питань, здійснив багато таких операцій із землею, має доступ до бази даних земельних ділянок і необхідний досвід. Він (ОСОБА_1Ф.) запропонував сину запросити цих людей (ОСОБА_6 та ОСОБА_5) до себе в офіс по вулиці Воровського, 51 у м. Києві для детального обговорення. Вони зустрілися з ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які надали фотографії земельної ділянки в селі Деревяна, розяснили ситуацію, чим викликали інтерес. Після цього, десь через тиждень, вони виїхали на місце розташування земельної ділянки в с. Деревяна, там потерпілих зустрів ОСОБА_5, показав земельну ділянку, яка була обнесене кілками, і пояснив, що ця земельна ділянка підлягає приватизації. Через деякий час у жовтні 2008 року ОСОБА_6 і ОСОБА_5 прибули в офіс за вищевказаною адресою, де він (ОСОБА_1Ф.) підписав договір з ТОВ «Обухів-Ріелт», від імені якого діяв ОСОБА_5 і передав їм грошові кошти у розмірі 300 000 грн. Для виконання умов договору вони надали доручення ОСОБА_5 Під час цієї зустрічі окрім зазначених осіб, були присутні ОСОБА_9, приятель ОСОБА_2, та ОСОБА_10. В цей день потерпілі визначилися із ОСОБА_5, що через місяць вони отримають акти на приватизацію землі, і після цього передадуть залишок суми по договору. Десь у грудні 2008 року, після тривалих перемовин, вони (ОСОБА_5 та ОСОБА_6) сказали, що якщо не буде передано другу суму по договору 200 000 грн., то документи отримані ними не будуть. На зауваження потерпілого, що йому не передано жодних документів, вони сказали, що у них є ксерокопії первинних рішень сільської ради, які дозволяють збирати документи на земельну ділянку. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 С запевнили, що якщо другий транш грошей не буде передано, то перші 300 000 грн. модна буде вважати втраченими. Десь 26.12.2008 року він віддав гроші (200 000 грн.) сину ОСОБА_12 та ОСОБА_9. Вони поїхали в м. Обухів, в офіс ТОВ «Обухів-Ріелт», де в присутності ОСОБА_6 передали грошові кошти ОСОБА_5, отримавши від нього відповідну розписку. Після цього дня, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 почали ухилятися від телефонних контактів, не відповідали на телефонні дзвінки. В кінці зими 2009 року до нього приїхав ОСОБА_6 в офіс і пояснив, що ОСОБА_5 теж його обманув, він виявився непорядною людиною, попросив 4 000 доларів і сказав, що за ці гроші владнає всі питання і привезе через 10 днів всі документи. Він віддав ці гроші під розписку в присутності сина ОСОБА_12 та ОСОБА_9. Після цього, ОСОБА_6 перестав брати трубку та відповідати на телефонні дзвінки. Після цього епізоду ОСОБА_1 зрозумів, що має справу з шахраями. Обухівським районним судом Київської області було заочним рішенням стягнуто сума коштів по договору. Рішення суду не виконано, у заявку із відсутністю у ОСОБА_5 будь-якого майна. Під час розгляду цивільної справи зясувалось також, що гроші, передати ними ОСОБА_5, не були оприбутковані. Після цих подій він направив сина ОСОБА_12 в Деревянську сільську раду, де він познайомився із сільським головою, і той пояснив, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виходили з ним на контакт, обіцяли йому кошти на ремонт клубу за оформлення земельної ділянки, але нічого не виконали, тому рішення сільської ради, яке надавалось на попередній збір документів згодом було скасоване. В сільській ради син ОСОБА_2 отримав рішення з мокрою печаткою про надання дозволу на оформлення документів, але під час збору документів, були виявлені чисельні перепони, так як земельна ділянка, яка планувалась у передачу належала до лісового фонду. Потрібен був дозвіл лісового господарства, який їм не вдалося отримати. Потерпілий зауважив, що особисто не отримував жодних документів від ОСОБА_5 ОСОБА_5 постійно давав обіцянки, щоб залагодити складнощі, вихвалявся своїм досвідом з вирішення таких питань, показував якісь акти, розповідав, що продав якісь землі на Дамбі (смт. Козин), обіцяв, що візьме на себе всю роботу по співпраці із сільською радою, по розробці технічної документації. Також ОСОБА_5 зазначав, що вони тісно співпрацюють з керівником земельного відділу земельних ресурсів Обухівського району Горовим. ОСОБА_5 запевняв, що другий транш грошей у розмірі 200 000 грн. без виконання попередніх умов договору йому потрібний, оскільки виникли складнощі. Починаючи з 2009 року ОСОБА_5 жодного разу не відповів на телефонний дзвінок і змінив номер. Він передав 200 000 грн. замість 250 000 грн. передбачених договором, так як ОСОБА_5 запевнив його, що цього буде достатньо для вирішення складнощів. 50 000 грн. він мав намір передати після отримання державних актів на землю. У 2009 році він звернувся до правоохоронних органів. Потерпілий вважає, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 його «розвели», через шахрайські дії зазнав моральних страждань, неодноразово лежав у лікарні, перебував у депресії та до теперішнього часу віддає борг своїм знайомим.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 2008 році в його сім'ї виникла потреба побудувати житло. Вони із приятелем ОСОБА_9 їздили по Київській області підшукували варіанти для придбання земельних ділянок. В якийсь день до них підїхав ОСОБА_6, сказав, що він працює у ТОВ «Обухів-Рієлт» менеджером, і може підшукати їм щось не дороге та непогане, запропонувавши їм схему не просто купити земельну ділянку, а отримати її в сільській раді через процес приватизації. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пояснили йому та ОСОБА_9, так як вони не дуже розумілись в земельних питаннях, що в них є якісь домовленості в сільській раді с. Деревяна, за допомогу для школи, клубу та ін. депутати розглядають їхні заяви та надають дозволи на отримання земельних ділянок. Після цього в жовтні 2008 року зустрівшись в офісі по вул. Воровського 51 у м. Києві, ОСОБА_1 підписав договір з ТОВ «Обухів-Ріелт» та передав 300 000 грн. Згодом йому подзвонив ОСОБА_6, сказав, що хоче показати йому результати роботи та вони домовились зустрітися у м. Обухові. В його автомобілі при світлі лампочки ОСОБА_6 показав ксерокопії документів про попереднє погодження місця розташування земельної ділянки без підписів та печаток та без зазначення місця розташування. Папірці були оформленні на шістьох людей. Далі він зустрівся удвох з ОСОБА_5, який пояснив йому, що треба ще гроші для ухвалення рішення на розроблення технічної документації. І якщо зараз це не зробити, то весь процес буде скасовано. У грудні 2008 року, він із ОСОБА_11 привіз другу суму грошей у м. Обухів у офіс ТОВ «Обухів-Ріелт», де віддав гроші ОСОБА_5, останні узяв сумку з грошима та поїхав кудись. Вони із ОСОБА_9 та ОСОБА_6 залишились в офісі, де якась жінка, яку ОСОБА_5 назвав бухгалтером, видала їм чек та приходний ордер з печатками ТОВ «Обухів-Ріелт». Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пропали, перестали виходити на зв'язок. Він хитрощами знайшов ОСОБА_6, останній взяв 4 000 доларів від ОСОБА_1 та пообіцяв все залагодити і теж зник. Остання телефонна розмова між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, змінений номер якого надав їм ОСОБА_6, відбулася взимку 2009 року, в ході якої ОСОБА_5 сказав, що не буде повертати гроші, а якщо вони посадять його в тюрму, то він буде виплачувати їм по 30 грн. щомісяця. Він більше спілкувався з ОСОБА_6, тому що ОСОБА_5 не брав слухавку. Зі слів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 сприяти в отриманні технічної документації і документів на землю повинен був Горовий - друг ОСОБА_5, ОСОБА_6 був далеким родичем сільського голови ОСОБА_14 і мав займатися питанням допомоги сільській раді. Після отримання останньої суми грошей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не зявлялися, а за місцем розташування ТОВ «Обухів-Рієлт» офіс був завжди закритий.

Потерпілі та їх представник в судовому засіданні цивільний позов підтримали повністю.

Свідок ОСОБА_10 пояснив в судовому засіданні, що він працює разом з ОСОБА_1, видають газету. В жовтні 2008 року він був присутній в офісі по вул. Воровського 51 під час зустрічі двох представників ТОВ «Обухів-Ріелт» з потерпілими, в ході якої він був свідком передачі грошей, в його присутності представник ТОВ «Обухів-Рієлт» пообіцяв що до кінця 2008 року вони оформлять правовстановлюючі документи на землю. Десь в лютому 2009 року потерпілий ОСОБА_1 позичав у нього гроші для вирішення питання по оформленню земельної ділянки та передачі ТОВ «Обухів-Ріелт». Зі слів потерпілого ОСОБА_1Ф, йому відомо, що земельна ділянка оформлена не була.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що влітку 2008 року у нього та його приятеля ОСОБА_2 виникла ідея придбати земельну ділянку для подальшого будівництва жилих будинків на 2 сім'ї. Під час пошуків вони натрапили на оголошення ТОВ «Обухів-Рієлт». В офісі цієї компанії директор ОСОБА_5 розказав їм «красиву історію» про те як отримати шість земельних ділянок по 25 соток. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запропонували їм юридичний супровід. Вони погодились, ця пропозиція здалася їм цікавою і 01.10.2008 року вони зустрілись ще раз в офісі по вулиці Воровського, 51 разом з батьком ОСОБА_2 ОСОБА_1 щоб обговорити все це ще раз. Пізніше він з потерпілими виїжджав на місце розташування земельної ділянки в с. Деревяна, щоб особисто пересвідчитись в її наявності. 14.10.2008 року в офісі ОСОБА_1Ф, по вул. Воровського, 51 він, потерпілі, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, де в цей день був підписаний договір та передано 300 000 грн. на виконання умов договору. Друга передача коштів у розмірі 200 000 грн. відбулась 26.12.2008 року в офісі ТОВ «Обухів-Ріелт» за участі його, ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Зі слів ОСОБА_2 йому передали приходний ордер, але він цього особисто не бачив, тому що вже вийшов із офісу. Кошти отримав особисто ОСОБА_5 ОСОБА_2 показував якісь рішення, які надав йому ОСОБА_5 (про встановлення меж земельної ділянки). Вони довірились ОСОБА_6 та ОСОБА_5, тому що вони мали представницький вигляд, вихвалялись «тісними» звязками з Горовим, який мав сприяти вирішенню земельних питань. Він особисто з Горовим не спілкувався, на його думку у Горового є грошовий інтерес.

Свідок ОСОБА_13 будучи допитаною в судовому засіданні показала, що вона працювала землевпорядником сільської ради. ОСОБА_15 звертався в сільську ради із заявою про виділення земельної ділянки площею 1,5 га. Рішенням сесії сільської ради дружині ОСОБА_5, ОСОБА_16 було виділено земельну ділянку, але в подальшому це рішення було скасоване. Дозвіл на виготовлення технічної документації було надано 5 особам, ОСОБА_2, ОСОБА_16 та іншим, але технічна документація затверджена не була. Заяви по виділення земельних ділянок приносив ОСОБА_6. Хотіли відремонтувати клуб, але його відремонтували тільки частково, зробили дах. Хто фінансував роботи по ремонту клубу їй не відомо, можливо ОСОБА_6. ОСОБА_5 вона знає наглядно, але в сільській раді вона його не бачила. Рішення сесії сільської ради щодо початку виділення земельних ділянок не були скасовані та будь-яких інших рішень сесію сільської ради не приймалось. Сесія сільської ради не відмовила б ОСОБА_2, якби в них вірно були складені всі документи. Їй відомо, що в с. Деревяна Обухівського району Київської області у ОСОБА_6 проживають його родичі. За чиї кошти ремонтували клуб їй не відомо. Рішень про виділення земельних ділянок ОСОБА_9, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_2 та Красніцькому не приймалось. Всі рішення приймали депутати сільської ради. Кошти передавались в якості благодійного допомоги на розвиток села. Про те, де саме знаходились ці земельній ділянки їй було відомо, оскільки на місце виїздила земельна комісія. Акт земельної комісії не складався. ОСОБА_2 з питанням про виділення земельних ділянок звертались до сільського голови. Про будь-яку участь ОСОБА_5 їй нічого не відомо. Оплатного виділення земельних ділянок не було. Повністю ремонт клубу закінчено не було, але дах відремонтували. Кошторису на ремонт вона не бачила.

Свідок ОСОБА_14 будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що він був сільським головою Деревянської сільської ради Обухівського району Київської області в період з 2006 року по 2014 рік. З приводу виділення земельних ділянок особисто обвинувачений до нього не звертався, у 2008 році до нього звертався ОСОБА_6. Землевпорядником сільської ради була ОСОБА_13, в них не було ніяких баз даних щодо розташування земельних ділянок. В подальшому на території с. Деревяна вони знайшли 1,5 га вільних земель, сільська рада надала дозвіл на збір дозвільних документів, які необхідні для отримання земельної ділянки та виготовлення прав встановлюючи х документів, але коли почали визначити межі на місцевості, виявилось, що до цих земельних ділянок не має вільного підїзду. Потім мова йшла про те, щоб підїзд до цих земельних ділянок зробити на землях, які знаходяться в приватній власності, але він відмовив, і на цьому процедура щодо виділення земельних ділянок зупинилась. В подальшому ніяких документів з приводу виділення земельних ділянок в сільську раду ніхто не подавав. Особисто обвинувачений ОСОБА_5 в сільську раду ніколи не звертався. Благодійну допомогу селу пропонував ОСОБА_6. Він пропонував перекрити дах клубу, встановити металопластикові вікна, купити нові стільці, але всі ці питання вирішувались безпосередньо з депутатами сільської ради на сесії. Чи звертався потерпілий в сільську раду він не памятає. Питання щодо виділення земельних ділянок обговорювалось на сесії сільської ради і в подальшому було надано дозвіл на збір необхідних дозвільних документів. Рішень про виділення земельних ділянок сільська рада не приймала. Йому відомо, що обвинувачений раніше дурив людей по питанням виділення земельних ділянок. Обвинувачений ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були знайомі, вони друзі йому це відомо особисто. За благодійну допомогу на розвиток села, зокрема ремонт клубу їм мали виділити у власність земельну ділянку площею 1,5 га за умови укладення відповідного договору. Деякі роботи були дійсно розпочаті, але фактично не були виконані. Із потерпілими він не зустрічався, ніяких договорів чи документів із обвинуваченим він не підписував. Заяву про виділення земельних ділянок шести громадянам приносив ОСОБА_6. Ніяких дозвільних документів він не підписував і до сільської ради вони не надавались, що унеможливлює виділення земельних ділянок у власність.

Винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаного злочину також підтверджується поданими суду письмовими доказами, зокрема:

-договором про надання послуг № 14-10-08 від 14.10.2008 року, яким підтверджується те, що ОСОБА_5 в якості директора ТОВ «Обухів-Ріелт» підписав договір із ОСОБА_2 щодо одержання останнім рішення органу місцевого самоврядування, розробку і погодження технічної документації реєстрації та видачі державного акту про право власності на земельну ділянку за відсутності відповідних повноважень і можливості виконати його умови (т.1 а.с.35-38, 246-250, т.2 а.с.131-135);

-розписками та квитанціями до прибуткового касового ордеру, якими підтверджується те, що ОСОБА_17 дійсно отримав від ОСОБА_2 16.10.2008 року 300000 грн. та 26.12.2008 року 200000 грн., при цьому виступав у розписках від свого імені як фізична особа, а при видачі квитанцій як директор ТОВ «Обухів-ріелт» (т.1 а.с.39-40, т.2 а.с.1-2, 136-139);

-правовстановлюючими документами, наказами, довідками, свідоцтвами та іншими документами, з яких вбачається, що ОСОБА_5 займав посаду директора та був засновником ТОВ «Обухів-Ріелт» (т.2 а.с.26-36, 59-79, 95-114, т.3 а.с.48-49, 51-52);

-висновком експерта, яким підтверджується підписання описаних вище документів про отримання коштів від ОСОБА_2 саме ОСОБА_5 (т.2 а.с.124-128);

- випискою із особового рахунку, податковими деклараціями, іншими документами, з яких вбачається, що у встановленому законом порядку отримані ОСОБА_5 від ОСОБА_2 кошти не оприбутковувались і на банківський рахунок ТОВ «Обухів-ріелт» не вносились, у податкових деклараціях відповідні операції не відображались (т.2 а.с. 154-199, 203-222);

-рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14.03.2012 року, яким було частково задоволено позов ОСОБА_2, стягнуто на його користь із ОСОБА_5 безпідставно набуті кошти в розмірі 500000 грн., яким підтверджується, що цими коштами ОСОБА_5 заволодів без достатніх правових підстав і вказує на наявність умислу на шахрайство (т.2 а.с.223-224, т.3 а.с.3-4);

-довідками, викопіровкою, кадастровим планом, якими підтверджується те, що у оформленні будь-якої документації щодо виділення потерпілим земельних ділянок ОСОБА_5 та ТОВ «Обухів-ріелт» ніякої участі не приймали, а потерпілі у власність земельних ділянок не отримували (т.2 а.с.226-239);

-протоколом огляду місця події, в якому зафіксовано відсутність межових знаків на земельних ділянках, які мали намір отримати у власність потерпілі (т.2 а.с.240-244).

Крім того, винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаного злочину узгоджується із його показами під час судового розгляду, оскільки з них вбачається, що він дійсно особисто отримав кошти в розмірі 500000 грн. від потерпілого ОСОБА_2, на підтвердження їх отримання надав йому договір та квитанції від імені ТОВ «Обухів-ріелт», керівником і засновником якого він є, будь-які підтверджуючі документи щодо витрачання цих коштів на досягнення мети договору відсутні, наміру повертати ці кошти він не мав і не має.

В іншій частині протирічливі, непослідовні і взаємонеузгоджені показання обвинуваченого суд вважає неправдивими і розцінює як спосіб захисту та намір уникнути кримінальної відповідальності за скоєне діяння.

Так, аналіз свідчень обвинуваченого в суді, зважаючи на рівень їх аргументованості, переконливості та послідовності, а також інших факторів, дає підстави вважати покази обвинуваченого в частині заперечень наявності умислу на незаконне заволодіння коштами потерпілого, неправдивими, оскільки вони не узгоджуються із показаннями потерпілих, свідків, а також не узгоджуються із іншими наявними у справі належними і допустимими доказами.

Зокрема з показань потерпілих та свідків вбачається, що особисто ОСОБА_5 не вчиняв жодних дій на виконання умов укладеного із потерпілим письмового договору, окрім його підписання та отримання коштів в приміщенні очолюваного ним ТОВ, не звертався до сільської ради чи інших органів, не надавав потерпілим консультаційних, правових чи технічних послуг щодо порядку отримання земельних ділянок у власність.

Одночасне оформлення письмових документів про отримання коштів саме за пропозицією обвинуваченого від імені ОСОБА_5 як фізичної особи та як керівника ТОВ «Обухів-ріелт», відсутність довіреностей від майбутніх власників земельних ділянок, відсутність будь-яких підтверджень використання отриманих від потерпілого коштів на виконання умов договору, зустрічі у приміщенні офісу та інші дії щодо створення уяви про серйозність фірми і його особисто з метою викликати довіру у потерпілих, а також сукупність інших обставин вказують на відсутність намірів у обвинуваченого реально виконувати умови договору та наявність умислу саме на заволодіння цими коштами шляхом шахрайства.

Захисна позиція обвинуваченого судом оцінюється як непереконлива, недоведена, оскільки жодних доказів на її підтвердження суду не подавалось, надані стороною обвинувачення докази і доводи не спростовані, тому враховуючи принцип змагальності у кримінальному провадженні суд надає перевагу і вважає переконливими описаним вище доказам, які підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину.

Суд вважає доводи обвинуваченого щодо відсутності у нього умислу на заволодіння грошовими коштами потерпілого шляхом зловживання довірою останнього, та наявністю між ним та потерпілим цивільно-правових відносин щодо неповернення ним грошових коштів за укладеним договором, такими, що спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене, не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання, спростовуються здобутими вищезазначеними доказами у кримінальному провадженні у їх сукупності, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, отримані у передбаченому КПК України порядку, узгоджуються між собою та повно відтворюють обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, свідчать про те, що він не вчинив ніяких дій та не приймав ніяких мір по поверненню потерпілому грошових коштів з моменту отримання грошових коштів до наступного часу, припинив підприємницьку діяльність, місце свого перебування, уникав зустріч з потерпілим з питань повернення коштів діяв з умислом на шахрайське заволодіння грошовими коштами потерпілого.

Крім того, суд звертає увагу на те, що як в ході досудового розслідування, так і в судовому засіданні обвинуваченим не було надано належних, допустимих доказів, які б свідчили про реальне вчинення дій на виконання укладеного з потерпілим договору.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.4 ст.190 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві) в особливо великих розмірах.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особу винного та його відношення до скоєного, обставини справи, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_5 суд вважає перебування малолітньої дитини на утриманні.

Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер діяння, обстановку, спосіб, місце і час його вчинення, форму, вид, ступінь вини, мотив і мету кримінального правопорушення, обставини, що безпосередньо повязані із вчиненням обвинуваченим кримінального правопорушення і характеризують поведінку останнього після вчинення злочину, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, але в силу ст.89 КК України вважається несудимим, має на утриманні малолітню дитину, не має офіційного місця роботи та джерел доходу, враховуючи стан його здоровя, матеріальний та соціальний стан, відсутність намагання до відшкодування завданої шкоди, думку потерпілих, які просили побавити обвинуваченого волі на максимальний строк, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Також слід призначити додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене санкцією інкримінуємої статті КК України.

При цьому суд вважає неможливим застосування ст.ст. 75, 76 КК України і звільнення обвинуваченого від відбування призначеного цим вироком покарання за умови виконання певних обовязків, оскільки його виправлення неможливе без відбування покарання.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

Чинний запобіжний захід обвинуваченому станом час винесення вироку відсутній, оскільки ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20 вересня 2016 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту до 18 листопада 2016 року включно, у подальшому питання про продовження цього, його зміну або обрання іншого запобіжного заходу не вирішувалось, оскільки жодним учасником розгляду відповідні клопотання не заявлялись.

При наданні правової оцінки цивільному позову, за вимогами якого з ОСОБА_5 пропонується стягнути на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану внаслідок злочинних дій на загальну суму майнової шкоди (збитків) 1781119 грн. 65 коп., а також стягнути на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000 грн., суд приймає до уваги наступне.

При вирішенні цивільного позову суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 р.) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви, - з іншого.

Під час судового розгляду було встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого цивільному позивачеві ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнали у звязку із протиправною поведінкою відносно його самого та членів його сімї (сина), порушенням життєвих звязків, втраті душевного спокою, зміні звичного способу. За таких обставин, з врахуванням характеру правопорушення, матеріального стану обвинуваченого, ступіню його вини, відношення до потерпілих під час судового розгляду, глибини та тривалості страждань потерпілого, інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі 50 тис. грн., що відповідає положенням ст.ст. 23, 1167 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

При цьому з матеріалів справи не вбачається достатньо переконливих доказів заподіяння такого розміру моральної шкоди, який передбачений цивільним позовом, а також такого матеріального стану обвинуваченого, який би свідчив про його спроможність реально задовольнити вимоги цивільного позивача у заявлених ним розмірах грошового стягнення. Відтак, заначений вище розмір задоволених позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілих, - з іншого.

Суд вважає недоведеними і необгрунтованими позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки чинним судовим рішенням вже вирішено питання про застосування цивільно-правових наслідків вчиненого у цій справі злочину в частині матеріальної шкоди.

Так, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14.03.2012 року було частково задоволено позов ОСОБА_2, стягнуто на його користь із ОСОБА_5 безпідставно набуті кошти в розмірі 500000 грн., проценти за користування коштами в розмірі 52020 грн., а всього 552020 грн. При цьому спір у цивільній справі стосувався саме тих коштів, які є предметом вчинення злочину у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, слід прийняти до уваги, що рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 12 грудня 2012 року також стягнуто на користь ОСОБА_1 кошти, повязані із оформленням технічної документації на земельну ділянку в с.Деревяна із іншої особи ОСОБА_18

Також суд приймає до уваги, що позовні вимоги у частині відшкодування матеріальної шкоди виходять за межі цього кримінального провадження, оскільки вимоги про стягнення коштів на користь особи, з якою не укладалось документів щодо передачі обвинуваченому коштів за інкримінованим злочином (ОСОБА_1Ф.), про стягнення додаткових коштів, які випливають із цивільно-правових правовідносин (упущена вигода та ін.) не стосуються безпосередньо предмету злочинних посягань, не співвідносяться із заподіяною саме злочином шкодою.

За таких обставин, цивільний позов в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди (збитків) задоволенню не підлягає.

Таким чином, із урахуванням принципу диспозитивності кримінального судочинства цивільний позов підлягає задоволенню частково в межах доведених вимог.

Судові витрати за проведення експертизи слід стягнути з обвинуваченого в повному обсязі.

Докази наявності у цьому кримінальному провадженні речових доказів суду не подавались.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на шість років з конфіскацією всього належного йому майна.

Час відбуття покарання ОСОБА_5 вираховувати з дня затримання в порядку приведення вироку до виконання, зарахувавши йому в термін відбуття покарання строк попереднього увязнення з 19 вересня 2016 року по 20 вересня 2016 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі у відповідності до ч.5 ст. 72 КК України.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в розмірі 1 179 грн. 36 коп.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районнийсуд Київської області протягомтридцяти днівз моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної силипісля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя М.В.Кравченко

Суддя О.М.Зінченко

Суддя В.Г.Болобан