Вирок № 68544500, 31.08.2017, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1040/17

Провадження № 1-кп/750/142/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2017 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого: судді: Кузюри М.М.

з участю: секретаря Закупра К.О.

прокурора Михайленка К.О., Дейкун К.Л.

потерпілої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270010011793 від 19 грудня 2016 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, раніше судимого:

- 26 жовтня 2005 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 190 КК України до 2-х років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 29 травня 2007 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ст. 70, ст. 71 КК України до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі;

- 07 червня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 309 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 19 лютого 2013 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ст. 70, ст. 71 КК України до 6-ти років 1-го місяця позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 02 грудня 2016 року на підставі ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 24 листопада 2016 року звільнений від подальшого відбування покарання у зв'язку з тяжким захворюванням,

обвинуваченого ч. 2 ст.186 КК України

В С Т А Н О В И В :

19 грудня 2016 року близько 12-ї години ОСОБА_3, знаходячись в салоні тролейбусу маршруту № 4, який перебував на зупинці громадського транспорту "Ремзавод" на просп. Миру в м. Чернігові, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, з кишені куртки ОСОБА_1 відкрито заволодів мобільним телефоном марки "Lenovo S 850" вартістю 1 760 грн. 50 коп. з карткою мобільного оператора "Київстар" вартістю 25 грн., що належать ОСОБА_1, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 1785 грн. 50 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та суду пояснив, що близько 12 год. 19 грудня 2016 року тролейбусом № 4 їхав до обласного онкологічного диспансеру та виходив з тролейбуса на зупинці «Ремзавод». Перед ним виходила жінка, з правої кишені куртки якої виглядав телефон, і він вирішив його викрасти. На виході, стоячи зліва від жінки, правою рукою він вийняв телефон з кишені куртки потерпілої та пішов вперед. Через кілька кроків відчув, що жінка почала шукати телефон, тому одразу викинув його біля кіоску, що розташований на зупинці громадського транспорту. Його наздогнав та затримав водій тролейбуса. Просить зважити на його стан здоров'я та суворо не карати, кається у скоєному.

Крім визнання винуватості обвинуваченим, його вина у вчинені інкримінованого правопорушення підтверджується наступним.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 19 грудня 2016 року в денний час їхала у школу № 33 до сина та виходила на зупинці «Ремзавод». Пасажирів у тролейбусі було небагато і на виході вона звернула увагу на обвинуваченого, який стояв праворуч від неї, на шиї мав шарф зелено-червоного кольору та в руках крутив якусь хустинку. Вона була вдягнута у куртку, яка щільно облягала її тіло, тому почула, як телефон почав виповзати з правої кишені куртки. Вона повернула голову праворуч і зустрілась поглядом з обвинуваченим, який зрозумів, що вона відчула викрадення телефону, різко штовхнув її плечем, щоб звільнити вихід, та вибіг з тролейбуса. Переконавшись, що телефон відсутній, вона кинулась навздогін за обвинуваченим, у якого в руках бачила свій телефон, та кричала: «Тримайте чоловіка, у мене викрали телефон». З салону вибіг водій та наздогнав обвинуваченого, але в руках у нього телефону вже не було, його знайшли біля кіоску на зупинці громадського транспорту.

Свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що 19.12.2016 працювала в кіоску на зупинці «Ремзавод», читала газету. Після зупинки тролейбуса почула, як хтось пробіг мимо та щось стукнулось об кіоск. Одразу ж почула крик про викрадення телефону, а коли вийшла назовні, на прилавку біля вікна кіоску побачила мобільний телефон, який вона передала жінці, що впізнала його як свій. В обличчя того, хто пробігав повз кіоск, вона не бачила.

Факт вчинення зазначеного кримінального правопорушення також підтверджується:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.12.2016 зафіксовано звернення потерпілої ОСОБА_1 до поліції з приводу відкритого заволодіння її мобільним телефоном;

-протоколом огляду місця події від 19.12.2016, яким зафіксовано виявлення на зупинці громадського транспорту «Ремзавод» по просп. Миру у м. Чернігові мобільного телефону «Lenovo S 850»;

-висновком експерта № 352/353/17-24 від 18.01.2017, згідно якого вартість викраденого мобільного телефону «Lenovo S 850» складає 1760 грн. 50 коп., стартового пакету оператора мобільного зв'язку «Київстар» - 25 грн;

-згідно протоколу про предявлення особи для впізнання від 19.12.2016 потерпіла ОСОБА_1 на фото № 1, де зображений обвинувачений ОСОБА_3, впізнала його як особу, що відкрито заволоділа її мобільним телефоном;

-згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 19.01.2017 потерпіла ОСОБА_1 повідомила та показала на місці обставини вчинення щодо неї злочину, які повністю співпадають з її свідченнями у судовому засіданні.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та досліджені в судовому засіданні документи, які узгоджуються між собою, свідченнями обвинуваченого, потерпілої та свідка, суд за вказаних обставин вважає доведеною вину ОСОБА_3, а його дії вірно кваліфікованими за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 давав різні свідчення, зокрема, в частині того, що телефон він викрав таємно, а не відкрито, однак не заперечує, що потерпіла виявила відсутність телефону одразу ж після його викрадення і намагалась зупинити саме його, що свідчить про правильність кваліфікації його дій як грабіж.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, а також обставини, які помякшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, востаннє був засуджений 19.02.2013 за тяжкий злочин та 24.11.2016 звільнений від подальшого відбування покарання в зв'язку з його тяжкою хворобою та йому встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік, однак обвинувачений протягом одного місяця після звільнення знову вчинив тяжкий злочин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

Разом з тим, зважаючи на тяжкий стан здоров'я обвинуваченого, підтверджений консультативним висновком, його щире каяття та вибачення перед потерпілою, відсутність матеріальних збитків для потерпілої внаслідок повернення їй викраденого майна та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, враховуючи, що обвинувачений негативно не характеризується, суд визнає зазначені обставини такими, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, у зв'язку з чим визнає можливим призначити ОСОБА_3 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 186 КК України.

З огляду на тяжкість вчиненого злочину та попередні судимості, що характеризують соціальний статус ОСОБА_3, суд не знаходить підстав для призначення йому іншого, більш мякого покарання, окрім позбавлення волі на певний строк.

Процесуальні витрати на залучення експерта під час здійснення досудового розслідування в розмірі 264 грн. 30 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 2 ст. 186 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

Рахувати початок строку відбування покарання ОСОБА_3 з часу його фактичного затримання, зарахувавши йому у строк відбування покарання час перебування під вартою з 19 грудня 2016 року по 27 грудня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта під час здійснення досудового розслідування в розмірі 264 грн. 30 коп.

Речовий доказ мобільний телефон марки "Lenovo S 850" - після набрання вироком законної сили залишити в розпорядженні потерпілої ОСОБА_1

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя М.М. Кузюра