Ухвала суду № 68543497, 31.08.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6862/17

1-кс/357/3514/17

У Х В А Л А

31 серпня 2017 року Слідчий cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Буцмак Ю. Є. за участі секретаря Кузьменко Т.Г., прокурора Мізерного В.А., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ ВП № 2 Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України

В С Т А Н О В И В:

У клопотанні вказано, що у провадженні СВ Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016110030005698, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 листопада 2016 року, щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.10.2016 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою групою невстановлених на даний час осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за разунок чужого майна, шляхом обману та здійсненн незаконних платіжних- операцій, з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_8 в сумі 15875,00 грн.

Окрім цього встановлено, що 17.10.2016 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою невстановлених на даний час осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за разунок чужого майна, шляхом обману та здійснення незаконних платіжних- операцій, з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі 3500,00 грн.

Окрім цього встановлено, що 20.10.2016 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою невстановлених на даний час осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за разунок чужого майна, шляхом обману та здійснення незаконних платіжних- операцій, з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 8500,00 грн.

Окрім цього встановлено, що 01.12.2016 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою невстановлених на даний час осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману та здійснення незаконних платіжних- операцій, з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 16060,00 грн.

Органами досудового розслідування, даний злочин кваліфіковано за ч.3 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, шляхом здійснення незаконних платіжних операцій, з використанням електронно-обчислювальної техніки.

У вчиненні вказаних злочинів, 23.06.2017, за погодженням з прокурором повідомлено про підозру: ОСОБА_1.

В ході проведення досудового розслідування, підозрюваний ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочинів.

Окрім цього, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними на даний час доказами у кримінальному провадженні, зокрема:

1. Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, у яких потерпілі показали, що невстановлені особи, за вказаних вище обставин, заволоділи належними їм грошовими коштами, які вони перерахували на карткові рахунки №5169304902354754 на імя ОСОБА_14, №4149***4469 на імя ОСОБА_15, №4188***2423 на імя ОСОБА_14, №5167***3817 на імя ОСОБА_1, №5167***4449 на імя ОСОБА_16, №5169***4820 на імя ОСОБА_17, №5169***4812 на імя ОСОБА_18 в ПАТ «Укрсиббанк».

2. Протоколами тимчасового доступу до документів що становлять банківську таємницю від 21.04.2017, 06.06.2017, 30.05.2017, 12.06.2017, в ході яких, було витребувано відомості щодо карткових рахунків, відкритих на мешканців м. Біла Церква в ПАТ «Альфа-Банк», ПАТ «ОСОБА_19 ОСОБА_15», ПАТ «Приват Банк», ПАТ «ВТБ ОСОБА_19», на які у подальшому, зараховувалися грошові кошти потерпілих, з зображеннями ОСОБА_6 при знятті грошових коштів.

3. Протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з каналів звязку (щодо ОСОБА_4О.), яким підтверджується що ОСОБА_6 безпосередньо приймав участь при оформленні платіжних карток.

4. Протоколом допиту свідка ОСОБА_15, який показав, що за грошову винагороду оформив на себе та на своїх знайомих карткові рахунки та передав їх ОСОБА_4

5. Рапортом слідчого щодо проведеного моніторингу руху коштів ОСОБА_5 по картковому рахунку в ПАТ КБ «Приват Банк».

6. Протоколом особистого обшуку від 05.07.2017, в ході якого у ОСОБА_6 виявлено та вилучено платіжні картки та мобільний телефон.

7. Протоколом обшуку житла ОСОБА_6, в ході якого виявлено платіжні картки, сім-картки, компютерну техніку, грошові кошти.

8. Протоколом додаткового допиту ОСОБА_1

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_20 злочину, підтверджується наведеними вище зібраними доказами.

Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, а також зібрані на даному етапі досудового розслідування докази, є ряд обставин, які дають підстави обєктивно вважати, що в даному випадку наявні ризики, передбачені ч1. ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від органів досудового розслідування, суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Про наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить наступне.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7, на даний час перебуває в одній з виправних установ на непідконтрольній українському уряду території Донецької області. Перебуваючи в місцях позбавлення волі, ОСОБА_7 встановив звязки з особами, які перебувають як на непідконтрольній частині Луганської та Донецької областей, так і на контрольованих, які безпосередньо вчиняють злочини вказаної категорії шляхом здійснення СМС розсилки з неправдивою інформацією щодо бокування банківських карт потерпілих чи нібито виграшу ними авто, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами останніх. З метою забезпечення постійної наявності платіжних карток, на які вказані особи зможуть здійснювати зарахування грошових коштів отриманих незаконним шляхом, ОСОБА_7 залучив ОСОБА_1, а також осіб з числа своїх родичів, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6

Також було встановлено, що ОСОБА_1 безпосередньо підтримував контакт з ОСОБА_7, який є одним зі співучасників вчинення злочинів, та перебуває на непідконтрольній українському уряду території Донецької області. Вказана обставина дає підстави вважати, що у випадку перебування на свободі, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та виїхати на вказані території, зокрема існує велика ймовірність сприянні йому в цьому ОСОБА_7

Окрім цього, за місцем теперішнього проживання ОСОБА_1 не обтяжений трудовими обовязками в місці працевлаштування, оскільки такого не має, а також сімейними стосунками. Сукупність даних обставин дає підозрюваному можливість легко змінити місце свого проживання без наслідків для його матеріального благополуччя. Викладені обставини були встановлені в ході проведення досудового розслідування та підтверджуються протоколами провдеення НСРД (зняття інформації з каналу звязку).

Про наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить наступне.

Підозрюваний ОСОБА_1, є раніше неодноразово судимим за вчинення тяжких злочинів проти власності та на даний час має не зняті та не погашені в установленому законом порядку судимості. З моменту першого засудження за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України у 2005 році, ОСОБА_1, був тричі засуджений за вчинення аналогічних злочинів, а також злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Жодна з судимостей, починаючи з 2007 року, ОСОБА_1 погашена не була через переривання перебігу строків погашення у звязку з вчиненням нових злочинів.

Окрім цього, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні нових тяжких злочинів. Злочини у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, були вчиненні у період перебування його на іспитовому строку, згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2015.

Зважаючи на вищевикладене, то в даному випадку існує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення нових злочинів, зокрема тяжких.

Зазначені обставини, наявність вказаного ризику, підтверджується вироками, якими ОСОБА_1 було засуджено за вчинення злочинів.

Наведені вище слідчим обставини, свідчать що застосування більш мяких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано слідчим.

Зокрема, зважаючи на тяжкість вчинених злочинів, їх системний характер, то запобіжний захід у виді особистого зобовязання, не здатен забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, в даному випадку є неможливими застосування запобіжного заходу в виді особистої поруки з огляду на відсутність осіб, які б відповідали вимогам ст. 180 КПК України, які можуть бути поручителями.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обовязків ОСОБА_1 з огляду на наявність високої ступені ризику переховування від органів досудового розслідування, слідства, суду, наявність якого обґрунтована вище.

Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, то застосування більш мякого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

07 липня 2017 року, слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, задоволено клопотання слідчого та у вказаному кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 58 днів та строк дії ухвали слідчого судді спливає 31 серпня 2017 року.

Наявність вказаних ризиків, було доведено прокурором в ході судового засідання при розгляді клопотання про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчим суддею визнано наявність обґрунтованості підозри ОСОБА_1

На даний час, заявлені ризики не зменшилися та про це свідчать обставини, зазначені в п. 1.4 даного клопотання та вказані обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

У звязку з вищевикладеним, виникає потреба у продовженні строків тримання під вартою ОСОБА_1 так як досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання його під вартою не може бути закінчено.

Незважаючи на те, що на даний час проведено в цілому значний обсяг слідчих (розшукових) дій, в ході яких зібрано достатність доказів для підозри вказаних осіб у вчиненні згаданих злочинів, з метою забезпечення повноти при проведенні досудового розслідування, враховуючи складність кримінального провадження, потереби проведення додаткових значних по кількості слідчих (розшукових) дій, закінчити досудове розслідування у строк передбачений п.2. ч.1. ст. 219 КПК України, а саме до 05 вересня 2017 року обєктивно неможливо.

Зокрема, на даний час у кримінальному провадженні ще не завершено проведення експертних досліджень. Так, в рамках кримінального провадження, призначено судову експертизу матеріалів, речовин та виробів, судові компютерно-технічні експертизи, висновки за результатами проведення яких ще не отримані. Результати вказаних експертних досліджень, мають важливе доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки предметом дослідження в них насамперед є мобільні телефони співучасників вчинення злочину, планшетний компютер, ноутбуки та персональний компютер, які використовувалися при вчиненні злочинів та могли зберегти у програмній частині окремі сліди.

Окрім цього, на даний час ще не завершено отримання тимчасового доступу до документів, що перебувають у володінні банківських установ та містять в собі банківську таємницю. Зокрема тимчасові доступи необхідно отримати щодо карток, вилучених в ході проведення обшуків за місцями проживання осіб, що підозрюються у вчиненні злочину. Ухвали про надання тимчасового доступу до вказаних документів, на даний час перебувають на виконанні у володільця документів.

Також, на даному етапі проведення досудового розслідування, перебуває на виконанні доручення слідчого, дане в порядку ст. 40 КПК України, щодо встановлення місцезнаходження та допиту в якості свідків у кримінальному провадженні осіб, які оформляли на своє імя платіжні картки та у подальшому передавали їх за винагороду співучасникам вчинення злочинів, для зарахування на дані картки коштів потерпілих.

Окрім цього, отримана на підставі ухвали слідчого судді інформація, після здійснення тимчасового доступу, потребує подальшого опрацювання та аналізу та значний її обсяг, унеможливлює виконання вказаних дій в межах двомісячного строку досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, складність кримінального провадження, сукупний обсяг необхідних для завершення досудового розслідування слідчих (розшукових) дій, їх виконання можливе у строк до 05 жовтня 2017 року.

Обставинами що перешкоджали здійснення вказаних заходів є специфіка та складність проведення експертних досліджень хоча вказані експертизи були призначені одразу після вилучення обєктів дослідження.

Не здійснення до цього часу тимчасового доступу до документів, обумовлене тим, що обсяг та перелік документів, до яких необхідно отри мати тимчасовий доступ, постійно збільшується, оновлюється в процесі здійснення досудового розслідування та зокрема опрацювання інформації, раніше отриманої в ході здійснення тимчасового доступу.

У звязку з вищевикладеним, а також складністю провадження, значної за кількістю та обсягами проведених процесуальних та слідчих дій, встановленням раніше не відомих слідчому та прокурору обставин, в ході проведення НСРД, які потребують перевірки та уточнення, закінчити досудове розслідування у строк передбачений п.2. ч.1. ст. 219 КПК України, а саме до 05 вересня 2017 року неможливо, у звязку з чим, 26 серпня 2017 року, постановою керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, продовжено строк проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 05 жовтня 2017 року.

Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання слідчого та його доводи на переконання слідчого судді у необхідності задоволення клопотання, підозрюваного, захисника, які проти задоволення клопотання, дослідивши приєднані до клопотання документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з»явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя констатує, що ризики, які були заявлені при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, згідно ухвали слідчого судді від 7.07.2017 р., а саме передбачені ст. 177 ч.1 п.1,5 КПК України переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшилися, продовжують існувати. Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 7.07.2017 р. застосований стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10 години 50 хвилин 31 серпня 2017 р. Завершити розслідування кримінального провадження до зазначеного часу не представляється можливим.

Необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, викликана необхідністю вчинення дій, спрямованих на завершення досудового розслідування: проведенням експертиз, необхідністю провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії.

Строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження, як зазначено у постанові про продовження строку досудового розслідування від 26 серпня 2017 р. продовжений до 5 жовтня 2017 р.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 2) дванадцять місяців у кримінальних провадженням щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до п.18 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Суд зазначає, що тримання ОСОБА_1 під вартою як інтерес суспільства перевищує інтереси забезпечення права на свободу ОСОБА_1, незважаючи на існування презумпції невинуватості.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177 ч.1 п.1,197,199 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України на 30 днів, тобто до 87 днів, які обчислювати з моменту його затримання - 10 годині 50 хвилин 5 липня 2017 р.

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується о 10 годині 50 хвилин 29 вересня 2017 р.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_21