Ухвала суду № 68541435, 28.08.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11313/16-ц

Провадження № 2/522/132/17

У Х В А Л А

28 серпня 2017 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, в т.ч. посадовими особами, уповноваженими відповідно до вимог чинного законодавства на проведення реєстраційних дій, здійснювати будь які дії спрямовані на відчуження будь-яким способом нежитлових приміщень будівлі спеціалізованої станції технічного обслуговування легкових автомобілів на чотири пости, загальною площею 1167,5 кв.м., розташованих за адресою: м.Одеса, вул. Балківська, 120-А

Мотивує вимоги тим, що в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, а саме квартири № 151, розташованої за адресою: м. Одеса, Лідерсовський б-р, 5, сектор «Г», та складається в з трьох житлових кімнат та підсобних приміщень; парко-місця № 254, розташованого за адресою: Лідерсовський б-р, 5; автомобілю SUBARU FORESTER, білого кольору, 2014 року випуску, дата першої реєстрації 18.12.2014 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на імя ОСОБА_4; нежитлових приміщень будівлі спеціалізованої станції технічного обслуговування легкових автомобілів на чотири пости, загальною площею 1167,5 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120-А. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2017 р. по справі № 522/7632/17 (провадження № 2/522/7136/17) шлюб розірвано. Також зазначила, що її колишнім чоловіком, ОСОБА_4, за допомогою членів його родини, ОСОБА_2 (рідний брат) та ОСОБА_2 3.П. (матір), здійснено заходи, спрямовані на відчуження нежитлових приміщень будівлі спеціалізованої станції технічного обслуговування легкових автомобілів на чотири пости, загальною площею 1167,5 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120-А. Враховуючи той факт, що відповідач може продати спірне майно, що призведе до того, що виконання рішення суду, у випадку задоволення судом вимог позову, буде істотним чином ускладнено чи унеможливлено, що і стало підставою звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову.

Розглянув матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Приморського районного суду Одеської області від 14 липня 2017 року, заявлений самовідвід складу суду під головуванням судді С.О. Погрібного по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя (т. 2 а.с. 103).

03 серпня 2017 року за результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявській Л.М.

Ухвалою від 04.08.2017 року прийнято до свого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Таким чином, в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. Позивачка просить визнати за нею право власності на ? частину майна, а саме: квартири № 151, розташованої за адресою: м. Одеса, Лідерсовський б-р, 5, та складається з трьох житлових кімнат та підсобних приміщень; парко-місця № 254, розташованого за адресою: Лідерсовський б-р, 5; нежитлових приміщень будівлі спеціалізованої станції технічного обслуговування легкових автомобілів на чотири пости, загальною площею 1167,5 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120-А; стягнути з ОСОБА_5на її користь грошову компенсацію, що становить ? вартості автомобіля SUBARU FORESTER, білого кольору, 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_2, в розмірі ринкової вартості, встановленої оцінкою вартості нерухомого майна (а.с.7-9 том 2).

Матеріалами встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05.04.2017 р. № 84305015 станом на цю дату ОСОБА_4, зареєстрований як власник нежитлових будівель спеціалізованої станції технічного обслуговування легкових автомобілів на чотири пости, загальною площею 1167,5 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120-А.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 31.07.2017 р. № 93263519, станом на цю дату власником вказаного нерухомого майна значиться ОСОБА_2, який передав це майно в іпотеку ОСОБА_6.

Як вбачається з письмових пояснень позивачки та зі змісту довідки, правовою підставою виникнення у ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомого майна, який перебував у спільній власності подружжя, став договір іпотеки від 15.09.2014 р. № 1296. 15.09.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, був укладений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 1296. За умовами цього договору, він забезпечує виконання зобов'язання іпотекодавця (колишнього чоловіка позивачки) перед іпотекодержателем (його рідним братом), що виникло на підставі договору позики від 15.09.2014 р., за умовами якого ОСОБА_4 зобов'язаний повернути ОСОБА_2 позику у розмірі 3 000 000 грн. в строк до 15.09.2019 р., включно, сплатити неустойки (пені, штрафи), передбачені договором позики, а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки та компенсації, передбачені договором позики.

Відповідно до абз. 2 п. З договору іпотеки згода подружжя, ОСОБА_7, на передачу нежитлових будівель спеціалізованої станції технічного обслуговування легкових автомобілів на чотири пости, загальною площею 1167,5 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120-А, в іпотеку ОСОБА_2 отримана у встановленому законодавством порядку.

ОСОБА_1 не заперечує, що надала згоду ОСОБА_4 на отримання позики в розмірі 3 000 000 грн. та передачу вказаного вище майна в іпотеку, і такі договори дійсно були укладені, що погодилась з отриманням позики в сумі 3 000 000 грн., зі строком її погашення до 15.09.2019 р., включно. Крім того, зазначає, що договір позики від 15.09.2014 р. не передбачав графіку погашення платежів та жодних наслідків несвоєчасного погашення суми позики. Позивачка зазначає, що під час розгляду справи № 521/20211/16-ц в Малиновському районному суді м. Одеси, зясувалось, що між ОСОБА_2 та його рідним братом ОСОБА_4В було укладено додаткову угоду від 10.10.2014 р., якою встановлений графік погашення позики, штраф у розмірі 100 % від суми боргу, а також нарахування пені у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення. Про існування цієї додаткової угоди ОСОБА_1 ніхто не повідомляв, її згоди на зміну умов договору займу ніхто не питав та не отримував.

Визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання рішення суду в разі його задоволення, заходи забезпечення позову випливають із суті заявлених позовних вимог і гарантують виконання можливого рішення суду, вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, тому заява про вжиття заходів щодо забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реально можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи що існує велика вірогідність того, що нежитлові приміщення будівлі спеціалізованої станції технічного обслуговування легкових автомобілів на чотири пости, загальною площею 1167,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120-А можуть бути реалізовані відповідачем третім особам задля уникнення необхідності повертати приміщення, що значно утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову ОСОБА_1, оскільки позовні вимоги направлені на поділ майна подружжя, а саме вищезазначених приміщень.

Таким чином, суд вважає необхідним накласти арешт на ? частину нежитлових приміщень будівлі спеціалізованої станції технічного обслуговування легкових автомобілів на чотири пости, загальною площею 1167,5 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120-А.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 208-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на ? частину нежитлових приміщень будівлі спеціалізованої станції технічного обслуговування легкових автомобілів на чотири пости, загальною площею 1167,5 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120-А.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л. М. Чернявська

28.08.2017