Ухвала суду № 68539969, 29.08.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3170/17 Провадження № 22-ц/772/2249/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 47Доповідач Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Войтка Ю.Б.

За участю секретаря: Безрученко Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2017 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, на стороні відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування п. 31 Додатку № 4 рішення Вінницької міської ради № 1693 від 11.04.2014 року та п. 19 Додатку № 3 рішення Вінницької міської ради № 1871 від 31.10.2014 року,

в с т а н о в и л а:

В лютому 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що він є власником будинковолодіння, 27 а по 1-ому пров. Корольова в м. Вінниці. На відстані приблизно 50-75 метрів від входу до нього знаходиться ставок, а між входом до будинковолодіння та урізом води ставка знаходиться земельна ділянка прибережної захисної смуги. За свої власні кошти за допомогою сусідів ним було вирівняно земельну ділянку прибережної захисної смуги, засаджено деревами та кущами, створено умови для особистого відпочину його сімї та мешканців прилеглих домоволодінь. На початку вересня 2015 року йому стало відомо, що Вінницька міська рада виділила цю ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку. На даний час її власником є ОСОБА_2 Прийняттю такому рішенню Вінницькою міською радою передувало рішення Вінницької міської ради №1693 від 11.04.2014 року, пунктом 31 додатку 4 до якого гр-ну ОСОБА_6 передано земельну ділянку по вул. Барське шосе площею 1000 кв.м. , а також рішення Вінницької міської ради №1871 від 31.10.2014 року , пунктом 19 додатку №3 до якого гр-ну ОСОБА_7 передано земельну ділянку по вул. Подільській, площею 414 кв.м., які частково накладаються на земельну ділянку під кадастровим № 0510100000:02:070:0305. В подальшому гр-н ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обєднали частки своїх земельних ділянок в земельну ділянку з кадастровим № 0510100000:02:070:0295 і 17 січня 2015 року було продано частину цієї земельної ділянки ОСОБА_2 Згодом цій земельній ділянці присвоєно кадастровий № 0510100000:02:070:0305, яка більшою часткою накладається на земельну ділянку, де ним облаштовано зону відпочинку. Вищевказані рішення Вінницької міської ради порушують його права на безпечне для життя і здоровя довкілля, оскільки не враховано , що земельні ділянки надані за рахунок прибережної захисної смуги. Виходячи з чого просив визнати незаконними та скасувати рішення Вінницької міської ради в частині передачі земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

24 травня 2017 року ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 здійснювати будівництво будівель, споруд та інших обєктів нерухомого майна на земельній ділянці кадастровий № 0510100000:02:070:0305, площею 0,08 га, яка знаходиться по вул. Подільська, б/н м. Вінниця; заборонити ОСОБА_7 здійснювати будівництво будівель, споруд та інших обєктів нерухомого майна на земельній ділянці кадастровий № 0510100000:02:070:0306, яка знаходиться по вул. Подільській , б/н в м. Вінниці.

Заяву обґрунтовував тим, що на даний час на цих земельних ділянках їхніми власниками здійснюється будівництво обєктів нерухомого майна і на день подання заяви проведено ряд будівельних робіт. Невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість надалі руйнувати прибережну захисну смугу та призведе до нових судових позовів для відновлення порушеного права шляхом знесення будівель і приведення земельних ділянок до попереднього стану.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2017 року заяву задоволено.

Забезпечено позов шляхом заборони ОСОБА_2 здійснювати будівництво будівель, споруд та інших об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці кадастровий номер 0510100000:02:070:0305, площею 0,08 га, яка знаходиться по вул. Подільска, б/н, м. Вінниця; заборони ОСОБА_7 здійснювати будівництво будівель, споруд та інших об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці кадастровий номер 0510100000:02:070:0306, площею 0,0614 га, яка знаходиться по вул. Подільска, б/н, м. Вінниця.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судовому засідання представник ОСОБА_2 ОСОБА_8 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_9 проти апеляційної скарги заперечила, просила суд її відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не зявилися, про часта місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, позивачем доведено необхідність вжиття заходів забезпечення, обраний вид забезпечення відповідає заявленим вимогам.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується, зокрема, забороню вчиняти певні дії (п.п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України).

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є визнання незаконними та скасування:

пункту 31 Додатку №4 рішення Вінницької міської ради №1693 від 11.04.2014 року про передачу ОСОБА_6 земельної ділянки площею 1000 кв.м. по вул. Барське шосе, б/н, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з рахунок земель комунальної власності;

пункту 19 Додатку №3 рішення Вінницької міської ради №1871 від 13.10.2014 року про передачу ОСОБА_7. земельної ділянки площею 414 по вул. Подільській, б/н, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з рахунок земель комунальної власності.

Виконання можливого рішення про задоволення позову вичерпується скасуванням оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування, які є ненормативними актами одноразового призначення.

Безпосередньо земельна ділянка, належна на праві власності ОСОБА_2 не є предметом даного спору.

Суд першої інстанції, з урахуванням вищезазначеного не зясував, яким чином невжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову (заборона проводити будівельні роботи на земельній ділянці, належній зокрема ОСОБА_2Л.) створює імовірність чи реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання рішення про задоволення позову про скасування рішень органів місцевого самоврядування.

Суд першої інстанції вищевказаних норм закону не виконав, не зясував належним чином предмет позовних вимог, а також відповідність обраного позивачем виду забезпечення позову заявленим вимогам і чи існує реальна загроза невиконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування з передачею вирішення даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись, ст. ст. 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2017 року скасувати, а вирішення питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_10

Судді: /підпис/ ОСОБА_11

/підпис/ ОСОБА_12

Згідно з оригіналом: