Ухвала суду № 68537184, 28.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 серпня 2017 року м. Київ К/800/18710/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2016 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 р.

у справі № 808/2178/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

та управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені, –

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС та управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2016 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 р., позов задоволено.

Офіс великих платників податків ДФС, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 31.05.2017 р. надіслав засобами поштового зв’язку до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Також, скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2016 р. та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 р. у справі № 808/2178/16, яке обґрунтовано тим, що податковий орган вже звертався з касаційною скаргою та Вищим адміністративним судом України касаційну скаргу повернуто скаржнику, в зв’язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху у повному обсязі. Вказуючи на зазначені обставини скаржник не вказує, що слугувало підставою для невірного обрахування судового збору, а також наголошує на тому, що кошти на доплату судового збору було виділено лише в кінці квітня 2017 року, а платіжне доручення отримано інспекцією лише 13.05.2017 р., однак, жодних доказів на підтвердження неможливості повторного оскарження рішень судів попередніх інстанцій з моменту повернення первинної скарги та з моменту сплати судового збору до 31.05.2017 р., а також доказів і обґрунтувань фактичної відсутності коштів на рахунках скаржника та вчинення будь-яких дій щодо отримання належного фінансування з Державного бюджету України для сплати судового збору на касаційне оскарження суду касаційної інстанції не надано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 р. касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС було залишено без руху на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов’язано скаржника надати суду касаційної інстанції належні докази та обґрунтування неможливості оскарження рішень судів попередніх інстанцій в межах встановленого строку, з огляду на які скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, та встановлено строк для усунення вказаних недоліків.

В межах встановленого строку, виходячи з дати отримання податковим органом копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 р. (18.07.2017 р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0102919346199), скаржником надіслано засобами поштового зв’язку до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому зауважено про відсутність у податкового органу коштів, однак, належних доказів на підтвердження вказаних обставин та доказів вчинення дій для отримання з Державного бюджету України коштів на сплату судового збору за даною касаційною скаргою з моменту отримання ухвали про повернення первинної касаційної скарги до моменту фактичної сплати судового збору, з огляду на які скаржником дотримано строк на касаційне оскарження суду касаційної інстанції не надано.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Поважними визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

З огляду на те, що підстави, вказані Офісом великих платників податків ДФС у заяві про поновлення строку визнані неповажними, а інших підстав заявником не надано, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Згідно ч.6 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Керуючись ст. 211, абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова