Ухвала суду № 68536672, 29.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 серпня 2017 року м. Київ К/800/29110/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 р.

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 р.

у справі № 815/3888/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтерейшнл»

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 р. у справі № 815/3888/16.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником долучено до касаційної скарги документ про повноваження представника Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - Орловської Валерії Вадимівни, виданий та підписаний в.о. начальника Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - І.В. Пустовою, копії наказу про призначення якої не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Як встановлено суддею-доповідачем, в порушення вказаних вимог, скаржником не додано до касаційної скарги документу про сплату судового збору.

З 01.09.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання позовної заяви, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 р. місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1 378,00 грн.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання позовної заяви, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Як свідчать матеріали касаційної скарги, у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень, сума грошових зобов'язань та штрафних санкцій за якими становить 55 190 684,00 грн., тобто вимоги майнового характеру

Таким чином, на усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 993 432,31 грн. (55 190 684,00*0,015*120%).

Також, Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної карги.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання, не вбачає підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 р. виготовлена у повному обсязі 01.12.2016 р., тоді як касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції 23.08.2017 р., тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник, порушуючи питання про поновлення зазначеного процесуального строку, вказує на те, що податковий орган вже звертався з касаційною скаргою в межах встановленого строку та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2017 р. касаційну скаргу повернуто скаржнику, в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому, вказуючи на зазначені обставини скаржник зазначає, що податковий орган не виконав вимоги ухвали про залишення первинної касаційної скарги без руху з огляду на відсутність коштів для сплати судового збору, що на думку скаржника підтверджується копіями листів повідомлень казначейської служби про безспірне списання коштів датованих січнем та лютим 2017 року, а також листом про необхідність виділення коштів для сплати судового збору від 13.07.2017 р. Водночас, жодних доказів чи обґрунтувань причин неможливості оскарження рішення судів попередніх інстанцій з моменту отримання копії ухвали про повернення первинної касаційної скарги до 23.08.2017 р., зокрема, належних доказів фактичної відсутності на рахунках податкового органу коштів необхідних для сплати судового збору у період з 06.03.2017 р. по 23.08.2017 р., а також пояснення та докази на підтвердження таких з приводу вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору, саме у даній справі, фінансування з Державного бюджету України з моменту отримання копії ухвали про повернення первинної касаційної скарги до 23.08.2017 р., з огляду на які скаржником дотримано строк на касаційне оскарження не надано.

Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, наведені у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави пропуску такого строку не є поважними, а інших скаржником не наведено, у зв'язку з чим, суд касаційної інстанції не може дійти висновку щодо дотримання відповідачем строку, визначеного ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази та обґрунтування неможливості оскарження рішень судів попередніх інстанцій в межах встановленого строку, з огляду на які скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст. 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви (клопотання) Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без руху.

3. Встановити Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.О. Бухтіярова