Ухвала суду № 68536422, 29.08.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1881/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

19 квітня 2016 року ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з адміністративним позовом до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі Комінтернівська об'єднана ДПІ ГУ ДФС в Одеській області, відповідач), в якому просив суд скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 29.09.2015 року № 0000942101 та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.09.2015 року № 0000932101.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.03.2016 року листом Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 1057/ш/15-17-14-01-30 ОСОБА_2 було вручено копію рішення про застосування фінансових санкцій від 29.09.2015 року № 0000942101 та копію податкового повідомлення-рішення від 29.09.2015 року № 0000932101, відповідно до яких було донараховано штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі - 69366,00 грн.

Позивач не погоджується з рішенням про застосування фінансових санкцій від 29.09.2015 року № 0000942101 та податковим повідомленням-рішенням від 29.09.2015 року № 0000932101 відповідача та вважає, що вони належать до скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволений.

Скасоване рішення про застосування фінансових санкцій від 29.09.2015 року № 0000942101 Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Скасуване податкове повідомлення-рішення від 29.09.2015 року № 0000932101 Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Комінтернівське об'єднане ДПІ ГУ ДФС в Одеській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Комінтернівської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та зареєстрований на обліку як платник податків у Комінтернівській об'єднаній ДПІ ГУ ДФС в Одеській області.

30.08.2015 року співробітники відповідача провели фактичну перевірку у торгівельному приміщенні Бар "Парус", що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Лазурна, 70, та належить ФОП ОСОБА_2 з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої було складено акт від 09.09.2015 року № 242/15-32-21-01/3010825975.

В акті перевірки відповідача від 09.09.2015 року № 242/15-32-21-01/3010825975 встановлені наступні порушення з боку позивача: п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що виразилося у не веденні ОСОБА_2 обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а саме: не надано прибуткові накладні та товарно-транспортні накладні на алкогольні напої, які знаходились в реалізації (зберіганні) у барі згідно додатків № 1 та № 2 до акту перевірки на загальну суму 26183,00 грн.; ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що виразилося у зберіганні алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого зразка.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв: рішення про застосування фінансових санкцій від 29.09.2015 року № 0000942101, яким до ОСОБА_2 за порушення вимог ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та на підставі абз.15 ч.2 ст.17 цього ж Закону застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 29.09.2015 року № 0000932101, яким до ОСОБА_2 за порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, а також ст.20 цього Закону застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 52366,00 грн.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено порушення ОСОБА_2 норм діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Тобто, акт перевірки та рішення контролюючого органу про донарахування грошового зобов'язання та/або про застосування фінансових (штрафних) санкцій необхідно було направити платнику податків поштовим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, в своєму адміністративному позові позивач неодноразово вказує, що про існування оскаржуваних рішень не знав, а лише 15.03.2016 року під час здавання звітності в Комінтернівській ОДПІ дізнався про наявність у нього податкового боргу. В зв'язку з цим на письмову заяву позивача 15.03.2016 року відповідач надав йому акт перевірки від 09.09.2015 року № 242/15-32-21-01/3010825975, рішення про застосування фінансових санкцій від 29.09.2015 року № 0000942101, податкове повідомлення-рішення від 29.09.2015 року № 0000932101 та податкову вимогу від 23.12.2015 року № 693-23.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивач зазначає, що у наданій відповідачем до суду першої інстанції копії повідомлення про вручення міститься підпис невідомою особи, яка нібито отримала зазначені матеріали. При цьому позивачу не відомо яка саме особа поставила свій підпис у повідомленні про вручення. Жодних довіреностей щодо представництва інтересів на той період він не видавав. Підпис у повідомленні про вручення йому не належить.

Дані факти в суді першої інстанції підтвердила допитана в якості свідка ОСОБА_3.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції щодо неможливості з огляду на зміст рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення встановлення, що саме акт перевірки від 09.09.2015 року № 242/15-32-21-01/3010825975, рішення про застосування фінансових санкцій від 29.09.2015 року № 0000942101, податкове повідомлення-рішення від 29.09.2015 року № 0000932101 відповідач надіслав на адресу позивача, оскільки з вказаного повідомлення не вбачається зміст поштового вкладення.

Отже зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що надане відповідачем рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не є доказом отримання позивачем вказаних документів.

Стосовно порушення позивачем ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 12. ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

За змістом ст.6 названого Закону облік товарних запасів фізичною особою-підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

При цьому вказаний Закон чітко не визначає самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а лише вказує на обов'язок господарюючих суб'єктів на ведення такого обліку у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» сфера дії цього закону не поширюється на фізичних осіб-підприємців, тобто зазначені особи зобов'язані вести облік товарних запасів шляхом ведення первинної документації.

Однак, покладений на господарюючого суб'єкта обов'язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбавались, саме в місці реалізації товарів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час проведення перевірки позивачем було надано відповідачу копії вказаних первинних документів.

Також з матеріалів справи убачається, що вказані документи не були враховані відповідачем під час проведення перевірки незалежно від факту їх наявності або відсутності в місці реалізації товарів, оскільки будь-яких відміток з цього приводу акт перевірки не містить, як і не містить конкретний перелік товарів зберіганням (продажем) яких було порушено позивачем порядок ведення обліку запасів.

Тобто, твердження відповідача про відсутність ведення позивачем належного обліку товарних запасів є безпідставними.

Статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язковою умовою застосування штрафних санкцій, передбачених ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", є факт реалізації (продажу) необлікованих товарів. При цьому, акт перевірки відповідача від 09.09.2015 року № 242/15-32-21-01/3010825975 не містить посилань на факт реалізації позивачем необлікованих товарів.

Пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481, передбачено, що фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. При цьому, вказаним Порядком не передбачено внесення записів у Книгу обліку доходів і витрат щодо товарних запасів.

Як вбачається з акту перевірки відповідача від 09.09.2015 року № 242/15-32-21-01/3010825975 та зазначено, що в барі позивача зберігається алкогольний напій без марки акцизного податку встановленого зразка, а саме коньяк "Хеннесі" обклеєний маркою акцизного податку АІ ЛГП АААЯ № 498261 02/14 9,898, яка придатна для маркування лікеро-горілчаної продукції імпортного виробництва, а повинен маркуватися маркою акцизного податку АІ ВП (алкоголь імпортний - виноробна продукція).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем в адміністративному позові зазначено, що надпис АІ ЛГП був зроблений посадовими особами відповідача після підписання ФОП ОСОБА_2 додатку до Акту перевірки. Даний факт підтвердила допитана в якості свідка ОСОБА_3 в суді першої інстанції, яка була присутня під час проведення перевірки.

Відповідно до ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, позивач зазначив, що такі матеріали не складались. Будь-яких інших належних та допустимих доказів відповідач до суду не надав.

При цьому, під час розгляду справи в суді першої інтанції та апеляційної відповідач не надав жодного доказу зберігання (реалізації) позивачем алкогольної продукції без відповідної марки акцизного податку так, як і не надав фотокартки коньяку "Хеннесі", які є додатками до акту перевірки від 09.09.2015 року № 242/15-32-21-01/3010825975.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що під час проведення вказаної перевірки позивач надав посадовим особам відповідача книгу обліку доходів і витрат та всі необхідні первинні документи, які знаходилися у торгівельному приміщенні Бар "Парус", що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Лазурна, 70.

Також колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги те, що акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами № 242/15-32-21-01/3010825975 від 09.09.2015 року не містить будь-яких посилань про вказані документи, що є свідченням порушення з боку відповідача порядку проведення перевірки та документування її результатів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком сду першої інстанції, що відповідач всупереч нормам законодавства безпідставно виніс рішення про застосування фінансових санкцій від 29.09.2015 року № 0000942101 та податкове повідомлення-рішення від 29.09.2015 року № 0000932101.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: О.В. Яковлєв