Ухвала суду № 68535261, 29.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року справа №812/907/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

судді: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

розглянувши у порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку

Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 27 липня 2017 року

по адміністративній

справі № 812/907/17

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку

Луганської області

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації «Луганськгаз»

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат

на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2017 по 30.06.2017 в сумі 19792,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - позивач) у червні 2017 року звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі - відповідач, товариство), в якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2017 р. по 30.06.2017 р. в сумі 19792,68 грн. (а.с.2-3).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що відповідач добровільно сплатив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2017 р. по 30.06.2017 р., що підтверджено платіжними дорученнями від 18.04.2017 р. № 3986, від 13.06.2017 р. № 4672, від 19.06.2017 р. № 4739, а також суд дійшов висновку, що право самостійно визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, натомість органи пенсійного фонду не наділені правом чи обов'язком змінювати будь-яким чином призначення платежу, якщо таке встановлено платником (а.с.75-77).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу на прийняте рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі (а.с.86-87).

Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів відповідно до вимог пункту 5.4 Порядку № 21-2. Посилається на те, що заборгованість відповідача по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2, яка виникла за період з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2017 року в розмірі 19 792,68 грн. не сплачена відповідачем.

В судове засідання сторони не з'явились про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Вдповідач просив справу розглянути без участі представника товариства, дане клопотання задоволене судом.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (ідентифікаційний код 05451150) є юридичною особою та в установленому порядку зареєстровано у позивача як платник страхових внесків (а.с.41-49).

У період з 01.04.2017 р. по 30.06.2017 р. позивач та інші управління ПФУ сплачували та доставляли пенсіонерам - працівникам відповідача пільгові пенсії за списком № 2, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.10-14).

Відповідачем 12.04.2017 р. отримано лист управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 10.04.2017 р. вих. № 5803/03-21 про відшкодування пільгових пенсій, в якому повідомлено, що станом на 01.04.2017 р. підприємство має заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій у сумі 24285,74 грн та що в квітні 2017 року до відшкодування нарахована сума поточних платежів у розмірі 6567,92 грн (а.с.7).

Отримавши повідомлення про відшкодування поточних платежів за квітень 2017 року у сумі 6567,92 грн. відповідач платіжним дорученням від 18.04.2017 р. № 3986 сплатив визначену в повідомленні суму у розмірі 6567,92 грн., призначення платежу: «відшкодув. пільг.пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.сп.№2 за квітень 2017р. (ПАТ «Луганськгаз» ЄДРПОУ 05451150), без ПДВ+Р.2.2+» (а.с.29).

Згідно інформації, зазначеної у витязі з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2017 р. по 30.06.2017 р., у квітні 2017 року зараховано кошти в сумі 6567,92 грн (а.с.5).

Відповідачем 16.05.2017 року отримано лист управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 13.05.2017 вих. № 7487/04-21 про відшкодування пільгових пенсій, в якому повідомлено, що станом на 01.05.2017 підприємство має заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій у сумі 24285,74 грн. та що в травні 2017 року до відшкодування нарахована сума поточних платежів у розмірі 6567,92 грн (а.с.8).

Отримавши повідомлення про відшкодування поточних платежів за травень 2017 року у сумі 6567,92 грн відповідач платіжним дорученням від 19.06.2017 № 4739 сплатив визначену в повідомленні суму у розмірі 6567,92 грн, призначення платежу: «відшкодув. пільг.пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.сп.№2 за травень 2017р. (ПАТ «Луганськгаз»ЄДРПОУ 05451150), без ПДВ+Р.2.2+» (а.с.31).

Згідно інформації, зазначеної у витязі з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2017 по 30.06.2017, у травні 2017 року зараховано кошти в сумі 6567,92 грн. (а.с.5).

12.06.2017 відповідачем отримано лист управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 06.06.2017 вих. № 9143/04-21 про відшкодування пільгових пенсій, в якому повідомлено, що станом на 01.06.2017 підприємство має заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій у сумі 30853,66 грн та що в червні 2017 року до відшкодування нарахована сума поточних платежів у розмірі 6656,84 грн (а.с.9).

Отримавши повідомлення про відшкодування поточних платежів за червень 2017 року у сумі 6656,84 грн. відповідач платіжним дорученням від 13.06.2017 № 4672 сплатив визначену в повідомленні суму у розмірі 6656,84 грн, призначення платежу: «відшкодув. пільг.пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.сп.№2 за червень 2017р. (ПАТ «Луганськгаз»ЄДРПОУ 05451150), без ПДВ+Р.2.2+» (а.с.30).

Згідно інформації, зазначеної у витязі з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2017 по 30.06.2017, у червні 2017 року зараховано кошти в сумі 6656,84 грн (а.с.5).

Таким чином, до вирішення спору по суті відповідач у добровільному порядку сплатив заборгованість за спірний в цій справі період - з 01.04.2017 по 30.06.2017 у повному обсязі.

Витягом з картки особового рахунку платника підтверджено, що за період з 01.04.2017 р. по 30.06.2017 р. за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у загальному розмірі 24285,74 грн (а.с.5).

При цьому дані щодо часу виникнення вказаної заборгованості позивачем не надані, а в розрахунку суми позову є посилання на те, що сума боргу на початок періоду (01.04.2017) становить 24285,74 грн, всі сплати, які проводились відповідачем у період з 01.04.2017 по 30.06.2017, зараховано в погашення заборгованості на початок періоду (а.с.4).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності виникнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, що регулюється нормами Конституції України та Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонд України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

За приписами пункту 6 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Розділу 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За вимогами пункту 6.7 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Пунктом 5.4 Порядку № 21-2 передбачено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

При цьому, право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано Управлінню лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Таким чином, незалежно від наявності у відповідача заборгованості за минулі періоди, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.04.2017 р. по 30.06.2017 р. в сумі 19792,68 грн., оскільки відповідач добровільно сплатив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за цей період, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Факт перерахування відповідачем коштів в оплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 з 01.04.2017 р. по 30.06.2017 р. в сумі 19792,68 грн. скаржником не заперечується.

Також, за приписами пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Згідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду України, який викладно в постанові від 02.06.2015 року № 21-166а15 щодо права пенсійного фонду спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення лише відносно недоїмки, пені та фінансових санкцій.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі № 812/907/17 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі № 812/907/17 залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 29 серпня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

А.В. Гайдар