Ухвала суду № 68535172, 15.08.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 серпня 2017 року справа № 200/4088/17(2-а/200/867/17)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкіського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпро про визнання протиправними дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Бабушкіського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2017 року адміністративний позов залишено без руху.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи заявником апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору натомість в апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» та ст.ст. 7 та 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Розглянувши означені вище обґрунтування заявника апеляційної скарги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно із п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Позивачем у справі було заявлено вимоги про визнання протиправними дій відповідача, а не про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача. Отже, посилання позивача на положення п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" та ст.ст. 7 та 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є помилковим.

При цьому суд зазначає, що частиною 3 статті 9 Закону № 3674-VI передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Виходячи з викладеного, судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямуванням виключно на потреби судочинства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Саме тому сплата судового збору не є обмеженням з боку держави на доступ до правосуддя.

Водночас, приписами статті 8 Закону України про судовий збір визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що суд має право (а не обов'язок) за відповідних обставин зменшити розмір судових витрат, відстрочити або розстрочити їх сплату, чи звільнити заявника від їх оплати. При цьому майновий стан сторони є оціночним поняттям і відповідна оцінка надається судом з огляду на докази, надані саме стороною, яка звертається з заявою.

Зокрема, у клопотанні про звільнення від сплати судового збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо.

Тобто заявник апеляційної скарги у випадку незадовільного (скрутного) матеріального становища не позбавлений можливості подати до суду клопотання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, надавши при цьому документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо.

Однак жодного клопотання щодо сплати судопого збору заявником апеляційної скарги не було надано.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 рік становив 1600 грн.

Згідно з пунктом 3.5 таблиці ставок судового збору частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року дорівнював 1600 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу суду становить 1600 грн.

Тобто, заявнику апеляційної скарги необхідно надати суду документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 1600 грн.

Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра; КБКД 22030101; рахунок отримувача: 31217206781004; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО: 805012, призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті). Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 187 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 1600 грн. або подати до суду клопотання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, надавши при цьому документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо.

Керуючись статтями 108, 187, 189 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкіського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2017 року - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення вищезазначеного недоліку, а саме:

- надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 1600 грн. або подати до суду клопотання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, надавши при цьому документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

У випадку не усунення недоліку у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя: Д.В. Чепурнов