Постанова № 68535100, 30.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2017 року № 826/20088/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій"провизнання протиправним та скасування доручення від 31.03.2016 №127/03-16 та визнання протиправними дій,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" про визнання протиправним та скасування доручення від 31.03.2016 №127/03-16 та визнання протиправними дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що незважаючи на надані позивачем документи, що підтверджують право власності позивача на капітальну споруду за адресою: АДРЕСА_1, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав доручення № 127/03-16 від 31.03.2016 КП «Київблагоустрій» про вжиття заходів шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самостійно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення, в тому числі - належної позивачу будівлі, розташованої по АДРЕСА_1.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Відповідач 2 заперечив проти позовних вимог, через канцелярію суду надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 2 обґрунтовує тим, що оскаржуване доручення було прийнято у зв'язку з неможливістю ідентифікації на підставі наданих позивачем документів належної йому нерухомості та відповідно встановлення факту того, що виявлена інспектором самовільно розміщена тимчасова споруда у м. Києві по проспекту перемоги, дійсно є нерухомістю позивача. Також відповідач 2 посилався на те, що рішення суду на підстав якого за позивачем зареєстровано право власності на нежилу будівлю за адресою: АДРЕСА_1 відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень та відповідно до даних сервісу Містобудівного кадастру м. Києва у м. Києві не існує об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 01.12.2008 у справі № 2-435/08 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування з чужого незаконного володіння майна та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та стягнення боргу позов задоволено частково та визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - будівлю по АДРЕСА_1, площею 66 кв.м.

08.12.2011 на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 01.12.2008 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності, форма власності - приватна на нежитлову будівлю загальною площею 66, 00 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, номер запису 10757-П в книзі 228п-280.

31.03.2016 Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Комунальному підприємству "Київблагоустрій" доручення №127/03-16 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно - дозвільної документації на розміщення, зокрема, павільйону за адресою АДРЕСА_1 належного СПД ОСОБА_1

ОСОБА_1 не погоджуючись з дорученням від 31.03.2016 №127/03-16 та діями щодо його видання та виконання звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Згідно з пунктом 4 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27.01.2011, основними завданнями Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є контроль за станом благоустрою міста; контроль за дотриманням вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Правил благоустрою міста Києва, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері благоустрою.

Відповідно до підпункту 19.1.1 пункту 19.1 розділу ХІХ Правил благоустрою м. Києва затверджених рішенням Київської місткої ради 1051/1051 від 25.12.2008 контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", цих Правил здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.

Відповідно до підпункту 6.7 пункту 6 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27.01.2011 Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

Відповідно до розділу І Правил благоустрою м. Києва затверджених рішенням Київської місткої ради 1051/1051 від 25.12.2008, тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Згідно із підпунктом 13.2.7 пункту 13.2 розділу ХІІІ вказаних Правил, розміщені (встановлені) самовільно, тобто без відповідних, оформлених в установленому порядку документів, засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі підлягають демонтажу (переміщенню) особою, що здійснила розміщення (встановлення) такого засобу (об'єкта), в порядку і строки, встановлені пунктом 13.3 цих Правил.

Відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою м. Києва затверджених рішенням Київської місткої ради 1051/1051 від 25.12.2008, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Підпунктом 13.3.2 пункту 13.3 розділу ХІІІ вказаних Правил встановлено, що у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Згідно з підпунктом 13.3.3 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою м. Києва затверджених рішенням Київської місткої ради 1051/1051 від 25.12.2008 рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі). Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

Таким чином, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений повноваженнями приймати рішення щодо демонтажу та здійснювати відповідний демонтаж виключно щодо малих архітектурних форм та тимчасових споруд.

Пунктом 1.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 за зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (чинного станом на 08.12.2011) встановлено, що державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1.4 вказаного Тимчасового положення обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 за зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (чинного станом на 08.12.2011) державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Не підлягають державній реєстрації право власності та інші речові права на тимчасові споруди.

Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній станом на 31.03.2016) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Отже, внесення відомостей про нерухоме майно до Державного реєстру прав, є офіційним визнанням державною права особи на об'єкт нерухомості.

Позивачем було подано відповідачу 1 заяву від 24.06.2015 в якій викладено прохання прийняти документи щодо розміщення капітальної споруди за адресою АДРЕСА_1 за результатами розгляду якої відповідачем 1 листом від 01.07.2015 № 043-783 повідомлено про те, що за адресою зазначеною у наданих позивачем документах не виявлено об'єктів нерухомості, а знаходиться тимчасова споруда згідно визначення наданого у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: одноповерхові споруди, виготовлені з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлені тимчасово, без улаштування фундаменту та запропоновано надати документи щодо правомірності розміщення тимчасової споруди.

Також, позивач звернувся до відповідача 1 з листом від 17.07.2015, в якому було викладено прохання дати юридично - правову оцінку правомірності розміщення належної йому спору, відповіді на який за твердженням позивача ним отримано не було та доказів надання відповіді на який відповідачем суду не надано.

Відповідно до Витягу від 08.12.2011 № 32388451 про державну реєстрацію прав та Інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Київської міської державної адміністрації від 21.07.2015 № НЖ-2015 №1520 за позивачем на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 01.12.2008 за реєстровано право приватної власності на нежилу будівлю заг. пл. 66,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

Таким чином за позивачем на праві приватної власності зареєстроване нерухоме майно - нежила будівля заг. пл. 66,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до доручення від 31.03.2016 №127/03-16 доручено КП "Київблагоустрій" вжити заходи шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно - дозвільної документації на розміщення щодо об'єкта ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Відповідачами суду доказів на підтвердження того, що нежила будівля заг. пл. 66,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, яка зареєстрована за позивачем на праві приватної власності не є об'єктом нерухомості, а є тимчасовою спорудою суду надано не було, як і не було, як і не надано доказів, того, що позивачем експлуатується за вказаною адресою інша будівля, ніж та що належить йому на праві приватної власності та зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що нежила будівля заг. пл. 66,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 є нерухомим майном право власності на яке зареєстровано за позивачем, а не тимчасовою спорудою, суд дійшов висновку по наявність підстав для визнання протиправним та скасування доручення від 31.03.2016 №127/03-16.

Відповідно до пояснень відобраних у громадянина ОСОБА_3 о/у відділу поліції № 3 Шевченківського УП Головного управління Національної поліції в м. Києві від 05.07.2016 та протоколу огляду місця події від 05.07.2016 складеного слідчим СВ ВП №3 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенантом поліції ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 було здійснено демонтаж вказаної споруди.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлення судом протиправність доручення від 31.03.2016 №127/03-16 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно - дозвільної документації на розміщення, зокрема, павільйону за адресою АДРЕСА_1 належного СПД ОСОБА_1, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача 2 щодо проведення демонтажу та знесення нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.07.2017 № К/800/7815/17.

В частині позовних вимог щодо оскарження дій відповідача 1 щодо видачі відповідачу 2 31.03.2016 доручення №127/03-16 суд звертає увагу на наступне.

Частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Дії відповідача 1 щодо видачі доручення від 31.03.2016 № 127/03-16 є лише формальними дія суб'єктів владних повноважень на виконання покладених на них обов'язків та не створюють жодних правових наслідків для позивача та не змінюють стану його суб'єктивних прав, оскільки самі по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на права та обов'язки позивача.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Доручення №127/03-16, видане Департаментом міського благоустрою та захисту природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Комунальному підприємству "Київблагоустрій" 31.03.2016 про вжиття заходів шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самостійно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно - дозвільної документації на розміщення павільйона, розташованого по АДРЕСА_1.

3. Визнати протиправними дії Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської місткої ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення демонтажу та знесення нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5.Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 143, код ЄДРПОУ 34926981) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.).

6.Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської місткої ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська,31, корп. 2, код ЄДРПОУ 26199708) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов