Постанова № 68534837, 29.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 серпня 2017 р. 14:39 год.справа № 820/2183/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Король Д.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг" до Головного управління ДФС України у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС України у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.05.2017 року №0000361415, №0000371415, №0000381415.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача про наявність порушень митного законодавства є помилковими, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, зважаючи на те, що митний орган, прийнявши від позивача митні декларації, на думку позивача, втратив в подальшому право здійснювати митний контроль щодо правильності застосування методу визначення митної вартості. У додаткових поясненнях представником позивача зазначено, що при митному оформленні товару, отриманого від Brunger Export в періоді, що перевірявся, позивачем надавались як обов'язкові (інвойс, договір, експортна декларація тощо), так і додаткові документи, зокрема відвантажувальні специфікації. При цьому в договорах та інвойсах зазначена ціна за одиницю товару, загальна вартість партії визначається виходячи з кількості поставленого товару в штуках або метрах. Представником позивача вказано, що загальна вага поставленого товару є ідентичною у всіх без винятку документах, ідентичною є також ціна і кількість поставленого товару. Оскільки під час здійснення митного контролю в момент переміщення товарів через митний кордон України жодних претензій з боку державних органів висловлено не було, позивач вважає, що висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях.

Представник позивача у судове засідання прибув, надав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання прибули, проти задоволення позовних вимог заперечували. У своїх запереченнях вказали, що протягом терміну проведення перевірки позивачем не надано жодного з основоположних документів без пояснення причин, про що складено акт «Про відмову в наданні/наданні не в повному обсязі до перевірки документів, при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки стану дотримання законодавства України з питань державної митної справи, ТОВ ФІРМА «БРІГ» (податковий номер 21174655), за фактами митного оформлення товару, отриманого від Brunger Export за період з 01.01.2014 по 31.12.2016» від 10.04.2017 №610/20-40-14-16-07/21174655, який підписано 10.04.2017 особисто заступником директора з економічних та загальних питань ОСОБА_5. Зазначене не дало змоги посадовим особам Головного управління ДФС у Харківській області, які проводили перевірку, впевнитись в достовірності вагових та кількісних показниках задекларованих під час митного оформлення ТОВ ФІРМА «БРІГ» за МД від 22.07.2016 №807100000/2016/027888, від 30.04.2015 № 807100000/2015/014099, від 24.10.2014 №807100000/2014/044411, від 21.10.2015 №807100000/2015/037532, від 22.03.2016 № 807100000/2016/010059 та від 26.06.2014 № 807100000/2014/026733, за даними бухгалтерського обліку підприємства. Таким чином, за результатами перевірки відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів платника податків, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, з урахуванням встановлених обставин контролюючим органом зроблено висновок про те, що позивачем не підтверджено дані щодо ваги та кількості товарів, заявлених у митних деклараціях, що підлягали перевірці. Тому, приймаючи податкове повідомлення-рішення, Головне управління ДФС у Харківській області діяло на підставі та в межах повноважень, визначених Законом. На підставі викладеного просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, встановив наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірми «Бріг» (код ЄДРПОУ 21174655) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за фактами митного оформлення товару, отриманого від Brunger Export за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, результати якої оформлені актом від 24.04.2017 року №3046/20-40-14-12-07/21174655.

У висновках акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 2 частини 2 статті 52 глави 8 розділу III Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-1V (із змінами та доповненнями) щодо заниження бази оподаткування (митної вартості імпортованого товару), на загальну суму 840946,45 грн., частини 1, пункту 5 частини 8 статті 257, статті 278, пункт 1 частини 1 статті 279, частини 1 статті 293, частини 1 статті 295 Митного кодексу України, у звязку з чим ТОВ ФІРМА «БРІГ» було занижено податкове зобовязання з ввізного мита на загальну суму 42518,87 грн., частини 1, пункту 5 частини 8 статті 257, статті 278, пункт 1 частини 1 статті 279, частини 1 статті 293, частини 1 статті 295 Митного кодексу України та статті 4 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 № 73-VIII, у звязку з чим було занижено податкове зобовязання з додаткового імпортного збору загальну суму 17210,47 грн., пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму мита, у звязку з чим було занижено податкове зобовязання з ПДВ на загальну суму 180135,16 грн.

За висновками перевірки ТОВ ФІРМА «БРІГ» занижено податкові зобовязання на суму 239864,49 грн., з них по ввізному миту - 42518,87 грн.; по додатковому імпортному збору 17210,47 грн.; по податку на додану вартість -180135,16 грн., на підставі чого контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.05.2017 року №0000361415, №0000371415, №0000381415.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 статті 336 Митного кодексу України (далі МК України), однією з форм митного контролю є проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З урахуванням пункту 1 частини 5 статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Водночас, орган доходів і зборів, згідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 54 МК України має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до Митного кодексу України та інших законів України.

Статтею 336 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів зокрема шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Статтею 345 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗІІД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання перемішених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини статті 57 Митного кодексу України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Судом встановлено, що позивачем при проведенні митного контролю товарів у межах спірних правовідносин надано контролюючому органу наступні документи: митну декларацію №807100000/2016/027888 від 22.07.2016; коносамент № 10257521; міжнародну ТТН № 120/3; інвойс №00120351; переклад інвойса №001203 51; додаткову угода № 1196 до контракту № 0203/2015-В/ВЕ; прибуткову накладну № 820-821 від 22.07.16; митну декларацію № 807100000/2014/026733 від 26.06.2014; декларацію митної вартості; відомість про облік і розрахунок тари; платіжне доручення № 32 від 04.04.14; переклад інвойса №0110787, міжнародну ТТН № 1; додаткові угоди № 926, 926.1 до контракту № 0301/08-В/ВЕ; прибуткові накладні №608.3-608.4 від 26.06.14; митну декларацію №807100000/2014/044411 від 24.10.2014; коносамент № 10086620; інвойс №00112639; переклад інвойса № 00112639; додаткову угоду № 989.1 до контракту № 1606/2014-В/ВЕ, міжнародну ТТН № 3; декларацію митної вартості; відомість про облік і розрахунок тари; рішення ТОВ «Орган з сертифікації «ПромСтандарт» №177/10901 від 24.10.14; прибуткові накладні № 1003.2-1003.3 від 27.10.14; митну декларацію № 807100000/2016/010059 від 22.03.2016; коносамент № 10233421; довідка про транспортні витрати; переклад інвойса № 00119086; додаткову угоду № 1152 до контракту № 0203/2015-В/ВЕ, міжнародну ТТН № 253/1; митну декларацію (електронну) № 807100000/2016/9498 від 18.03.2017; прибуткові накладні №№ 306-306.1 від 22.03.16; інвойс № 00119086; додаткову угоду № 1038.1 до Контракту № 0203/2015-В/ВЕ, митну декларацію № 807100000/2015/014099 від 30.04.2015; декларацію митної вартості; платіжне доручення № 42 від 18.03.15; інвойс № 15688800; коносамент № 10138870; прибуткові накладні № 436-437 від 30.04.15; акт виконаних робіт № ХВЗК-01667 від 30.04.15; довідку про транспортні витрати; митну декларацію № 807100000/2015/037532 від 21.10.2015; прибуткові накладні № 1097-1098 від 21.10.15; коносамент № 10183465; додаткову угода № 1095.1 до Контракту № 0203/2015-В/ВЕ від 02.03.2015; міжнародну ТТН № 224/1; інвойс №16101600, переклад інвойса 16101600; декларацію митної вартості; переклад інвойса № 15688800.

Також позивачем до митного оформлення надано відвантажувальну специфікацію, за відомостями якої контролюючим органом встановлено, що вага товару, заявлена відправником відповідно інвойсу від 05.07.2016 №00120351 в розрізі вказаних у ньому товарів значно відрізняється з ваговими характеристиками відвантажувальної специфікації, виписаної безпосередньо ТОВ фірма «БРІГ», а тому у перевіряючих виникло питання щодо ваги та кількості товарів, які заявлені при митному оформленні.

У судовому засіданні представником позивача зазначено, що відвантажувальну специфікацію надано для прискорення процедури розмитнення товару.

При цьому відповідачем вказано, що митні декларації оформлені за ціною договору за відомостями, які не підтверджуються документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, а тому, за твердженням контролюючого органу, метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовується.

Сторонами у судовому засіданні не заперечувалось, що Головним управлінням ДФС в ході доперевірочиого аналізу на адресу ТОВ фірма «БРІГ» направлено запит від 17.08.2016 №4749/10/20-40-14-12-10 щодо надання належним чином завірених копій документів, що були підставою для декларування товару, а також додаткові інструкції, фотознімки, сертифікати, специфікації, витяги з каталогів та інші документи або будь-яку іншу інформацію про товар, необхідну для його ідентифікації та встановлення ваги.

На адресу ГУ ДФС у Харківській області 20.09.2016 надійшов лист від ТОВ фірма «БРІГ» 14.09.2016 №130, в якому позивач повідомив контролюючий орган щодо надання витребуваних документів, що запит не стосується «переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами, як зазначено в ч. 5 ст. 334 МКУ, а стосуються вивчення характеристик самого товару, що суперечить цитованій вище нормі.

У зв'язку з ненаданням ТОВ фірма «БРІГ» разом із листом від 14.09.2016 № 130 пояснень та їх документального підтвердження, ГУ ДФС у Харківській області для з'ясування питання щодо правильності оформлення товару в зоні діяльності Харківської митниці ДФС здійснено додатковий аналіз митних оформлень ТОВ фірма «БРІГ» від нерезидента/постачальника Brunger Export.

У ході перевірки контролюючим органом встановлено, що під час кожного митного оформлення за вищевказаними митними деклараціями наявні розбіжності щодо задекларованих вагових характеристик імпортованого ідентичного товару.

Відповідач звернувся на адресу підприємства листом від 17.03.2017 б/н «Про надання інформації», яким запропоновано ТОВ фірма «БРІГ» здійснити самостійне зважування товару, що перевіряється, з ціллю підтвердження (або спростування) відомостей щодо ваги та кількості товару, заявленої у вищезазначених митних деклараціях, у присутності посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області та надати пояснення щодо встановлених розбіжностей в товаросупроводних документах.

Листом від 31.03.2017 №47 ТОВ фірма «БРІГ» повідомило про неможливість проведення контрольного зважування товару у зв'язку з його відсутністю на складі.

Натомість, позивачем повідомлено, що під час здійснення митного оформлення, ТОВ фірма «БРІГ» використовує дані заводів-виробників, що вказані у супровідних документах; підприємством надавались всі необхідні для розмитнення та здійснення митного контролю документи, в тому числі їх копії, які зберігаються в митному органі. Дані, які надавались контролюючому органу, є офіційніми.

Щодо виявлених у ході перевірки розбіжностей, позивачем вказано, що в інвойсі відправник товару розбив його на три групи, натомість ВМД та відвантажувальна специфікація вже не містять такого розбиття і в цих документах перелік товару йде по порядку; загальна вага поставленого товару у всіх документах ідентична.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного Кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в)на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно частини 3 та 6 статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості за основним методом, вона визначається за одним із другорядних методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і с сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ).

Суд зазначає, що для визначення даних про вагу та кількість товару, поставленого за митними деклараціями від 22.07.2016 №807100000/2016/027888, від 30.04.2015 №807100000/2015/014099, від 24.10.2014 №807100000/2014/044411, від 21.10.2015 №807100000/2015/037532, від 22.03.2016 №807100000/2016/010059 та від 26.06.2014 №807100000/2014/026733, позивачем надано додаткові угоди, інвойси (видані постачальником), прибуткові накладні та відвантажувальну специфікацію (видана позивачем).

При цьому у відвантажувальній специфікації та інших документах контролюючим органом виявлені розбіжності щодо ваги та кількості товару заявлених найменувань.

Зазначені відомості викладені у Таблиці співставлення документів, наданих до митного оформлення ТОВ фірма «Бріг» та даними мережі інтернет, за фактами митного оформлення товару, отриманого від Brunger Export за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 (додаток №5 до акту перевірки).

При цьому відповідачем зазначено, що в ході перевірки встановлено невідповідність вагових та, як наслідок кількісних показників імпортованих ТОВ Фірма «Бріг» товарів. У більшості випадків, за обчисленими показниками ввезена кількість товарів більша ніж заявлена при митному оформленні. Під час перевірки підприємством не надані документи бухгалтерського обліку, які б свідчили про фактичну кількість оприбуткованого та використаного у виробництві товару. Від проведення зважування товарів в присутності представників ГУ ДФС у Харківській області ТОВ Фірма «Бріг» відмовилось. Всі зазначені факти свідчать про ймовірне приховування від контролюючих органів даних про фактичну кількість ввезених та використаних товарів та можливе їх використання під час випуску не облікованої готової продукції. Оскільки підприємством під час перевірки не надані документи обліку, зазначені факти не можуть бути а ні підтвердженні, а ні спростовані документально.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позиція відповідача щодо наявності розбіжностей у кількісних та вагових показниках імпортованої продукції ґрунтується на припущеннях, жодним чином не доведена та не підтверджена документально.

У ході судового розгляду судом досліджено питання наявності розбіжностей щодо ваги та кількості товару заявлених найменувань, на виконання вимог ст.ст. 69, 71 КАС України витребувано у позивача додаткові докази, що підтверджують його правову позицію щодо відсутності таких розбіжностей та встановлено наступні обставини.

Зокрема, при розмитненні товару позивачем заявлено вагу Помпи автомат 500 4505-1 у розмірі 0,319 кг, при цьому інформаційно вага одиниці товару згідно з відомостями мережі Інтернет 0,363 кг, вага Помпи автомат 1100 4511-1 за відомостями позивача - 0,439 кг, за відомостями мережі Інтернет - 0,544 кг, Коробки для акумулятора 24М вентилир 9065-1 - 0,921 кг та 0,953 кг відповідно, Коробки для акумулятора 27М 9067-1 1,122 кг та 1,134 кг, провода 10 AWG червоний WUL10 RD-V 10 AWG 0,0660 кг та 0,0169 кг, провода 16 AWG чорний WUL16 BK-M 0,0060 кг та 0,0065 кг, провода 16 AWG синій WUL16BL-M 16 AWG 0,0060 кг та 0,0064 кг, провода 16 AWG червоний WUL16RD-M 0,0060 кг та 0,00648 кг, провода 16 AWG білий WUL16WH-M 16 AWG 0,0060 кг та 0,006622 кг, провода 16 AWG жовтий WUL16YL-M 16 AWG 0,0060 кг та 0,006895 кг, провода 18 AWG чорний WUL18BK-M 0,0048 кг та 0,004808 кг, розєма-штекера 16 14 AМG німецьк. cтандарт T14DT-P 0,0005 кг та 0,00181 кг, розєма-гнізда 6 14 AМG німецьк. cтандарт T14DT-S 0,0006 кг, 0,00055 кг та 0,00136 кг, перемикача маси 4-позиц. EBS-6007 0,3143 кг, 0, 314286 кг та 0,349 кг.

При цьому, позивачем надано до суду, окрім документів, що надавались під час митного оформлення, прибуткові накладні, які підтверджують заявлені при розмитненні кількісно-вагові показники товару та відсутність виявлених контролюючим органом розбіжностей.

Також суд не приймає посилання представника відповідача на відвантажувальні специфікації, оскільки вони не є документами первинного бухгалтерського обліку, складені безпосередньо позивачем та не є належними доказами кількісних та вагових показників імпортованого товару.

Суд зазначає, що в договорах та інвойсах зазначена ціна за одиницю товару, при цьому загальна вартість партії визначається виходячи з кількості поставленого товару в штуках або метрах. Митна вартість також визначалась виходячи з кількості та вартості товару. Вага одиниці продукції жодним чином не могла вплинути на митну вартість та розмір митних платежів. При цьому, загальна вага поставленого товару є ідентичною у всіх без винятку документах, ідентичною є також ціна і кількість поставленого товару.

Суд зазначає, що за результатами перевірки відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів платника податків, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, прибуткових накладних, позивачем підтверджено дані щодо кількості товару, заявленого позивачем у митних деклараціях, що підлягали перевірці, та як наслідок відсутність факту заниження митної вартості товарів та відсутність підстав для нарахування ввізного мита, додаткового імпортному збору та податку на додану вартість.

У ході судового розгляду встановлено що ймовірна наявність розбіжностей щодо кількісних та вагових показників товару, що поставлений за вищевказаними митними деклараціями, жодним чином не впливає на формування митної вартості товару як бази оподаткування податком на додану вартість, ввізним митом та додатковим імпортним збором, розмитнення проведено позивачем у відповідності з приписами Митного кодексу України та Податкового кодексу України за кількісними показниками та у відповідності до наданої позивачем первинної бухгалтерської документації.

Доказів протилежного до суду не надано, при цьому відповідачем як субєктом владних повноважень на виконання вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 12.05.2017 року №0000361415, №0000371415, №0000381415.

З огляду на встановлені у справі обставини суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення відповідача, як прийнятого не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС України у Харківській області від 12.05.2017 року №0000361415, №0000371415, №0000381415.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд присуджує документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг".

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг" до Головного управління ДФС України у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС України у Харківській області від 12.05.2017 року №0000361415, №0000371415, №0000381415.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код 39599198, вул. Пушкінська, 46, м.Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг" (код ЄДРПОУ 21174655, вул. Шевченка, 317, м. Харків, 61033) судовий збір у сумі 4497,47 (чотири тисячі чотириста девяносто сім) грн. 47 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 30.08.2017 року.

Суддя Біленський О.О.