Постанова № 68534793, 29.08.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1313/17

29 серпня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, суддя Осташ А.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Тернопільській області (далі - позивач, ГУ ДФС в Тернопільській області) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) податкового боргу в сумі 2200,20 грн по єдиному податку з фізичних осіб.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення норм Податкового кодексу України відповідач несвоєчасно та не в повному об'ємі сплачував узгоджені суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетами та державним цільовими фондами у зв'язку з несплатою в повній мірі самостійно узгодженого податкового зобов'язання нарахованого згідно заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Письмових заперечень чи будь-яких інших заяв від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки в судове засідання не прибули особи, які беруть участь у справі, тому судовий розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, зареєстрована як фізична особа - підприємець 29.04.2016 та знаходиться на обліку в Чортківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Відповідач застосував спрощену систему оподаткування, обліку та звітності як суб'єкт підприємницької діяльності платника єдиного податку ІІ групи.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України та статті 36 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) на відповідача покладений обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. (п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України).

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України).

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк, згідно з пункту 38.1 статті 38 ПК України.

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно з пункту 293.2 статті 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами обєднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПК України.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця згідно з пунктом 295.1. статті 295 ПК України.

Відповідно до підпункту 295.2 статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Суд встановив, що ОСОБА_1 обрала спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.10.2016 подавши до податкового органу заяви від 09.09.2016 про застосування спрощеної системи оподаткування, зазначивши відповідно до п.291.4 ст.291 ПК України 2 групи платника єдиного податку та обравши 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати згідно ст.293 ПК України.

Суд встановив, що станом на 20.07.2017 відповідач має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 2200,20 грн зі сплати єдиного податку з фізичних осіб (з них 1466,80 грн - основний платіж, 733,40 грн - штрафна санкція) (аркуш справи 19).

Заборгованість виникла у зв'язку з несплатою в повній мірі самостійно узгодженого податкового зобов'язання нарахованого згідно заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування (аркуш справи 13-14), податкового повідомлення-рішення №0006861300 від 31.05.2017 винесеного на підставі акта про результати камеральної перевірки податкової звітності від 31.05.2017 №000259/19-02-13/НОМЕР_1 (аркуш справи 16-18).

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме розрахунком боргу та довідкою ОДПІ про наявність податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п. 59.1. ст. 59 ПК України).

Суд встановив, що податковим органом відповідачу надсилалась податкова вимога від 25.11.2016 №7182-17, однак залишились без належного реагування (аркуш справи 15).

Вказана податкова вимога, податкове повідомлення-рішення платником податків у визначеному законом порядку не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку. В добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена.

З врахуванням викладеного, норми статей 95-99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 ПК України.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває у податковій заставі, не застосовується, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковим органом, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України судовий збір сплачений позивачем з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 94, 158-167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вул. Під горою, 35, с. Нивра, Борщівський район, Тернопільська область, 48740) податковий борг в сумі 2200 (дві тисячі двісті) грн 20 коп. по платежу єдиний податок з фізичних осіб шляхом перерахування на р/р 31416699700653, код одержувача 37971052, МФО 838012, код бюджетної класифікації 18050400.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяОсташ А.В.

копія вірна

СуддяОсташ А.В.