Постанова № 68534688, 29.08.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 серпня 2017 року

м. Полтава

Справа №816/1202/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Полтавській області звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 22.08.2017 /а.с. 82-83/ просили стягнути кошти з рахунків платника податків за податковим боргом зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1475620,35 грн, посилаючись на несплату відповідачем узгодженої суми грошового зобов’язання у визначені Податковим кодексом України строки.

Відповідач письмових заперечень проти позову до суду не надав.

У судове засідання 22.08.2017 з’явився представник позивача, позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої цієї ж статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача та завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Суд встановив, що за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1475620,35 грн, що виник на підставі:

податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 19.04.2017 №0006011201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 425483,05 грн /а.с. 21/;

податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 20.04.2017 №0006051201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 663686,06 грн /а.с. 24/;

податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року (вх. від 19.05.2017 №9092417795), у якій платником податку самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 96773,00 грн /а.с. 16/;

податкового повідомлення-рішення від 15.11.2016 №0005061401 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом у розмірі 278274,00 грн /а.с. 20/.

Посилаючись на несплату відповідачем узгодженої суми грошового зобов’язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Суд зазначає, що за приписами підпунктів 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За змістом пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Порядок набрання судовим рішенням в адміністративній справі законної сили визначено статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до положень частини першої якої постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15.11.2016 №0005061401 було оскаржено відповідачем до Полтавського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 13.06.2017 у справі №816/238/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Дана постанова суду у апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили 27.06.2017.

Натомість, доказів оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Полтавській області від 19.04.2017 №0006011201 та від 20.04.2017 №0006051201 суду не надано.

Таким чином, визначена згаданими вище податковими повідомленнями-рішеннями сума грошового зобов'язання наразі є узгодженою.

Окрім того, як визначено пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, грошове зобов'язання зі сплати ПДВ у розмірі 96773,00 грн, самостійно визначене відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року є узгодженим з моменту подання таких декларацій до контролюючого органу та не може бути оскаржене.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, таке зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Суму податкового боргу зменшено за рахунок самостійної справи відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 261946,40 грн.

На суму податкового боргу нарахована пеня у розмірі 273390,64 грн.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

А відповідно до пункту 95.2 цієї статті, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, контролюючим органом сформовано та 07.12.2016 надіслано відповідачу податкову вимогу від 05.12.2016 №3997-17 про сплату узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 5569422,35 грн, що одержана останнім 08.12.2016 /а.с. 8/.

Сторонами у справі доказів оскарження податкової вимоги від 05.12.2016 №3997-17 у встановленому законом порядку не надано.

Податковий борг відповідачем не сплачено, що підтверджено витягом з інтегрованої картки платника /а.с. 38-81/.

За змістом пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем до матеріалів справи надано довідку про відкриті відповідачем розрахункові рахунки в установах банків /а.с. 9/.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач письмових заперечень проти позову чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Разом з тим, наявність у відповідача податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями зі сплати ПДВ підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДФС у Полтавській області. Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 32017261) кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1475620,35 грн (один мільйон чотириста сімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять гривень тридцять п'ять копійок) на розрахунковий рахунок 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач - УДКС України у м. Полтаві Полтавської області код ЄДРПОУ одержувача 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) О.О. Кукоба