Постанова № 68534174, 28.08.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2017 року м.Житомир справа № 806/1696/17

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна комерційна фірма "Біка" до Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування арешту,

встановив:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідача скасувати арешти, накладені на майно і кошти боржника постановами державного виконавця від 02.07.2013 та 24.10.2013 відповідно і провести інші необхідні дії, у зв’язку з їх скасуванням.

В обґрунтування позову зазначає, що 15.06.2017 йому стало відомо з автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України, що на виконанні в Корольовському ВДВС м.Житомира ГТУЮ у Житомирській області перебувало виконавче провадження №38558443, яке на даний час завершено. Будь-яких процесуальних документів позивач по вказаному виконавчому провадженню не отримував і ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження не є можливим, у зв’язку із їх знищенням за терміном зберігання. Водночас, як вбачається із бази даних автоматизованої системи виконавчого провадження, в межах виконавчого провадження №38558443 державним виконавцем 02.07.2013 винесено постанову про арешт майна боржника та 24.10.2013 – постанову про арешт коштів боржника. Дані арешти є чинними та не скасовані державним виконавцем при поверненні виконавчого документа, що порушує права позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду докази, прийшов до наступних висновків.

Як вбачається із витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України, на виконанні в Корольовському ВДВС м.Житомира ГТУЮ у Житомирській області перебувало виконавче провадження №38558443 щодо виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 №2315/13 про стягнення з ТОВ БКФ "Біка" на користь ДПІ у м.Житомирі 38751,43 грн. (а.с.9-10).

При цьому, постановою від 25.06.2013 відкрито виконавче провадження, постановою від 02.07.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження звернуто стягнення на майно боржника, постановою від 24.10.2013 про арешт коштів боржника звернуто стягнення на кошти на рахунках боржника.

06.12.2013 виконавчий лист повернуто стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, підставою повернення вказано інформаційний лист Вищого адміністративного суду України №1484/12/13-13 від 24.10.2013, в якому зазначено, що після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто після 01 січня 2011 року, не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби виконавчі документи про стягнення податкового боргу з юридичних осіб.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 24.01.1999 № 606-ХІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Стаття 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає порядок та випадки зняття арешту з майна. Частинами 3-5 цієї ж статті передбачено, що з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до пункту 3.17. Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Отже, положення Інструкції з організації примусового виконання рішення надають право органу державної виконавчої служби зняти арешт з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу.

Водночас, як зазначалось, державним виконавцем при поверненні виконавчого документа стягувачеві не було знято арешти, накладені ним на майно та кошти боржника.

Слід врахувати і підстави з яких було повернуто виконавчий документ стягувачеві, а саме, як вказано державним виконавцем у постанові про повернення, це є інформаційний лист Вищого адміністративного суду України №1484/12/13-13 від 24.10.2013.

Водночас, інформаційний лист лише роз’яснив порядок застосування правових норм, які існували і на момент надходження до державного виконавця виконавчого документа на виконання, а саме станом на 19.06.2013.

Зокрема, вказано, що порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95–99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Відповідно в розглядуваних випадках немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України від 24.01.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження".

За таких обставин, суд погоджується із твердженням представника позивача, що в силу набрання чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011, у державного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу про стягнення податкового боргу станом на 19.06.2013 та проведення будь-яких дій, в тому числі накладення арештів на кошти та майно боржника.

Як вбачається із відповіді Корольовського ВДВС м.Житомира ГТУЮ у Житомирській області №2/7.22-40/17271 від 20.06.2017, виконавче провадження №38558443 згідно акту від 28.02.2017 знищено, через закінчення строків зберігання (а.с.12). Отже, відповідач позбавлений можливості на даний час вчиняти будь-які дії у даному виконавчому провадженні, в тому числі скасовувати накладені арешти, а тому позовні вимоги про зобов’язання відповідача вчинити такі дії задоволенню не підлягають.

Разом з тим, враховуючи, що наявність арешту майна та коштів боржника за умови відсутності у провадженні ДВС на виконанні виконавчого документу, порушує права позивача на вільне розпорядження таким майном, з метою повного захисту прав позивача, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати арешт, накладений на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна комерційна фірма "Біка" відповідно до постанов Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 02.07.2013 та від 24.10.2013 в рамках виконавчого провадження №38558443.

Відповідно до ч.2 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (в редакції, на момент звернення позивача до суду), особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно зі частинами четвертою, п’ятою статті 59 Закону N 1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 11,158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна комерційна фірма "Біка" відповідно до постанов Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 02.07.2013 та від 24.10.2013.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна комерційна фірма "Біка" 1280 (тисяча двісті вісімдесят) грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 30 серпня 2017 р.