Постанова № 68534013, 17.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2017 р. Справа № 804/7162/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В. розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 17 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 19.11.2015 року №1748/04/07/2100/НОМЕР_1 та прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 26.11.2015 року №000055/04-07-21/НОМЕР_1 у сумі 17 000,00 грн. Вказане рішення відповідачем не оскаржувалось, а тому грошові зобовязання у розмірі 17 000,00 грн. набули статусу узгодженого зобовязання, що підтверджується відомостями картки особового рахунку платника податків. У добровільному порядку відповідач заборгованість не сплачує, у звязку з чим податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження.

Відповідач про відкриття скороченого провадження повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвали від 02.06.2017 року на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте на адресу суду повернувся конверт у звязку із неврученням.

За приписами частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці кафе-бар «Ноокан», яка належить субєкту господарювання ОСОБА_1. За результатами перевірки посадовими особами позивача складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 19.11.2015 року №1748/04/07/2100/НОМЕР_1.

За висновками вказаного акту під час перевірки встановлено, що відповідач здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Викладений факт став підставою для застосування санкцій, про що позивачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 26.11.2015 року №000055/04-07-21/НОМЕР_1 у сумі 17 000,00 грн., яке було направлено на адресу відповідача та отримано ним особисто 01.12.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, станом на 17.07.2017 року відповідач має податковий борг за платежем «адміністративні штрафи та санкції» у розмірі 17 000,00 грн., що підтверджується даними, які містяться в інтегрованій картці платника податків.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищезазначені положення нормативних актів, сума узгодженого грошового зобовязання становить 17 000,00 грн.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (абзац 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як свідчать матеріли справи, на адресу відповідача направлялась податкова вимога форми «Ф» від 02.02.2016 року №93-23, яку вручено відповідачу 17.03.2016 року, що підтверджується його особистим підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією контролюючого органу, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року № 576 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1840/24372 (далі Порядок № 1840/24372).

Відповідно до пункту 4.6 Розділу IV Порядку № 1840/24372 податкова вимога вважається надісланою (врученою): фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на адресу за її місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги заявника відповідачем до суду не надано, а судом в порядку статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено.

Відповідно до п.п.19-1.1.45 п. 19.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

За таких обставин, з огляду на те, що заборгованість платника податку у розмірі 17 000,00 грн. не погашена, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору суд зазначає, що за правилом, викладеним у ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У звязку з чим вказана вимога податкового органу як субєкта владних повноважень задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (53213, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, проспект Трубників, будинок 2, корпус А, квартира 51, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму податкового боргу за платежем «адміністративні штрафи та санкції» у розмірі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови складено 17.07.2017 року.

Суддя ОСОБА_2