Постанова № 68531778, 23.08.2017, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №591/3946/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 33/788/349/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року м. Суми

Суддя Апеляційного суду Сумської області Філонова Ю. О. , розглянувши апеляційну скаргу прокурора Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 10 серпня 2017 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 5100 грн. без конфіскації отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Апеляційного суду Сумської області з апеляційною скаргою на вищевказану постанову судді, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією, за ч.1 ст.172-4 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 5100 гривень з конфіскацією майна від здійснення незаконної підприємницької діяльності.

Перевіривши зміст апеляційної скарги вважаю, що вона підлягає поверненню особі яка її подала, оскільки апеляційну скаргу подано особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

Так, ч.1 ст.250 КУпАП дійсно передбачено, що при здійсненні нагляду за додержанням і правильним застосування законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення прокурор має право, в т.ч., оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення.

Разом з цим, ч.2 ст.294 КУпАП, яка є спеціальною нормою відносно ч.1 ст.250 КУпАП, визначено вичерпний перелік осіб, які наділені правом на апеляційне оскарження, та вказано, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, в т.ч. і прокурором, однак у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.287 КУпАП (в редакції зі змінами від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ), постанова в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором лише у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу, якою передбачено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Однак, оскаржуваною постановою заходи примусового характеру, пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян, не застосовувались.

Тобто, у даному випадку прокурор не наділений функцією нагляду у відповідності до ч.5 ст.7 КУпАП, та не має законодавчо визначених повноважень на оскарження судового рішення згідно ч.1 ст.287 КУпАП, та ч.2 ст.294 КУпАП.

Крім того, посилання прокурора на лист ВССУ від 30 квітня 2015 року №9-749/0/4-15, як на правову підставу звернення з апеляційною скаргою у даній справі, є необґрунтованими, оскільки у листі ВССУ від 22 травня 2017 року №223-943/0/4-17 зазначено, що інформаційний лист ВССУ від 30 квітня 2015 року №9-749/0/4-15 щодо застосування норм КУпАП, які регулюють право прокурора на оскарження постанов прийнятих у справах про адміністративні правопорушення, з огляду на те, що він не враховує останніх законодавчих змін від 16 березня 2017 року, слід вважати таким, що не може бути використаний правозастосувачем як чинна позиція судової палати у кримінальних справах ВССУ.

Також в листі ВССУ від 22 травня 2017 року №223-943/0/4-17 прямо вказано, що прокурор може реалізовувати своє право на апеляційне оскарження у справах про адміністративні правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, виходячи зі змісту ч.2 ст.294 КУпАП, та враховуючи, що апеляційну скаргу подано особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження, вважаю, що вказана апеляційна скарга прокурора Сумської місцевої прокуратури на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 серпня 2017 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 5100 грн. без конфіскації отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом, підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Сумської місцевої прокуратури на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 серпня 2017 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 5100 грн. без конфіскації отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом, повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіОСОБА_2.