Ухвала суду № 68531308, 21.08.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1404/17

Номер справи місцевого суду: 522/15030/17, 1-кс/522/15198/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2017 року м. Одеса

Апеляційний суду Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.

суддів Толкаченка О.О., Джулая О.Б.

секретаря судового засідання Подуст Т.П.,

за участю прокурора Захарєва О.Б., слідчого Карайван Н.Г.,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2017 року, якою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючої, заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: м. Одеса, узвіз Матроський, 9, кв. 5, та фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, садовий кооператив «Авангард-2», 17 вулиця, ділянка 643-а,

- підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК Українизастосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

встановив:

Зазначеною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4, погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5, та відносно ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 12015160000000663 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП-21 в Одеській області на строк до 08.10.2017 року з визначенням застави у розмірі 250 розмірів пожиточного мінімуму для працездатних осіб, що становить 400 000 гривень.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, вказав, що злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3 відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна, а також з врахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України вона може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, оскільки ніде не працює, може знищити, сховати наркотичні засоби, психотропні речовини, грошові кошти, які здобуті злочинним шляхом, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, повязані з незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, може вчинити інше правопорушення, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме викриттю повної схеми незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, інших осіб причетних до незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, посилаючись на наступне:

- слідчий суддя порушив вимоги ст. 176 КПК України, оскільки лише перелічив ризики, які нібито існують відповідно до ст. 177 КПК України, але вони нічим не підтверджуються, а також порушені вимоги ст. 194 КПК України, оскільки не вказано якими саме доказами прокурор обґрунтував неможливість застосування більш мякого виду запобіжного заходу;

- поза увагою суду залишився той факт, що єдиним переконливим аргументом за наявними ризиками є лише тяжкість інкримінованого ОСОБА_3 злочину, але це не може бути підставою для тримання під вартою, оскільки підозрювана раніше не судима, позитивно характеризується, має постійне місце проживання та реєстрації та має на утриманні малолітню дитину;

- слідчий суддя порушив вимоги ст. 182 КПК України щодо визначення застави, оскільки її розмір є для ОСОБА_3 непомірним.

З огляду на викладене захисник ОСОБА_2 просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, захисника ОСОБА_2, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вивчивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону в частині обґрунтування застосування саме найсуворішого виду запобіжного заходу дотримався.

23.09.2015 року до ЄРДР за №12015160000000663 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

11.08.2017 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання, з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, копії яких долучені до матеріалів клопотання та дослідженими в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, а саме:

- висновком експерта №1889-Х від 11.08.2017 року (а.п.9-14)

- протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_3 (а.п.22-24);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.08.2017 року (а.п.25-29).

Апеляційний суд вважає обгрунтованими висновки слідчого судді про те, що прокурор довів наявність обставин, передбачених ст.194 ч.1 п.3 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні слідчого з огляду на наступне.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

У відповідності до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Мотивуючи правильність висновків слідчого судді щодо необхідності застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд також враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_3, будучи обізнаною в тому, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, а також можливості незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою викривлення їх показань, оскільки вона підозрюється у вчиненні злочину за попередньою змовою з іншою особою, яка не встановлена. Крім того, на даній стадії досудового розслідування, слідчим встановлюються інші особи, причетні до вчинення зазначеного злочину.

При цьому, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не враховано, що у судовому засіданні не доведена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки в ході розгляду клопотання слідчого, в суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку має різні місця реєстрації та фактичного проживання, що свідчить про можливість в будь-який час змінити фактичне місце мешкання.

При цьому обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою апеляційним судом не встановлені.

Аналізуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_3 у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, заявлених слідчим ризиків та неможливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Окрім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до п.п. 34-36 рішення «Москаленко проти України» - обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його першого взяття під вартою.

Разом з тим, при не визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя не вірно застосував норми кримінального процесуального закону.

Так, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи захисника про те, що слідчим суддею необґрунтовано визначений розмір застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки в клопотанні слідчого не міститься будь-якого обґрунтування необхідності визначення застави в розмірі який перевищує передбаченіп.2 ч. 5 ст. 182 КПК України межі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції не вправі вийти за межі клопотання слідчого та за своєю ініціативою погіршити становище підозрюваного.

Так, відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України (в редакції на 6.12.2016 р.) розмір застави визначається у таких межах: - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування із визначенням максимального розміру застави, передбаченого п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки більш мякі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та не забезпечать виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обовязків.

Керуючись ст.ст. 177-178, 182, 183, 194, 370, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2017 року про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали апеляційного суду в частині тримання під вартою ОСОБА_3 становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту його фактичного затримання, тобто 10.08.2017 року, та припиняє свою дію 08.10.2017 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожитковий мінімум для працездатних осіб, що складає 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень.

Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок: Банківські реквізити; Депозитний рахунок для зарахування заставних сум

Отримувач: Апеляційний суд Одеської області, Код ЄДРПОУ 02892913

Р/р 37311091005572 МФО 820172; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 01.03.2017 р., заставна сума за ОСОБА_3, судді Копіца О.В., Толкаченко О.О., Джулай О.Б.

Підозрювана ОСОБА_3 звільняється з-під варти після внесення застави у вказаному розмірі.

У разі внесення підозрюваним визначеного колегію суддів розміру застави, покласти на ОСОБА_3 строком на два місяці наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання;

Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала апеляційного суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали апеляційного суду в частині покладання на підозрюваного, обвинуваченого, обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України складає два місяці, з моменту внесення застави, але не більше строку досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області:

О.В. ОСОБА_6ОСОБА_7 Толкаченко