Ухвала суду № 68529704, 29.08.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 128/1684/17 Провадження № 22-ц/772/2183/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 19Доповідач Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

29 серпня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтко Ю.Б.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Максіма" на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 03 липня 2017 року про відмову у відкритті провадження за матеріалами позовної заяви Фермерського господарства "Максіма" до приватного підприємства "Фірма "Ваям", ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

встановила:

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03 липня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною позовною заявою.

Не погодившись із зазначеною ФГ "Максіма" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник ФГ "Максіма" ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги підтримала на умовах викладених в ній, просила задовольнити скаргу.

Відповідачі ПП "Фірма "Ваям" та ОСОБА_3 повідомлені в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, до суду не зявилися, що відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У червні 2017 року фермерське господарство "Максіма" звернулось в районний суд із позовом до приватного підприємства "Фірма "Ваям" та ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відмовляючи у відкритті провадження у зазначеній справі суд першої інстанції виходив з того, що із матеріалів справи не вбачається спору між позивачем та відповідачем ОСОБА_3

На думку суду спір виник між двома юридичними особами, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України відмовив у відкритті провадження у справі, вважаючи, що вона підлягає розгляду в господарському суді.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися, так як він зроблений поспішно і з порушенням норм процесуального права.

Згідно з статтями 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають в державі.

Частинами першою і другою статті 15 ЦПК України визначено, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також щодо інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Разом з цим, згідно зі статтею 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в абзаці 1 пункту 4 постанови від 12 червня 2009 року N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Із аналізу вказаних норм слідує, що оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Зазначену правову позицію висловив Верховний Суд України в Постанові від 02.03.2016 року в справі № 6-224цс15.

Проте суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі на зазначене уваги не звернув та всупереч вимогам процесуального закону відмовив у відкритті провадження у справі, прийшовши до помилкового висновку, що справа підсудна господарському суду.

За таких обставин ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою. Зазначена ухвала відповідно до частини 7 статті 122 ЦПК України перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Згідно з пунктами 1, 4 ст. 311 ЦПК України неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 311, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Максіма" задовольнити.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 03 липня 2017 року скасувати, а питання про відкриття провадження в справі за позовом Фермерського господарства "Максіма" до приватного підприємства "Фірма "Ваям", ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_5Судді: Згідно з оригіналом: Суддя апеляційного суду/підпис/ ОСОБА_6 /підпис/ ОСОБА_7 ОСОБА_5