Ухвала суду № 68529509, 29.08.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 140/2428/16-к

Провадження №11-кп/772/733/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Алєксєєнко В. М.

Доповідач : Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Федчука В.В.,

суддів : Ващук В.П., Мішеніної С.В.,

при секретарі: Олійник Т.П.,

з участю:

прокурора - Миколайчука Д.Г.,

адвоката - Кіцули В.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020240000602 від 7.10.2016 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Сивака О.М. на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 28.02.2017 року, яким

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, раніше судимого

-03.09.2014 року вироком Козятинського районного суду Вінницької області за ст. 185 ч.1 КК України на 5 місяців позбавлення волі;

-14.04.2015 року вироком Немирівського районного суду Вінницької області за ст. 309 ч.1КК України на 2 роки позбавлення волі, на основі ст. 75 КК України 1 рік 6 місяців іспитового строку;

-10.06.2015 року ухвалою Апеляційного суду Вінницької області скасовано вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 14.04.2015 року в частині призначення покарання та постановлено новий вирок, яким за ст. 309 ч.1 КК України призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді 4-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільненого від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки. В порядку ст. 76 ч.1 п.1,2,ч.2 п.2 КК України покладено обов'язки на ОСОБА_3

Вирішено питання з речовими доказами.

В с т а н о в и в :

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_3, маючи намір на відкрите викрадення чужого майн (грабіж),поєднане із проникненням до житла, перебуваючи 7.10.2016 року біля 10 год. у стані алкогольного сп»яніння прийшов на територію домоволодіння ОСОБА_5, що розташоване за адресою АДРЕСА_2, де почав вимагати від власника будинку відчинити вхідні двері, які на той момент були зачинені з середини.

Після отримання від останнього відмови, ОСОБА_3, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), застосувавши фізичну силу, шляхом ривка вирвав віконну раму справа від вхідних дверей до будинку ,проник в середину, де в присутності ОСОБА_5,не реагуючи на його зауваження, відкрито викрав належні потерпілому грошові кошти в сумі 4000 грн., які знаходились у кімнаті на стролі під скатертиною.

Після цього, ОСОБА_3 залишив приміщення житлового будинку ОСОБА_5 та у подальшому викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, заподіявши останньому матеріальної шкоди на суму 4000 грн.

В апеляційній скарзі прокурора Сивака О.М. ставиться питання про скасування вироку Немирівського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2012 року відносно ОСОБА_3 у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч.3 ст. 186 КК України до 6 років позбавлення волі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_3 покарання недостатньо враховано ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, те, що він вчинив правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким. Суспільно - корисною працею ОСОБА_3 не займається, раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів. Мотивом вчинення ним корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України є не складне матеріальне становище або збіг важких життєвих обставин у які він потрапив, а є наслідком антигромадської поведінки обвинуваченого.

Заслухавши доповідача, прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляційну скаргу прокурора просив її задовольнити, адвоката Кіцулу М.І. та обвинуваченого ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, оскільки вважають вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора Сивака О.М. задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду, щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна(габіж), поєднаний з проникненням у житло є правильним і ніким на оскаржується.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що судом дотримано вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на встановлення по даному кримінальному провадженні об'єктивної істини.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо порушень судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду .

Так, як вбачається з вироку, при вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року « Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходив із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання .

Судом першої інстанції враховано обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому.

До обтяжуючих вину обставин суд відніс вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Судом першої інстанції при призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховано ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчинення злочину, особу винного, його соціальне становище , який на обліку у лікаря психиатра та нарколога не перебуває те, що ОСОБА_3 раніше судимий, який характеризується за місцем проживання позитивно, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку те, що потерпілий претензій не мав і просив не карати обвинуваченого.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо виду та міри обраного покарання для ОСОБА_3 і вважає його достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів, тому вирок Немирівського районного суду від 28.02.2017 року є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 404, 405,407,419 КПК України, апеляційний суд , -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу прокурора Сивака О.М. залишити без задоволення.

Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2017 року, щодо ОСОБА_3, засудженого за ч.3 ст. 186 КК України - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді:

Федчук В.В. Ващук В.П. Мішеніна С.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя: