Рішення № 68527765, 21.08.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________ Справа № 640/3837/17 Головуючий 1 інстанції Ніколаєнко І.В.

Провадження № 22ц/790/5038/17 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: відшкодування шкоди

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.

при секретарі Дмитренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 04 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної Поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними рішеннями та бездіяльністю,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Національної Поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними рішеннями та бездіяльністю.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що Головне Управління Національної Поліції в Харківській області тривалий час неправомірно проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню №12013220260000458 від 14.05.2013 року, у якому він є потерпілим, чим грубо порушує Конституцію України, ЗУ «Про національну поліцію». Слідчий неодноразово виносив незаконні та невмотивовані постанови про закриття кримінального провадження, які скасовувалися судом. Вказані обставини спричинили та продовжують спричиняти йому глибокі та довготривалі моральні страждання.

У зв'язку з цим, просив суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 512 000 грн., спричиненої йому відповідачем в результаті протиправних дій та тривалої неправомірної бездіяльності.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник Державної казначейської служби України у судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на відсутність підстав задоволення вимог.

Представник Головного Управління Національної Поліції в Харківській області у судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на відсутність підстав задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 04 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Судом встановлено, що 14 травня 2013 року СВ Вовчанського РВ ГУ МВС України в Харківській області було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12013220260000458 за ознаками кримінального правопорушення, за заявою ОСОБА_1 щодо незаконних дій посадових осіб Шестаківської сільської ради та посадових осіб Управління земельних ресурсів Вовчанського району Харківської області.

Постановою слідчого СВ Вовчанського РВ ГУ МВС України в Харківській області від 09 грудня 2013 року кримінальне провадження №12013220260000458 від 14 травня 2013 року було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Постановою прокурора Вовчанського району Харківської області від 23 грудня 2013 року вищевказана постанова була скасована у зв'язку з неповнотою та односторонністю проведеного досудового розслідування.

31 жовтня 2014 року постановою слідчого СВ Вовчанського РВ ГУ МВС України в Харківській області знову закрито кримінальне провадження №12013220260000458 від 14 травня 2013 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 26 грудня 2014 року задоволено скаргу ОСОБА_1, скасовано постанову старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУ МВС України в Харківській області Мартовицької О.В. від 31 жовтня 2014 року про закриття кримінального провадження №12013220260000458 від 14 травня 2013 року (а.с.7-8).

Постановою заступника начальника відділу СУ ГУМВС України в Харківській області від 31 жовтня 2015 року закрито кримінальне провадження №12013220260000458 від 14 травня 2013 року.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 13 листопада 2015 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову заступника начальника відділу СУ ГУМВС України в Харківській області від 31 жовтня 2015 року скасовано, матеріали кримінального провадження №12013220260000458 від 14 травня 2013 року повернуті до СУ ГУ Національної поліції в Харківській області для вирішення питання про відновлення досудового розслідування.

Постановою заступника начальника СУ Національної поліції в Харківській області від 18 липня 2016 року вкотре закрито кримінальне провадження №12013220260000458 від 14 травня 2013 року.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 12 серпня 2016 року постанову заступника начальника СУ Національної поліції в Харківській області від 18 липня 2016 року скасовано.

Постановою слідчого СУ Національної поліції в Харківській області від 28 листопада 2016 року кримінальне провадження №12013220260000458 від 14 травня 2013 року закрито.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 09 грудня 2016 року постанову слідчого СУ Національної поліції в Харківській області від 28 листопада 2016 року скасовано.

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що дії відповідачів є протиправними, продовжують спричиняти йому глибокі та довготривалі моральні страждання.

Відповідно до вимог ст.ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Стаття 1173 ЦК є спеціальною, оскільки передбачає певні особливості, відмінні від загальних правил деліктної відповідальності, а саме: а) наявність владно-адміністративного, тобто обов'язкового, одностороннього характеру дій органів державної влади, місцевого самоврядування; б) завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю зазначених суб'єктів; в) настання відповідальності незалежно від вини цих органів.

Для настання відповідальності, передбаченої ст. 1174 ЦК необхідно, щоб посадова або службова особа завдала шкоди при здійсненні своїх повноважень, обсяг яких встановлюється відповідними правовими актами. Такі особи наділені правом в межах своєї компетенції давати як для громадян, так і для установ, незалежно від відомчої належності чи підлеглості, вказівки правового характеру, що підлягають обов'язковому виконанню, застосувати примусові заходи і щодо громадян, які безпосередньо не підпорядковані їм по службі.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, при відшкодуванні моральної шкоди, завданої особі незаконними діями чи бездіяльністю працівників Головного Управління Національної Поліції в Харківській області застосуванню підлягають положення загального законодавства про моральну шкоду, а саме: ст. 56 Конституції України, ст. ст. 23, 1167, 1173 ЦК України.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 вересня 2013 року у справі № 6-48цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, N 4 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктом 9 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Матеріали справи свідчать, що незаконними та невмотивованими постановами про закриття кримінального провадження, які скасовувалися судом, ОСОБА_1 спричинено моральні страждання.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що позивач зазнав душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою з боку відповідача, порушено звичайний уклад життя.

Визнаючи розмір моральної шкоди колегія суддів виходить з вимог ст.23 ЦК України та п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", враховуючи вимоги розумності і справедливості і вважає можливим визначити розмір моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким позов необхідно задовольнити частково.

На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 04 липня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Національної Поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними рішеннями та бездіяльністю - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 10000 грн., спричиненої йому в результаті протиправних дій та тривалої неправомірної бездіяльності Головного Управління Національної Поліції в Харківській області.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді