Постанова № 6852587, 02.10.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-1886/09/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Недашківському К.М., Господарчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекціїя про часткове скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Державне підприємство "Овруцьке лісове господарство" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним податкове повідомлення - рішення Овруцької ОДПІ № 0000102301/0 від 06.03.2009 року та скасувати його в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 98944 грн. в т.ч. за основним платежем - 69232 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 29712. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що не допускав порушення вимог пп. 7.4.1. п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Посилаючись на приписи п. 1.20 ст. 1 цього ж Закону, вважає, що відповідач безпідставно застосував в якості звичайної ціни - митну вартість товару, яка експортувалась. Зазначає, що відповідач самостійно не встановлював рівень звичайних цін на продукцію експортовану підприємством, а використовував в якості звичайної ціни митну вартість експортованого товару, яка, на думку позивача, використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили, пояснивши, що митна вартість товарів включає в себе крім самої вартості товару ще й фактичні витрати підприємства по навантаженню, розвантаженню, транспортуванню та ін. до пункту перетинання митного кордону. Зазначають, що вказані витрати повинні включатися до ціни товару і відшкодовуватися покупцем. Таким чином, вважають, що звичайною ціною з метою оподаткування буде митна вартість товару і оподаткування такої операції здійснюватиметься виходячи з рівня звичайної ціни договірної (контрактної) вартості, але не менше, в даному випадку, митної вартості.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, що працівниками Овруцької МДПІ проведено планову перевірку ДП "Овруцьке лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.09.2008 року, за результатами якої було складено акт № 107-23-01-00991887 від 27.02.2009 року.

В акті перевірки встановлено, що на порушення пп. 7.4.1. п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством в 4 кварталі 2007 року та 1 кварталі 2008 року при реалізації продукції на експорт не було включено до валового доходів від продажу товарів (робіт, послуг) різницю між фактурною вартістю товарів та митною вартістю, в результаті чого занижено дохід від продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму 276929 грн., в т.ч. за 4 кв. 2007 рік - 80766 грн., за 1 кв. 2008 року - 196163 грн..

На підставі акта перевірки Овруцькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000102301/0 від 06.03.2009 року, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 82548,00грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) в розмірі 34700,00грн., а всього - 117248,00 грн.., в тому числі за 4 кв.2007 року та 1 кв.2008 року основного платежу - 69232 грн. та штрафні (фінансові)- 29712 грн..

Тобто, фактичною підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення рішення в частині нарахування податкового зобов"язання за період 4 кв.2007 року та 1 кв.2008 року стало те, що Овруцька МДПІ вважає, що звичайною ціною продукції на експорт не є її договірна ціна, а митна вартість товару, яка зазначена у вантажно-митних деклараціях.

З висновками Овруцької МДПІ суд не погоджується враховуючи наступне.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Приписами п.п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до п.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Порядок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни передбачений п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону, який має бути дотриманий.

Згідно із вказаною нормою для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Як видно із змісту вказаних норм, визначення розміру звичайних цін шляхом визначення її на рівні загальної митної вартості, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено.

Відповідно до п.п.1.20.1 п. 1.20 ст.1 Закону, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

В судовому засіданні представниками відповідача не заперечується факт, що запити щодо обґрунтування рівня договірних цін на відвантажену на експорт продукції Овруцька МДПІ не направляла. Інших дій, направлених на встановлення рівня звичайних цін, відповідач не здійснював.

Таким чином, коли відповідач не здійснив всіх необхідних дій по доведенню неправомірного використання позивачем договірної ціни, не довів дану обставину, тому не мав права на нарахування податкового зобов'язання в інший спосіб не передбачений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, згідно ст. 1 Закону України "Про систему оподаткуванння" встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Разом з тим, Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, тому, посилання відповідача на норми Митного кодексу України суд вважає безпідставними

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення.

В ході розгляду справи відповідач доказів на підтвердження правомірності свого рішення суду не подав. За вказаних обставин суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності прийнятого ним спірного рішення, а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача.

Керуючись Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 06.03.2009 року №0000102301/0 в частині нарахування Державному підприємству "Овруцьке лісове господарство" податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в сумі 98944 грн., в тому числі 69232 грн. за основним платежем та 29712 грн. - штрафної (фінансової) санкції.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 21 вересня 2009 року.

Головуючий суддя:                                                                                О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлений 07.09.09 р.