
Справа № 316/796/17
Провадження № 2/316/661/17
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2017 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області
у складі головуючого судді: Вільямовської Н.О.,
за участю секретаря судового засідання: Рябухи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Енергодар Запорізької області цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2017 року Комунальне підприємство «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради Запорізької області (далі КП «ПКВ» ЕМР) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.03.2011 року відповідачу по справі було надано ліжко-місце у кімнаті №14 гуртожитку по вул.. Лісова, буд. 1 корп. 2, що підтверджується витягом із домової книги про склад сімї та реєстрацію №69 від 30.05.2017 року. При перевірці паспортного режиму було встановлено, що ОСОБА_1 в зазначеному житловому приміщенні не мешкає з 14.03.2016 року. Факт відсутності проживання відповідача, підтверджується актами від 05.05.2016 р., 01.02.2017 р. Плату за комунальні послуги ОСОБА_1 не сплачує. Відповідно рішення Енергодарської міської ради №16 від 04.10.2013 року «Про затвердження переліку майна, яке знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Енергодара станом на 01.07.2013 р.» гуртожиток по вул.. Лісовій, буд. 1 корп. 2, знаходиться на балансі КП «ПКВ» ЕМР на праві господарського відання.
На підставі викладеного, просить суд визнати ОСОБА_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, яке розташоване за адресою: м. Енергодар, вул. Лісова, буд. 1, корп.. 2, кВ. 14; стягнути судовий збір в розмірі 1600,00 грн.
Представник позивача надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що на позовних вимогах наполягає та у разі неявки позивача просила суд ухвалити заочне рішення по справі.
Відповідач по справі ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, хоча про час день та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причину неявки суду не повідомили. Заперечень стосовно позовних вимог позивача, суду не надали.
Згідно ч. 4 ст.169, ч. 1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.
Суд визнає неявку ОСОБА_1 у судове засідання неповажною та вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, на підставі наявних доказів, які є достатніми для постановлення рішення, та ухвалення заочного рішення, проти чого не заперечує позивач.
Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 року, яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно дост. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зіст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно дост. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зіст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст.57,60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що гуртожиток за адресою: м. Енергодар, по вул. Лісовій, буд. 1, корп. 2 є власністю Територіальної громади м. Енергодар, та знаходиться в господарському віданні КП «ПКВ» ЕМР відповідно до рішення Енергодарської міської ради Запорізької області від 04.10.2013 р. № 16 «Про затвердження переліку майна, яке знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Енергодара станом на 01.07.2013 року (а.с. 9-13).
Відповідно довідки виписки з домової книги о складі сімї та прописки КП ПКВ гуртожиток за №69 від 30.05.2017 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 кімн. №14 та займає койко-місце (а.с. 5).
Згідно актів про не проживання від 05.05.2016 р., 01.02.2017 р. в кімнаті № 14 по вул.. Лісовій буд. 1 корп. 2 ОСОБА_1 не мешкає з 14.03.2016 року, місцезнаходження відповідача сусіду не відомо, будь яких особистих речей, предметів які вказують на проживання особи в займаному приміщенні не виявлено (а.с. 6-7).
Відповідно дост.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з п. 4Постанови Пленуму ВСУ від 12.04.1985 р. № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами ЖК України»в силуст.61 ЖКжитлово-експлуатаційна організація, а при її відсутності - підприємство, установа, організація як наймодавець можуть бути стороною в спорах, що виникають з договорів найму жилого приміщення.
Вони вправі, зокрема, пред'являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розірвання договору найму жилого приміщення і виселення в зв'язку з систематичним порушенням правил співжиття, псуванням і руйнуванням жилих приміщень.
Відповідно дост. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно дост. 72 ЖК України, визнання особи таким, що втратив право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановленні строки, провадиться у судовому порядку.
Згідно достатті 128 Житлового кодексу Українижила площа у гуртожитках надається за спеціальним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
Статтею 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Аналізуючи вищевикладені обставини у сукупності з доданими до матеріалів справи копіями документів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «ПКВ» ЕМР до ОСОБА_1 про визнання особи таким, що втратив право користування жилим приміщенням є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Також, при подачі позовної заяви до суду позивач по справі сплатив судовий збір в розмірі 1600,00 грн., у звязку з чим зазначена сума підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача (а.с. 1).
Керуючись ст.ст.10,11, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. ст.9,116,127,128,132 ЖК України,-
ВИРІШИВ:
Позов Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратив право користування кімнатою № 14 в буд. 1 корп. 2 по вул. Лісовій у м. Енергодарі.
Стягнути в ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 кімн. №14 на користь Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 32166551, МФО 320627, р/р 26009033003151) судовий збір у розмірі1600 (одна тисяча шістсот гривень) 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Енергодарський міський суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання рішення суду апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: Н. О. Вільямовська
Судове рішення № 68515546, Енергодарський міський суд Запорізької області було прийнято 30.08.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 316/796/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: