Ухвала суду № 68515092, 28.08.2017, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/679/15-к

Провадження № 1-кс/307/450/17

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

28 серпня 2017 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Розман М.М., при секретарі Цех Г.М., з участю прокурора Якубовський В.А., підозрюваного ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Старший слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області ОСОБА_3, за погодженням із прокурором Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 02 лютого 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015070160000173, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст.185, ч.2 ст. 289 КК України.

Вказує на те, що ОСОБА_1, раніше неодноразово вчинивши злочини, передбачені ч.2 ст.125, ч.1 ст.296, ч.4 ст.296, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч. 5 ст. 185 КК України, за що притягнутий як обвинувачений до кримінальної відповідальності і обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12014070160000523 від 14.04.2014 року, №12015070160000349 від 03.06.2015 року, №12016070160001845 від 22.12.2016 року та №1201707016000706 від 22.06.2017 року за вчинення цих злочинів перебувають на розгляді у Хустському та Тячівському районних судах, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову повторно вчинив новий, умисний, корисливий, тяжкий злочин при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 07 липня 2016 року, близько 01 години 17 хвилин, за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_5, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, а саме з метою вчинення крадіжки, шляхом пошкодження вікна на будинку №101, що розташований по вулиці Горького в смт. Тересва Тячівського району Закарпатської області, який належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7, незаконно та таємно проникли всередину приміщення будинку, звідки з серванту спальної кімнати будинку, викрали чоловіче обручальне кільце, виготовлене із золота 585 проби, вагою 3,5 грам, вартість якого згідно висновку експерта №11/237 від 14.06.2017 року становить 3 433 гривень, підвіску у вигляді хрестика, виготовленої із золота 585 проби, вагою 1,5 грам, вартість якої згідно висновку експерта №11/237 від 14.06.2017 становить 1553 гривень, браслет виготовлений із срібла 925 проби, вагою 40 грам, вартість якого згідно висновку експерта №11/237 від 14.06.2017 року становить 4080 гривень, одну пару сережок, виготовлених із золота 585 проби, вагою 5 грам, вартість яких згідно висновку експерта №11/237 від 14.06.2017 року становить 5068 гривень, одну пару сережок, виготовлених із золота 585 проби, вартість яких згідно висновку експерта №11/237 від 14.06.2017 року становлять 1495 гривень, ланцюжок, виготовлений із золота 585 проби, вагою 19 грам, вартість якого згідно висновку експерта №11/237 від 14.06.2017 року становить 20296 гривень, каблучку, виготовлену із золота 585 проби, вагою 5 грам, вартість якої згідно висновку експерта №11/237 від 14.06.2017 року становить 5068 гривень, підвіску виготовленої із білого золота 585 проби, вагою 3 грами, вартість якої згідно висновку експерта №11/237 від 14.06.2017 року становить 3172 гривні, сережки, виготовлені із срібла 925 проби, вагою 7,5 грам, оздоблених камінцем-вставкою «Топаз», вартість яких згідно висновку експерта №11/237 від 14.06.2017 року становить 1977 гривень, набору, який складався із однієї пари сережок вагою 12 грам та каблучки вагою 7 грам, виготовлених із срібла 925 проби, оздоблених камінцем-вставкою «Перлина», вартість яких згідно висновку експерта №11/237 від 14.06.2017 року становить 4712 гривень, ланцюжка, виготовленого із срібла 925 проби, вагою 25 грам, вартість якого згідно висновку експерта №11/237 від 14.06.2017 року, становить 2550 гривень, підвіску у вигляді хрестика, виготовленого із срібла 925 проби, вагою 7,5 грам, вартість якого згідно висновку експерта №11/237 від 14.06.2017 року становить 1977 гривень.

Заволодівши вище вказаними золотими та срібними виробами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вийшли з будинку та втекли з місця пригоди, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 9066 гривень, а ОСОБА_7 46315 гривень.

Органом досудового слідства ці дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

На думку слідчого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 і його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 6 років.

Слідчий вказує, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він ніде не працює, по місцю проживання немає сталих завязків, йому повідомлено у вчиненні іншого тяжкого злочину, а тому, перебуваючи на свободі, усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне равопорушення.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали повністю посилаючись на викладені в ньому обставини.

Підозрюваний ОСОБА_1 і його захисник ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечили посилаючись на те, що відносно нього вже обрано запобіжний захід у вигляді застави по іншому провадженню, яке, на їх думку, штучно виділено із одного і того ж провадження, покладено відповідні обовязки, які він не порушував. Крім цього упродовж досудового слідства, і судового розгляду по іншим провадженням він не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його ухилення від слідства і суду. Свою причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_1 не визнав. Просять обрати більш мяких запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

А відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Підозра ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 є раніше не судимим, оскільки кримінальні провадження щодо нього не завершені. Відносно нього обрано запобіжний захід у виді застави по іншому кримінальному провадженню та даних про порушення покладених на нього обов'язків не наведено. Крім цього, ОСОБА_1 має постійне місце проживання і добровільно з'явився в суд для участі у розгляді клопотання.

За таких обставин, один лише характер діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, не може вважатися достатньою підставою для взяття його під варту, та те, що прокурор в судовому засіданні довів лише обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205 КПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 України.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обовязки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- носити електронний засіб контролю.

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком 24.00 год. 17 жовтня 2017 року, включно.

Розяснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право зявлятися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, повязаних із виконанням покладених на нього зобовязань.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення органом внутрішніх справ.

Ухвалу для виконання надіслати за місцем проживання підозрюваного Тячівському ВП ГУНП України у Закарпатській області.

Ухвала судді може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.М.Розман