Рішення № 68512790, 28.08.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.08.2017 Справа № 920/680/17

За позовом: Миронівського Радгоспу Робітничої Кооперації, с. Миронівка, Шосткинський район, Сумська область,

до відповідача:Ображіївської сільської ради Шосткинського району Сумської області, с. Ображіївка, Шосткинський район, Сумська область,

про визнання права власності,

СУДДЯ ЗАЄЦЬ С.В.

Представники сторін:

Від позивача голова правління ОСОБА_1;

Від відповідача не прибув;

При секретарі судового засідання Малюк Р.Б.

Суть спору: позивач подав позовну заяву від 14 липня 2017 року, в якій просить суд визнати за Миронівським Радгоспом Робітничої Кооперації за набувальною давністю право власності на магазин за адресою: Сумська область, Шосткинський район, с. Ображіївка, пров. Центральний, 8, загальною площею 475,0 кв.м., ринковою вартістю 103 200 грн. 00 коп..

31.07.2017 відповідачем надано суду заяву № 208 від 26.07.2017, в якій відповідач зазначив, що заперечень проти позову немає та просить суд розгляд справи провести без уповноваженого представника.

Представник позивача в судовому засіданні 28.08.2017 надала усні пояснення в обґрунтування позовних вимог та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 28.08.2017 не прибув, проте надіслав лист від 15.08.2017 № 229, в якому просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

В силу статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Виходячи з вказаного пункту Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, якщо строк давнісного володіння почався раніше 01 січня 2001 року. (раніше ніж за три роки до набуття чинності Цивільним кодексом України), то в строк, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю зараховується лише період після 01 січня 2001 року, а тому, враховуючи встановлений частиною першою статті 344 Цивільного кодексу України десятирічний строк набуття права власності на нерухоме майно, остання може застосовуватись лише після 01 січня 2011 року. Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 20.02.2008 у справі № 6-27245 св 07, та правовій позиції Вищого господарського суду України, викладеній, зокрема, у постанові від 21.10.2015 у справі №920/927/14.

Позов у даній справі подано до господарського суду 21.07.2017, тобто з дотриманням вказаних положень чинного законодавства щодо періоду, в який може застосовуватись набувальна давність.

Виходячи зі змісту статті 344 Цивільного кодексу України підставами для визнання за особою права власності на нерухоме майно за набувальною давністю є наступні факти: добросовісне заволодіння особою чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння вказаним майном протягом 10 років.

При цьому, виходячи зі змісту цієї статті, особа, що має право на визнання права власності на майно за набувальною давністю повинна бути незаконним добросовісним володільцем цього майна, тобто фактичним володільцем, який не має будь-якого титулу (права власності, користування, сервітуту та інші) на це майно, а наявність відповідного титулу виключає застосування положень статті 344 Цивільного кодексу України.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на чуже нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Добросовісність заволодіння майном особою полягає в її переконанні, що заволодіння правомірне, тобто майно надійшло до неї законно, а саме, особа про заволодіння майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності чи володіння майном.

Відкритість володіння полягає в тому, що фактичний незаконний володілець майна, здійснюючи володіння повинен ставитись до речі як до своєї власної (експлуатувати, вживати необхідні заходи до утримання), не приховуючи цього факту від інших осіб. При цьому, від володільця не вимагається здійснення активних дій для демонстрації свого володіння іншим особам, а вимагається лише утримання від дій, спрямованих на його приховування.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що з 1987 року позивач був добросовісним незаконним володільцем громадського будинку приміщень магазинів № 8, № 9 та № 11 під одним дахом за адресою: Сумська область, Шосткинський район, с. Ображіївка, пров. Центральний, 8, протягом більше ніж 10 років, відкрито та безперервно володів цим майном, що підтверджується даними книги по рахунку № 90 «основные средства», а також довідкою Ображіївської сільської ради, щодо сплати позивачем земельного податку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається відсутність доказів реєстрації за позивачем і за будь-якою іншою особою речових прав на це майно відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області від 10.01.2017 № 11-04-00084 зазначено, що відповідно до інформації, наданої Фондом державного майна України листом від 26.12.2016 № 10-15-25313, на даний час відомості про обєкти нерухомого майна за адресою: Сумська область, Шосткинський район, с. Ображіївка, пров. Центральний, 8 з метою внесення до Єдиного реєстру обєктів державного власності не надавались. Тому, в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності майно за вищезазначеною адресою не обліковується. Також відповідно до довідки Ображіївської сільської ради від 22.05.2017 № 144, зазначено, що будівля магазинів, які розташовані в с. Ображіївка, пров. Центральний, 8 на балансі сільської ради не перебувають.

З матеріалів справи вбачається, що за замовленням позивача складено технічний паспорт на громадський будинок (магазин) за адресою: с. Ображіївка, вул. Центральна, 8, відповідно до якого спірне майно побудоване у 1987 році.

Відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки проведеного на замовлення позивача, вартість спірного майна становить 103200 грн. 00 коп.

16.05.2017 Рішенням № 35199198 реєстратор відмовив у державній реєстрації права власності на спірний обєкт нерухомості за позивачем, у звязку з не поданням останнім правовстановлюючих документів на майно та декларації про готовність обєкта до експлуатації.

Також, судом встановлена відсутність даних щодо того, що заволодіння позивачем спірним майном відбулось внаслідок протиправних дій (викрадення, шахрайство), а також відсутні будь-які вимоги осіб, що мають права на це майно щодо його повернення.

Відкритість та безперервність володіння вказаним майном підтверджується вищенаведеними доказами щодо обліку вказаного майна на балансі позивача, виготовленням технічного паспорту, з яких вбачається, що позивач, володіючи протягом більш ніж 10 років спірним майном ставився до нього, як до свого, та не приховував факту володіння від інших осіб, вказане майно з його володіння не вибувало та він не вчиняв дій щодо повернення цього майна.

Сукупність вищезазначених обставин свідчать про добросовісність заволодіння, відкритість, безперервність, тривалість (понад десяти років) та безтитульність володіння позивачем спірним об'єктом, а отже, і про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на зазначений об'єкт нерухомості на підставі статті 344 Цивільного кодексу України за набувальною давністю

За таких обставин позовні вимоги про визнання за набувальною давністю права власностіза позивачем на магазин за адресою: Сумська область, Шосткинський район, с. Ображіївка, пров. Центральний, 8, загальною площею 475,0 кв.м., ринковою вартсітю 103 200 грн. 00 коп. є правомірними і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача, оскільки вина відповідача у виникненні цього спору відсутня.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Миронівським Радгоспом Робітничої Кооперації (41130. Сумська область, Шосткинський район, с. Миронівка, вул. Заозерна, 2, код 01766649) за набувальною давністю право власності на магазин за адресою: Сумська область, Шосткинський район, с. Ображіївка, пров. Центральний, 8, загальною площею 475,0 кв.м., ринковою вартістю 103 200 грн. 00 коп.

Повне рішення складено 30.08.2017.

Суддя ОСОБА_2