Постанова № 68512176, 22.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року Справа № 914/996/15

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівДанилової М.В., Бакуліної С.В.,розглянувши касаційну скаргуПАТ "НАК" Нафтогаз України"на постанову від 07.06.2017 Львівського апеляційного господарського суду у справі№914/996/15 господарського суду Львівської областіза позовомПАТ "НАК" Нафтогаз України"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія- Новий Розділ"простягнення 13 114 784,84 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Конопліцький І.В. (дов. від 14.04.17)

Від відповідача - Денькович М.І. (дов. від 21.08.17)

В справі оголошувалась перерва до 22.08.2017.

У зв'язку з перебуванням судді Алєєвої І.В. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Данилова М.В., Бакуліна С.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.08.2017 ).

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" 6775583,69 грн. боргу, 3058123,10 грн. пені, 750908,17 грн. - 3% річних та 2530169,88 грн. інфляційних втрат. Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо вчасного та повного проведення розрахунків за спожитий природний газ за договором купівлі-продажу природного газу №13/2840-ТЕ-21 від 28.12.12.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.05.15 (суддя Король М.Р.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1681967,70 грн. пені, 750908,17 грн. - 3% річних і 2530169,88 грн. інфляційних втрат. У решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.15 (судді: Орищин Г.В., Галушко Н.А., Данко Л.С.) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015 постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

На виконання рішення суду видано відповідний наказ.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стасишин А.Р. від 26.11.2015 ВП №49472694 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ТОВ "Енергія-Новий Розділ" у межах суми звернення стягнення 4 998 369,91 грн та заборонено здійснювати відчуження вищевказаного майна боржника лише в межах суми боргу.

ТОВ "Енергія - Новий Розділ" звернулось до господарського суду першої інстанції із заявою про визнання наказу від 21.07.15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ТОВ "Енергія - Новий Розділ" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1 681 967,7 грн. пені, 750 908,17 грн.- 3% річних, 2 530 169,88 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.04.2017 (суддя Кітаєва С.Б.) заяву ТОВ "Енергія - Новий Розділ" про визнання наказу від 21.07.15 таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано наказ господарського суду Львівської області від 21.07.2015 року у справі №914/996/15 в частині стягнення з ТОВ "Енергія - Новий Розділ" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1 681 967,7 грн. пені, 750 908,17 грн.- 3% річних, 2 530 169,88 грн. інфляційних втрат таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала мотивована відсутністю у боржника заборгованості за спожитий у 2013 р. природний газ, яка була погашена до 30.11.16, до вступу в законну силу Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", тому суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин положень пункту 3 ст.7 зазначеного Закону.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у складі: Дубник О.П., Скрипчук О.С., Юрченко Я.О. ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Енергія - Новий Розділ" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу від 21.07.2015 у даній справі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, оскільки приписи Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", на думку касатора, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

ТОВ "Енергія - Новий Розділ" у відзиві просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін. При цьому наголошує, що підприємство - відповідач перебуває у реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

30.11.2016 набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016, яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" до заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість), відноситься, зокрема, кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, та також заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 1 січня 2016 року (далі - заборгованість з різниці в тарифах).

Згідно з частиною третьою статті 7 цього Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість за поставлений природний газ у січні-грудні 2013 року згідно договору від 28 грудня 2012 року № 13/2840-ТЕ-21 була погашена до подання позову до суду та до 30.11.2016 року, а саме набрання чинності Законом № 1730-VIII, а тому нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних підлягають списанню згідно ч.3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Доводи скарги про необхідність врахування обставин формування реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості та включення до такого реєстру відповідача, відхиляються, оскільки на правильність висновку про відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій такі обставини значення не мають. Судова колегія зазначає, що запроваджені Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії" заходи щодо забезпечення інтересів боржника у спосіб припинення стягнення нарахованих штрафних санкцій перед стягувачем та їх реалізація не перебувають в залежності від обставин формування реєстру та участі відповідача у визначеній процедурі списання. При тому, що в матеріалах справи наявна копія наказу Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №173 від 12.07.2017 з додатком, відповідно до якого відповідач включений до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч.ч. 2,4 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Враховуючи, що заборгованість за поставлений природний газ у січні-грудні 2013 року згідно договору від 28 грудня 2012 року № 13/2840-ТЕ-21 була погашена до подання позову до суду та до 30.11.2016, а саме набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних підлягають списанню згідно ч.3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

З огляду на викладене, суди дійшли обгрунтованого висновку про наявність підстав для визнання наказу №914/996/15, виданого 21.07.2015 року господарським судом Львівської області таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи наведене, постанова апеляційної інстанції про залишення без змін ухвали господарського суду першої інстанції, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ПАТ "НАК" Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову від 07.06.2017 Львівського апеляційного господарського суду у справі №914/996/15 господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді М. Данилова

С. Бакуліна