Ухвала суду № 68505742, 14.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 серпня 2017 року м. Київ К/800/27945/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі №504/1410/16-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до з позовом до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2016 року позов задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2016 року.

У касаційній скарзі скаржник ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті провадження за вищезазначеною касаційною скаргою в частині оскарження постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2016 року необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не переглядалась в апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, постанова Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2016 року не була предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, оскільки оскаржуваною ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2016 року.

А тому у відкритті касаційного провадження в частині оскарження зазначеної постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2016 року - слід відмовити.

Крім того, у відкритті провадження за даною касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року слід відмовити, виходячи з такого.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався положеннями ст. 189 КАС України.

Відповідно до п. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області було залишено без руху на надано 30-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме - зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з наданням доказів, що їх підтверджують.

З огляду на те, що скаржником у встановлений термін не вказано інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та не надано доказів їх підтвердження, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки скаржником вже реалізовувалось право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а повторно з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише через сім місяців після винесення ухвали про повернення апеляційної скарги.

Також слід зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Невмотивоване задоволення клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб'єкта владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту, в тому числі, фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та-або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі №504/1410/16-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Калашнікова