Ухвала суду № 68505431, 28.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/6903/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 03 травня 2017 року у справі № 464/2402/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій неправомірними,

встановив:

В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова в якому просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова щодо відмови врахування при перерахунку їй пенсії матеріальних допомог, грошових винагород, індексації заробітної плати на підставі довідки про складові заробітної плати від 29.08.2016р. №07-09/190/16; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова здійснити перерахунок та виплату їй пенсії з 27 вересня 2011 року з урахуванням фактично нарахованих та сплачених усіх виплат, з яких сплачено страхові внески, в тому числі сум матеріальних допомог, грошових винагород, індексації заробітної плати, з урахуванням фактично утриманих сум.

Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 03 травня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог з 27 вересня 2011 року по 10 жовтня 2016 року включно - залишено без розгляду.

Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 03 травня 2017 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати) згідно з поданою довідкою про заробітну плату (№07-09/190/16 від 29.08.2016 року) з 01.01.2017 р.; зобов'язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова (правонаступник управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати) згідно з поданою довідкою про заробітну плату (№07-09/190/16 від 29.08.2016 року), якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 01.01.2017 року. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова оскаржило її подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи , та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач з 27 вересня 2011 року перебуває на обліку в Галицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Львова.

30 грудня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної їй пенсії, з необхідністю врахувати при обчисленні пенсії сум. матеріальних допомог, грошових винагород, індексації заробітної плати, з яких були фактично сплачені страхові внески.

Відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії покликаючись на те, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, а оскільки графа «Інші виплати» у довідці про складові заробітної плати, що подавалась позивачем для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», відсутня, а також враховуючи те, що Законом України «Про державну службу» і постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» не вносились зміни щодо розширення переліку складових заробітної плати державного службовця, які враховуються для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись з даною відмовою ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових та суми індексації заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця та враховуються для обчислення розміру пенсії, оскільки на них нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається у відсотковому співвідношенні від сум їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно з цією статтею (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У частині 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно із ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців - складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Наведені положення дають підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, входять до системи оплати праці державного службовця, оскільки із них сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином доводи апелянта, про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально - побутових питань, індексація не включаються до складу заробітної плати державного службовця, не враховуються при обчисленні розміру пенсії є безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст.160 ч.3, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду міста Львова від 03 травня 2017 року у справі № 464/2402/17,- без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І. Довга

В.С. Затолочний