Рішення № 68504271, 28.08.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2017р. Справа № 914/1248/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Весма», м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Зелений гай», Львівська обл. с. Розвадів

про стягнення 7 016, 77 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_1 представник

від відповідача: ОСОБА_2 представник

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору: подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Весма» до Приватного підприємства «Зелений гай» про стягнення 7 016, 77 грн.

Ухвалою суду від 22.06.2017 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 03.07.2017 р.

У судових засіданнях 03.07.2017 р. та 17.07.2017 р. оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 27.07.2017 р. продовжено строк розгляду справи.

В продовженому судовому засіданні 28.08.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задоволити їх з підстав зазначених в позовній заяві та наданих поясненнях. Свої позовні вимоги обгрунтовував не повним розрахунком за поставлений відповідачу товар.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.08.2017 р. позовні вимоги в частинні основної суми заборгованості в розмірі 3000,00 грн. визнав та подав докази сплати суми основного боргу в розмірі 2000 грн.Проти позовних вимог в частинні нарахувань 3 % річних в розмірі 141,46 грн., інфляційних збільшень в розмірі 861,57 грн. та пені в розмірі 1 013,74 грн. заперечує з підстав зазначених у поданому відзиві (вх. 25000/17) зокрема з тих підстав, що дана поставка товару є позадоговірною і тому вище зазначенні нарахування є безпідставними.

В судовому засіданні 28.08.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

22.09.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Весма» (надалі постачальник) на замовлення Приватного підприємства «Зелений Гай» (надалі покупець) поставило йому товар фільтри (масляні,паливні) та антифриз на загальну суму 9 460,48 грн.

Дана поставка здійснювалась згідно видаткових накладних:

-№ 22275 від 22.09.2016 року на суму 7 647,48 грн.

-№ 22306 від 2209.2016 року на суму 1 813,00 грн.

Однак, вартість поставленого товару Приватне підприємство «Зелений Гай» оплатило частково, платіжними дорученнями: № 20230 від 29.12.2016 року; № 266 від 12.01.2017 року, на загальну суму 4 460,48 грн., заборгувавши позивачу 5 000,00 грн.

Станом на час подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 5000,00 грн., яку ТзОВ «Торговий дім «Весма» просив стягнути з ПП «Зелений Гай».

За порушення строків оплати товару відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3 % річних в розмірі 141,46 грн., інфляційні в розмірі 861,57 грн. та пеня в розмірі 1013,74 грн. які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вже зазначалося раніше, в 22.09.2016 року позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 9 460,48 грн., що підтверджується видатковими накладними № 22275 від 22.09.2016 року на суму 7 647,48 грн. та № 22306 від 2209.2016 року на суму 1 813,00 грн., які скріплені печатками та підписані повноважними представниками сторін.

Як вбачається із матеріалів справи та позовних вимог, свої зобовязання відповідач виконав частково, оплативши суму за поставлений товар в розмірі 4 460,48 грн. Решта сума боргу в розмірі 5 000,00 грн. за поставлений товар відповідачем залишалась непогашеною. Під час розгляду справи відповідач сплатив ще 2000 грн. вартості придбаного товару. В цій частині провадження у справі підлягає припиненню. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3000 грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Що стосується решти позовних вимог то слід зазначити наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1, 2 та 3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати поставленого товару позивачем нараховані 3 % річних в розмірі 141,46 грн. та інфляційні в розмірі 861,57 грн., які підлягають до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені, то вони не підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Отже, виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи ті обставини, що між сторонами не було укладено письмового договору який би передбачав стягнення пені у визначеному сторонами розмірів, нарахована позивачем пеня не підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати вартості поставленого товару після його прийняття та прийняття товаророзпорядчих документів в повному обсязі на час розгляду справи не подав, а відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,80,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Зелений гай» (81634, Львівська область, Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Сагайдачного, 72, код ЄДРПОУ 30418517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Весма» (01021, м. Київ, вул.Грушевського, 28/2, Н/П № 43, код ЄДРПОУ 32250025) 3000,00 грн. - основного боргу , 141,46 грн. три відсотки річних, 861,57 грн. інфляційних та 1600,00 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4 В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.08.2017 року.

Головуючий суддя Березяк Н.Є.