Рішення № 68503747, 23.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.08.2017 Справа № 904/6649/17

За позовом Приватного акціонерного товариство "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод",

м. Покров

про стягнення 82 200,00 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

Від позивача : старший юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність № 18/73 від 07.06.17р.; начальник юридичного відділу ОСОБА_2, довіреність № 18/32 від 004.04.17р.

Від відповідача - представник ОСОБА_3, довіреність № 11 від 01.05.17р.; представник ОСОБА_4, довіреність № 10 від 01.05.17р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму штрафу у розмірі 12000,00 грн., пеню у розмірі 70200,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням робіт Відповідачем за Договором підряду №16/0255 (на послуги з металообробки) від 11.04.2016р.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов (арк.с. 53-54) вказує про те, що сума заборгованості розрахована Позивачем неправильно та не у відповідності до діючого законодавства України. Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить 70200 грн., 195 днів прострочення помножили на 0,3%, помножили на суму 120000,00 грн. та отримали 70200,00 грн. Для правильного розрахунку Позивачем не враховані положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та положень ГК України. Так, здійснивши власний розрахунок пені, відповідно до діючого законодавства України, розмір пені становить 17812,60 грн. Таким чином, загальна сума штрафних санкцій не може перевищувати 12000,00 грн. штрафу та 17812,60 грн. пені, що в сумі дорівнюватиме 29812,60 грн. ОСОБА_1 зважаючи на те, що 29.06.2016 року Виконавець звернувся до Замовника з проханням продовження строку надання послуг (копія листа від 29.06.2016 року №350 наявна в матеріалах справи). Додатковою угодою до Договору №3 від 30.06.2016 року внесені зміни у п. 5 Специфікації та строк виконання зобов'язання збільшено до 85 календарних днів з дня передачі ремфонду за ОСОБА_1. Строк виконання послуг був не пізніше 21.07.2016 року. Після цього сторони неодноразово підтримували контакт та корегували специфіку виконання робіт, для чого представники Замовника виїжджали до Виконавця для узгодження непередбачених виробничих процесів. Наприклад, виявилось, що станина пресу, яку обробляв Виконавець, має меншу твердість, ніж повинна мати така запчастина тощо. В результаті в ОСОБА_1 здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 02 лютого 2017 року зазначено: Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт надання послуг не має. Відповідач звертає увагу суду, що Замовник не має претензій щодо строків виконання робіт, надання послуг, що засвідчив у вказаному ОСОБА_1, підписаному Замовником та Виконавцем.

08.08.17р. Позивач подав заперечення на відзив (арк.с. 59-68), в яких зазначає, що доводи Відповідача є необґрунтованими, оскільки пунктом 9.3.1 договору підряду встановлено, що у разі неналежного (неякісного, несвоєчасного) виконання послуг, виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від договірної вартості (з урахуванням ПДВ), визначений п.3.1 договору (12000 грн.). Даний штраф нарахований відповідно до вимог ч.2 ст. 549 ЦК України у вигляді відсотків від несвоєчасно виконаного зобов'язання. Так, зобов'язання Відповідача за договором не є грошовим зобов'язанням, тому до нього не можуть застосовуватись норми щодо обмеження строку нарахування та розміру неустойки, на які посилається Відповідач у своєму відзиві. Щодо підпису представниками Позивача акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) з позначкою відсутності претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг), даний акт був підписаний з метою найскорішого отримання станіни пресу ПЮ5А інвентарний № 2003327 з ремонту, так як на момент підпису акту Відповідач прострочив виконання зобов'язання на 195 днів, обладнання без зазначеної деталі використовувати не можна, існувала необхідність в найскорішому повернення деталі з ремонту, в зв'язку з чим Позивач був змушений підписати акт в наданій Відповідачем редакції. Повернення станіни пресу ПЮ5А інвентарний № 2003327 Позивачу можливо було лише за умови підпису акту здачі-приймання робіт №3 від 02.02.2017 року, редакція якого була підготовлено Відповідачем відповідно до п. 7.4 Договору. Згідно з ч. 1 ст. 598 ГК України зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Пунктом 2.3. Договору встановлено, що фактичний строк закінчення Послуг за окремими видами послуг (окремі види послуг вказуються у специфікаціях) визначається датою підпису Замовником акту приймання виконаних робіт, тобто 02.02.2017 року. Відповідач у відзиві посилається на ч.1 ст. 604 ЦК України, яка зазначає, що зобов'язання припиняються за домовленістю сторін (п. 2.3. Договору). Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Акт наданих послуг не зупиняє та не відміняє дію договору та зобов'язання Відповідача надати послуги (виконати роботи) у строк, встановлений договором. А підпис представником Позивача акту здачі-приймання робіт №3 від 02.02.2017 року в редакції, наданій Відповідачем, не звільняє Відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання за Договором.

11.08.17р. Відповідач електронною поштою подав доповнення до відзиву щодо листування та виникнення проблем; щодо позиції Відповідача стосовно позовних вимог (арк.с. 66-80).

14.08.17р. Позивач подав додаткові пояснення (арк.с. 66-67), до яких подав наступні документи (арк.с. 84-87):

копію листа №190 від 10.03.2016р.;

копію листа №21-1259 від 20.07.2016р.;

копію листа №362 від 25.07.2016р.;

копію листа №532 від 07.12.2016р.

Під час судового засідання представник Позивача подав додаткові пояснення (арк.с. 93-94), в яких зазначає про те, що відповідно до п. 7 специфікації №1 від 11.04.16р. приймання виробу здійснюється по кресленню Замовника (№ПЮ5А-11-009) відповідно до існуючого переліку, який є невід'ємною частиною специфікації. Ані договором від 11.04.16р. №16/0255, ані специфікацією до нього не передбачений окремий порядок та перелік документів щодо передачі Позивачем Відповідачу креслення №ПЮ5А-11-009. Відповідачем був підписаний договір від 11.04.16р. №16/0255 та специфікація до нього. Згідно з актом передачі на механічну обробку №1 від 28.04.16р. (підписаного Відповідачем), виріб станини пресу ПЮ5 Відповідачем була прийнята. Тобто, Відповідач підписуючи специфікацію та акт передачі, підтвердив наявність в нього креслення (№ПЮ5А-11-009).

Строк вирішення спору був продовжений судом за клопотанням Позивача та Прокурора - до 29.08.2017р. в порядку ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 22.08.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" (далі-Виконавець) укладено договір підряду №16/0255 (на послуги з металообробки) від 11.04.2016р. (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах Договору послуги з металообробки, виготовленню деталей, перелік яких наводиться у Специфікації (послуги) (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору строки виконання послуг за Договором, а також їх окремих обсягів (об'єктів, етапів, видів), визначаються у відповідних додатках (Специфікаціях), які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору фактичний строк закінчення послуг за окремими видами послуг визначається датою підпису Замовником акту приймання виконаних робіт.

Ціна послуг, виходячи із специфіки та способу виконання послуг, визначається на підставі узгоджених сторонами (специфікацій, калькуляцій) (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 1 Специфікації №1 (на послуги з металообробки) від 11.04.2016р. до Договору (акр.с.17) ПАТ "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" доручає, а ТОВ "Січеславський машинобудівний завод" зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах Договору послуги з металообробки станини пресу ПЮ5А інвентарний №2003327.

Вартість послуг за Договором становить 120000,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п. 7 Специфікації №1 приймання виробу за кресленням Замовника відповідно до переліку, що є невід'ємною частиною специфікації.

Позивачем подано до справи перелік робіт щодо реставрації станини пресу ПЮ5А та креслення (арк.с. 93-96).

Пунктом 5 Специфікації встановлено, що строк виготовлення - 60 календарних днів з дня передачі ремфонду за ОСОБА_1, допускається дострокова поставка. Згідно з актом передачі №1 станина пресу ПЮ для механічної обробки була передана Замовником Виконавцю 28 квітня 2016 року. Отже, строк виконання робіт був встановлений до 26.06.2017р.

Проте, листом від 29.06.2016 року вих. №350 (арк.с. 24) Виконавець звернувся до Замовника з проханням про продовження строку надання послуг.

Додатковою угодою №3 від 30.06.2016 року до Договору №16/0255 від 11.04.16р. (арк.с. 20) внесені зміни у п. 5 Специфікації, якими строк виконання зобов'язання збільшено до 85 календарних днів з дня передачі ремфонду за ОСОБА_1. Таким чином, строк виконання робіт закінчується 21.07.2016 року.

25.07.2016 року Замовник електронною поштою надіслав Підряднику креслення (арк.с. 70), яких не вистачало Підряднику для виконання робіт.

Відповідач зазначає, що після продовження роботи над станиною пресу ПЮ5А з'ясувалось, що вона має дефекти, які значно ускладнюють виконання робіт за договором підряду. У зв'язку з цим 29.07.2016 року Підрядником був надісланий лист №365 (арк.с.71) з проханням викликати спеціаліста Замовника для прийняття рішення щодо подальшого виконання підрядних робіт.

Після цього, 22.08.2016 року Підрядник направив Замовнику лист № 377 (арк.с. 72) з проханням змінити дату поставки станини пресу ПЮ5А на 12.09.2016 року.

Листом №380 від 29.08.2016 року (арк.с.73) Підрядник знову викликав технічного спеціаліста Замовника у зв'язку з дуже поганим технічним станом станини пресу ПЮ5А.

Листом №21-1638 від 22.09.2016 року (арк.с. 75) Замовник просить негайно сповістити про дату поставки станини пресу ПЮ5А.

У відповідь на цей лист Підрядником був направлений лист №409 від 23.09.2016р. (арк.с. 76) з проханням перенести дату поставки станини пресу ПЮ5А до 31.10.2016р. у зв'язку з виявленням неякісної наплавки на оброблюваних поверхнях.

23.09.2016 року від Замовника електронною поштою надійшов лист (арк.с. 77) про внесення змін в "Перечень работ по реставрации станины пресса П,5А согласно письма во вложении". У вкладенні в електронному листі був лист №21-1649 від 23.09.2016р. (арк.с. 78), де Замовник говористь про те, що строк виконання робіт до 31.10.2016 року його не влаштовує, але просить внести зміни в перелік робіт та "Расточить отверствия 4 на 180Н9 (сечение И-И)".

Листом вих.№532 від 07.12.2016 року Виконавець повідомив Замовника про те, що закінчення підрядних робіт заплановано на 26.12.2016р. (арк.с. 87).

12.12.2016 року від Замовника електронною поштою надійшов лист (арк.с. 79) з кресленням складових частин станини пресу ПЮ5А "Бобышка ПЮ5А-11-009_442И2, Бобышка ПЮ5А-11-009_442И1", необхідних для чергового вирішення технологічного процесу.

В свою чергу Позивачем подано копії листів №190 від 10.03.2016р.; №21-1259 від 20.07.2016р., з яких убачається, що Відповідач був проінформований про технічні умови замовленої роботи відповідно до креслення ПЮ5А-11-009.

З дослідження зазначених документів суд зазначає, що Відповідач мав можливість своєчасно приступити до виконання робіт та заявити про будь-які перешкоди для їх виконання до закінчення строку виконання робіт. Однак, докази у справі свідчать про те, що Відповідач звертався до Позивача з проханняv продовжити строк виконання робіт після закінчення узгодженого строку їх виконання.

Отже, відповідно до умов договору, Виконавець виконав зобов'язання з порушенням строків, передбачених Договором та Додатковою угодою №3. Так, 02 лютого 2017 року станина пресу ПЮ5А інвентарний №2003327 була повернута Замовнику після ремонту, що підтверджується актом передачі №2 (арк.с. 22).

Також 02.02.2017 року був підписаний Сторонами акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №3 (арк.с. 23). Таким чином, послуги Виконавцем надані з порушенням строку на 195 днів.

Відповідно до п. 9.3.1 Договору, у разі неналежного (неякісного, несвоєчасного) виконання послуг, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 % від договірної вартості (з урахуванням ПДВ), визначений п. 3.1. Договору, відшкодовує збитки відповідно до п. 4.7. Договору, а також протягом строку, визначеного порядком, передбаченим Договором, зобов'язаний за власний рахунок усунути виявлені дефекти виконання послуг.

Згідно з розрахунком Позивача сума штрафу у розмірі 10 % від договірної вартості складає 12000,00 грн. (10%х120000,00).

Згідно з п. 9.3.2 Договору порушення Виконавцем строків виконання послуг, а також строків усунення виявлених дефектів виконання послуг Виконавець сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,3 % від договірної вартості послуг (з урахуванням ПДВ), визначеної п. 3.1 Договору, за кожен день прострочення, відшкодовує збитки відповідно до п. 4.7 Договору. Неустойка нараховується за весь період прострочення.

Пунктом 12.6 Договору встановлено, що за всіма видами зобов'язань та відповідальності Сторін встановлюється загальний строк позовної давності тривалістю три роки (за виключенням строків позовної давності, перевищуючих трирічний період у відповідності з діючим законодавством України).

Згідно з розрахунком Позивача сума неустойки за прострочення Виконавцем зобов'язань за договором становить 70200,00 грн. (120000х0,3%х195).

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача претензію від 12.04.2017 року №18/1118 (арк.с. 25-26) з вимогою оплати штрафних санкцій за порушення зобов'язання за договором № 16/0255 від 11.04.2016 року у розмірі 76800,00 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Спірні правовідносини між сторонами ґрунтуються на договорі підряду, який регулюється статтями 837-886 ЦК України.

Так, частинами першою та другою статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до статті ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 847 ЦК України підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

Керуючись наведеними нормами права, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доводиться порушення Відповідачем умов договору щодо строків виконання робіт, неможливість своєчасного виконання яких Відповідачем не доведено; обставини, які звільняють останнього від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань у справі відсутні.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, згідно з п. 9.3.2 Договору порушення Виконавцем строків виконання послуг, а також строків усунення виявлених дефектів виконання послуг Виконавець сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,3 % від договірної вартості послуг (з урахуванням ПДВ), визначеної п. 3.1 Договору, за кожен день прострочення, відшкодовує збитки відповідно до п. 4.7 Договору. Неустойка нараховується за весь період прострочення.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Зміст частини 2 ст. 231 ГК України також дає можливість зробити висновок, що Закон дозволяє суб'єктам господарювання встановлювати у договорі пеню за несвоєчасне виконання робіт. При цьому, обмеження, які встановлені Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", не застосовуються до неустойки за п. 9.3.2 Договору, оскільки ці обмеження стосуються лише грошових зобов'язань.

Таким чином, заперечення Відповідача про те, що неустойка не відповідає вимогам Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", є необґрунтованими.

Відповідач заперечуючи проти позову, звертає увагу на те, що в ОСОБА_1 приймання робіт (надання послуг) №3 від 02.02.2017 року зазначено: Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт надання послуг не має. Посилаючись на ч. 1 ст. 598 та ч. 1 ст. 604 ЦК України, Відповідач вважає, що шляхом підписання вищевказаного ОСОБА_1 сторони домовились про припинення зобов'язання.

В судовому засіданні представник Позивача пояснив, що підписав зазначений ОСОБА_1 з метою прискорення отримання обладнання після ремонту.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Статтею 619 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, у тому числі у вигляді сплати неустойки.

Отже, суд зазначає, що зобов'язання та неустойка не є одним й тим самим, тому відсутність претензій Замовника в ОСОБА_1 приймання робіт не звільняє його від права вимагати сплати неустойки. Крім того, зібрані у справі матеріали доводять наявність підстав для стягнення неустойки.

Водночас, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, частини першої ст. 233 ГК України, суд вважає за можливе зменшити штрафні санкції і визначити їх до стягнення на суму 60000,00 грн.

Так, згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною першою ст. 233 ГК України також передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України Господарському суду надано право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з роз'ясненнями, наданими в п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Так, судом враховано, що вартість робіт за договором складає 120000,00 грн., а штрафні санкції нараховані на загальну суму 82200,00 грн., що складає майже 68% від суми договору. Позивачем на запитання суду не наведено обставин про понесення ним будь яких значних збитків у зв'язку із несвоєчасним виконанням Відповідачем робіт за договором. Тому, керуючись загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність, суд зменшує суму штрафних санкцій і визначає їх у розмірі 50% від вартості послуг Відповідача.

За результатами вирішення спору судові витрати у справі покладаються повністю на Відповідача в порядку ч. 2 ст. 49 ГПК України та з урахуванням п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" (53300, Дніпропетровська область, м.Покров, вул.Г.Тикви, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 39925212) на користь Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" (69106, м.Запоріжжя, Північне шосе/вул.Теплична, буд.22 Б/1, код ЄДРПОУ 00191885) штрафних санкцій на суму 60000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.08.2017

Суддя ОСОБА_5