Постанова № 68503417, 28.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 серпня 2017 р. 14:11 год. справа № 820/1464/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Король Д.О.

за участю:

представника позивач - Кощавка І.А.,

представника відповідача - Гордійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Термолайф" до Державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук В.С. про визнання незаконними дій державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Термолайф" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук В.С., в якому просить суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук В.С. стосовно винесення постанови від 31 березня 2017 р. про повторне накладання штрафу;

- зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в особі державного виконавця Гордійчук В.С, скасувати незаконну постанову про повторне накладання штрафу від 31 березня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07 березня 2017 року державним виконавцем Гордійчук В.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53535416, стосовно вилучення у ПАТ "Термолайф" копій документів, визначених виконавчим документом, а саме: ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.12.2016 року. У постанові зазначено, що рішення підлягає негайному виконанню і виконавець перевіряє рішення не пізніше як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук В.С. від 31.03.2017 року накладено на позивача штраф у розмірі 10200,00 грн., за повторне невиконання без поважних причин ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова №2012/4613/2012 від 26.12.2016 року, в рамках виконавчого провадження №53535416. Проте позивачем - ПАТ "Термолайф", 14.03.2017 року направлено до Жовтневого відділу ДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області лист щодо неможливості надання копій документів, зазначених в ухвалі Жовтневого районного суду по справі № 2012/14613/2012 від 26.12.2016 року, у зв'язку з тим, що на даний момент частина документів, зазначених у постанові державного виконавця від 07.03.2017 року знаходяться в аудитора Мансурова Максима (Республика Молдова) на підставі Договору на надання міжнародних аудиторських послуг від 30.06.2016 року. З огляду на наведене, позивач вважає наявними поважні причини невиконання ухвали Жовтневого районного суду №2012/14613/2012 від 26.12.2016 року. Таким чином позивач вважає протиправними дії державного виконавця з винесення оскаржуваної постанови від 31.03.2017 року, в рамках виконавчого провадження №53535416 та просить задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів викладених у ньому.

Представник позивача у судове засідання прибув, надав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, у зв'язку з тим, що з огляду на невиконання боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем добровільний строк, постанова про накладення штрафу винесена обґрунтовано та правомірно.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, вивчивши матеріали виконавчого провадження, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2017 року до Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області надійшов лист Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.03.2017 року, в якому останній просив вчинити дії щодо негайного виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від №2012/14613/2012 від 26.12.2016 року.

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук В.С. 07.03.2017 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова №53535416, боржником зазначено ПАТ «Термолайф».

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2017 року визначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду негайно та з посиланням ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» надано час для добровільного виконання.

Державним виконавцем Гордійчук В.С., 10.03.2017 року здійснено вихід за адресою м.Харків, Карачівське шосе, 44, з метою перевірки виконання ПАТ "Термолайф" ухвали Жовтневого районного суду №2012/14613/2012 від 26.12.2016 р., вихід зафіксовано актом державного виконавця від 10.03.2017 року.

Позивачем ПАТ «Термолайф» після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження №53535416 від 07.03.2017 року, направлено до Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області лист від 14.03.2017 року №96 з Додатками, в якому зазначено про неможливість надання копій документів, зазначених в ухвалі Жовтневого районного суду по справі № 2012/14613/2012 від 26.12.2016 року, у зв'язку із тим, що частина документів, зазначених у постанові державного виконавця від 07.03.2017 року знаходяться в аудитора Мансурова Максима (Республика Молдова) на підставі Договору на надання міжнародних аудиторських послуг від 30.06.2016 року. Інші документи, взагалі відсутні, у зв'язку з тим, що для здійснення господарської діяльності ПРАТ «Термолайф» законодавством не передбачені.

Як вбачається із напису на зазначеному листі, копії документів, які підтверджують факт відсутності у ПРАТ «Термолайф» витребуваних ухвалою суду документів, вручені державному виконавцю Гордійчук В.С.15.03.2017 року.

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук В.С. 16.03.2017 р. накладено на Приватне акціонерне товариство «Термолайф» штраф у розмірі 5100,00 грн.(п'ять тисяч сто гривень 00 коп.) за невиконання без поважних причин ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова № 2012/4613/2012 від 26.12.2016 р.

Позивач скористався свої правом та оскаржив постанову про накладення штрафу від 16.03.2017 року до Харківського окружного адміністративного суду, в межах адміністративної справи №820/1188/17.

З матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 30.03.2017 року державним виконавцем Гордійчук В.С., здійснено повторний виїзд за адресою за адресою боржника, із метою повторної перевірки виконання ПРАТ "Термолайф" ухвали Жовтневого районного суду №2012/14613/2012 від 26.12.2016 року. За наслідком повторного виїзду, державним виконавцем складено Акт від 30.03.2017 року, в якому останній зазначив про невиконання ухвали Жовтневого районного суду №2012/14613/2012 від 26.12.2016 р.

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук В.С. від 31.03.2017 року, на підставі с. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», накладено на боржника штрафу у подвійному розмірі (10200,00 грн.) за невиконання ухвали Жовтневого районного суду №2012/14613/2012 від 26.12.2016 року без поважних причин. Та 31.03.2017 року складено подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності боржника - ПАТ «Термолайф», за ознаками складу злочину (ст. 382 КК України) до Новобаварського відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

Позивач скористався свої правом та оскаржив постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі від 31.03.2017 року до Харківського окружного адміністративного суду, в межах даної адміністративної справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 року провадження по справі №820/1464/14 зупинено, до набрання законної сили рішення у справі №820/1188/17, предметом оскарження в якій є визнання незаконними дій державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук Вероніки Сергіївни стосовно винесення постанови від 16 березня 2017 р. про накладання штрафу та зобов'язання Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в особі державного виконавця Гордійчук В.С, скасувати незаконну постанову про накладання штрафу від 16 березня 2017 року, наслідком вказаних дій є прийняття відповідачем постанови від 31 березня 2017 р. про повторне накладання штрафу, що є предметом спору в межах справи №820/1464/17.

По суті спірних правовідносин, суду зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 63 цього Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

За вимогами ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм права, накладення на боржника штрафу може бути вчинено державним виконавцем виключено у разі невиконання рішення суду саме без поважних причин.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 року у справі №820/1188/17, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Термолайф" до Державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук Вероніки Сергіївни про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в частині скасування постанови Державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук Вероніки Сергіївни про накладання штрафу від 16 березня 2017 року.

Суд, в межах справи №820/1188/17, прийшов до висновку, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють виконання у добровільному порядку рішення суду. Суд вважає, що ПРАТ «Термолайф» доведено наявність поважних причин, які перешкоджають виконанню судового рішення та не залежать від волевиявлення Боржника, тоді як постанова державного виконавця Гордійчук В.С. від 16.03.2017 р. не містить обґрунтованих підстав для накладання штрафу та не має під собою правової складової, отже є протиправною та підлягає скасуванню.

Зазначена постанова Харківського окружного адміністративного суду у справі №820/1188/17 набрала законної сили 03.07.2017 року.

Відповідно до приписів статті 255 КАC України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, у зв'язку із скасуванням постанови про накладання штрафу від 16 березня 2017 року за ВП №53535416, наслідком якої є прийняття відповідачем оскаржуваної у даній справі постанови від 31 березня 2017 року за ВП №53535416 про повторне накладання штрафу - остання підлягає скасуванню.

Окрім того, слід зазначити, що позивач просить саме зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в особі державного виконавця Гордійчук В.С, скасувати незаконну постанову про повторне накладання штрафу від 31 березня 2017 року.

Проте, відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є скасування постанови Державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук Вероніки Сергіївни про накладання штрафу від 31 березня 2017 року за ВП №53535416.

Стосовно позовних вимог щодо визнання незаконними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук В.С. стосовно винесення постанови від 31 березня 2017 р. про повторне накладання штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача. Якщо ж права, свободи та інтереси позивача не були порушені, суд повинен відмовити у задоволенні позову і постановити окрему ухвалу, якою звернути увагу суб'єкта владних повноважень на недопустимість відхилення від принципів адміністративної процедури.

Слід також зазначити, що суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Суд також зазначає, що згідно зі ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження позивача щодо визнання незаконними дій державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук В.С., стосовно винесення постанови від 31 березня 2017 р. про повторне накладання штрафу, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині скасування постанови Державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук Вероніки Сергіївни про накладання штрафу від 31 березня 2017 року за ВП №53535416 підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог підстави для задоволення відсутні.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Термолайф" до Державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук В.С. про визнання незаконними дій державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати постанову Державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гордійчук Вероніки Сергіївни про накладання штрафу від 31 березня 2017 року за ВП №53535416.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на користь Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (код ЄДРПОУ 34015182, 61071, м. Харків, вул. Карачівське шосе, буд. 44) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 29.08.2017 року.

Суддя Біленський О.О.