Постанова № 68503386, 23.08.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2087/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретаріЯворській І.Ю. за участі:представників позивача Нижника О.П. та Паляниченко С.С., представників відповідача Павленка А.П. і Єгорової О.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, про визнання незаконним та неправомірним акту ревізії, скасування висновку та пунктів листа-вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 08.08.2017 суд відкрив провадження за уточненим адміністративним позовом Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" від 03.08.2017 за №858, у якому позивач вказує на порушення його прав і просить: 1) визнати незаконним та неправомірним Акт ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» за період з 01.01.2015 року по завершений місяць 2017 року за № 13-22-08/20 від 29.05.2017 року; 2) скасувати «Висновки на заперечення до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» за період з 01.01.2015 року по завершений місяць 2017 року за № 13-22-08/20 від 29.05.2017 року»; 3) скасувати п. 1 та п. 2 листа-вимоги Управління західного офісу Держаудитслужби у Хмельницькій області №13/22-0814/3693 від 07.07.2017 року (стор. 99-102 справи).

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з тих же підстав, що вказані у позовній заяві.

Представники відповідача надали письмове заперечення від 23.08.2017 ( стор. 114 - 118 справи), яке підтвердили у суді та просили в задоволенні позову просили відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін і дослідивши докази по справі, суд дійшов таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідачем було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» за період з 01.01.2015 року по завершений місяць 2017 року, за результатами якої складено Акт за № 13-22-08-08/20 від 29.05.2017 року (далі - Акт) (стор. 21-63 справи).

Позивачем на Акт були подані Зауваження та заперечення за №624 від 13.06.2017 (стор. 64-68 справи), за результатом розгляду яких відповідачем був складений висновок на заперечення до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» за період з 01.01.2015 року по завершений місяць 2017 року за № 13-22-08/20 від 29.05.2017 року», затверджений 04.07.2017 заступником начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (стор. 70-91 справи).

В подальшому, відповідачем на адресу в.о. директора державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" було надіслано Вимоги про усунення порушень за №13-22-08-14/3693 від 07.07.2017 року (далі - Вимоги), згідно якого управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області вимагає усунути виявлені порушення законодавства, в установленому законодавством порядку. Зокрема, в даних вимогах зазначено, що під час ревізії встановлено наступні порушення законодавства: п.1. В порушення п. 5 П(С)БО 7 «Основні засоби», п.3.1.2 та п.3.1.3 «Облікової політики», затвердженої Наказом про облікову політику ДП «НТК «Завод точної механіки» від 19.09.2013 №129, погодженого ДК «Укроборонпром», та недотримання вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, внаслідок списання на виробничу собівартість вартості основних засобів LED на загальну суму 111288,78 грн. недоотримано державним бюджетом частини чистого прибутку в сумі 91005,46 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на зазначену суму; п.2. В порушення частини 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, п. 3.2, п. 3.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Міністерством фінансів України від 24.05.1995 року № 88, під час службових відряджень за кордон заступника директора з адміністративних питань Тевєлєва С.Ю. проставлено підписи про використання в картці обліку роботи автомобіля із відмітками про його використання «по місту та району», внаслідок чого незаконно списано бензину на загальну суму 2008,91 грн. та дизельного палива на суму 1150,49 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 3159,4 гривень; п.3. В порушення підпункту б) п. 268.2.2 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, працівникам Підприємства відшкодовано туристичний збір включений до рахунків на проживання під час службових відряджень на загальну суму 143,0 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Підприємству на зазначену суму ( стор. 103 справи).

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" №2939-XII (далі - Закон №2939-XII), державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно ч.1 ст.4 Закону №2939-XII, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п.3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Отже, акт ревізії лише фіксує обставини, встановлені під час проведення ревізії і факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Судження контролюючого органу є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не порушує законодавство. Тобто, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, так як не спричиняє порушення прав для осіб робота (діяльність) яких перевірялася і не обов"язковим для виконання, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Суб"єкт владних повноважень на підставі акту приймає рішення, яке може бути оскаржене перевіреним у випадку незгоди з цим рішенням.

Цей висновок суду першої інстанції підтверджується правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13.

Отже, позовні вимоги позивача в частині визнання незаконним та неправомірним Акту ревізії, та скасування Висновків на заперечення до Акту ревізії не підлягають до задоволення.

Щодо іншої позовної вимоги про скасування п. 1 та п. 2 листа-вимоги Управління західного офісу Держаудитслужби у Хмельницькій області, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.4 п.4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення №499/2011), Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Пунктом 6 Положення №499/2011 встановлено, що Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.п.7, 10, 13 ст.10 Закону України №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон), згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються (ч.2 ст.15 Закону).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, у органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, що розглядається, управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області пред'явило вимоги, які вказують на виявлені збитки та їхній розмір. Так як, збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, підстави та правильність їх обчислення перевіряє суд при розгляді справи за позовом про їх стягнення, а не в порядку визнання такої вимоги протиправною та її скасування.

Цей висновок суду першої інстанції відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-461а14, від 25 листопада 2014 року у справі №21-442а14, від 20 січня 2015 року у справах №№ 21-601а14, 21-603а14, від 27 січня 2015 року у справі №21-436а14 та від 02 грудня 2015 року у справі №21-3609а15 (№826/80/13-а), та який, згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, обґрунтованість і правомірність виявлених збитків може бути предметом позову органу державного фінансового контролю про їх стягнення, а не позову підконтрольної установи про визнання протиправними і скасування пунктів 1 - 2 Вимоги №13-22-08-14/3693 від 07.07.2017 року, які вказують та виявлені збитки відповідно на суму 91005,46 гривень і 3159,4 гривень та їх відшкодування. Тобто, суд урахуванням правових позицій Верховного суду України вважає, що позивач не довів позовні вимоги, а суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.

На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 99, 122, 158 - 163, 167, 186, 244-2, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", залишити без задоволення.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлений 28.08.2017.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович