Постанова № 68503260, 22.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 серпня 2017 р. № 820/840/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

представника позивача - Сосіної І.О.,

представник відповідача - Мирось С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "К.І.Т.LTD" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт владних повноважень, Державна екологічна інспекція у Харківській області у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комерційного підприємства "К.І.Т.LTD" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: шести верстатів, які розташовані на дільниці пакування; трьох коптилень, які розташовані на ділянці коптильні; однієї сушильної шафи, яка розташована в приміщенні лабораторії до отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела викидів, шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області.

Аргументуючи заявлену вимогу, позивач послався на відсутність відповідних дозволів.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничого комерційного підприємства "К.І.Т.LTD" з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи незгоду з заявленою вимогою, відповідач послався на те, що виробнича діяльність ТОВ повністю відповідає вимогам закону.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, повністю виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини спірних правовідносин, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Правовідносини у галузі охорони навколишнього природного середовища, зокрема, атмосферного повітря, у томі числі запобігання і ліквідації негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, унормовані ст..ст.13, 50 Конституції України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про охорону атмосферного повітря», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Державну екологічну інспекцію України (затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011).

Так, за визначенням ст.1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Відповідно до ст.10 цього закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Проаналізувавши положення чинних актів законодавства з питань захисту атмосферного повітря, суд дійшов висновку, що законодавець не сформулював виключного переліку джерел викидів.

На думку суду, вказане обумовлено об'єктивною неможливістю передбачити наперед технологічні процедури та пристрої, котрі можуть бути задіяні у виробничих процесах.

Натомість законодавець у приписах ст.1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» навів ознаки забруднення атмосферного повітря (як змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища), а також забруднюючої речовини (як речовини хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища), що у поєднанні з викладеним у цій же статті визначенням джерела викидів, дає всі підстави для висновку про те, що як джерело викиду може бути кваліфікована будь яка річ (у розумінні ст.179 Цивільного кодексу України), існування (функціонування) якої не відкидає беззаперечно зміну стану атмосферного повітря внаслідок надходження фізично та хімічно непритаманних повітрю (за звичайних умов) речовин.

Розглядаючи спір, суд бере до уваги також і приписи Постанови КМУ від 29.09.2001р. №1598 затверджено Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, та Інструкції про зміст та порядок складання звіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.02.1995р. №7, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1995р. за №61/597; далі за текстом - Інструкція №7).

З урахуванням покладеного законодавцем на суб'єкта господарювання обов'язку проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві суд вважає, що саме суб'єкт господарювання обтяжений обов'язком довести той факт, що будь-який пристрій, обладнання, устаткування, інша аналогічна річ тощо або не є джерелом викидів, або не вимагає одержання відповідного дозволу на експлуатацію з інших причин.

За матеріалами справи судом встановлено, що з 07.02.2017р. по 13.02.2017р. у відповідача працівниками Державної екологічної інспекції у Харківській області була проведена перевірка з питання дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Результати перевірки оформлені актом №43/01-04/02-09.

Згідно з викладеними у даному акті судженнями суб'єкта владних повноважень наданий до перевірки дозвіл №6310138800-799 від 14.02.2014р. (термін дії до 14.02.2019 року) не покриває викидів від шести верстатів, які розташовані на дільниці пакування; трьох коптилень, які розташовані на ділянці коптильні; однієї сушильної шафи, яка розташована в приміщенні лабораторії.

Між тим, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що перелічене обладнання було введено в експлуатацію до моменту одержання суб'єктом господарювання названого дозволу, але при цьому попередньою перевіркою (акт від 18.03.2013р.) жодних зауважень по цим позиціям висловлено не було (термін дії Дозволу №6310138800-138 від 27.01.2009р. до 27.01.2014року).

Зі змісту Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ ВКП "К.І.Т.LTD" від 28.12.2013р. (а.с.97-120) випливає, що параметри наявного у відповідача дозволу №6310138800-799 від 14.02.2014р. є достатніми для експлуатації обладнання, на зупиненні роботи якого наполягає терорган Держекоінспекції.

Вказані обставини підтверджені також показами гр. ОСОБА_3, допитаного судом по справі у якості спеціаліста, який був директором науково-виробничого підприємства "Аналіттехніка" у 2013 році та який проводив обстеження ТОВ ВКП "К.І.Т.LTD", склав Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ ВКП "К.І.Т.LTD" від 28.12.2013р.

Зі змісту Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ ВКП "К.І.Т.LTD" від 28.12.2013р. вбачається, що коптіння відбувається в електрокоптильних установках "Іжица 1200ПС". Згідно листа виробника електрокоптильних установок та сертифікату відповідності попадання забруднюючих речовин в атмосферне повітря при коптінні відсутні.

Листом виробника коптилень і технічної документації на них (а.с.122-126) також підтверджено, що це обладнання працює за схемою замкнутого циклу і не здійснює викидів в атмосферу.

Що стосується вимоги щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря сушильною шкафою, то суд зазначає наступне.

Представником відповідача та спеціалістом гр.ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначено, що в сушильній шафі проводиться висушування продукту гравіметричним методом. Викиди від шафи - пари води, що не є забруднюючою атмосферу речовиною.

Оскільки сушильна шафа не є джерелом утворення забруднюючих атмосферу викидів, тому не підлягає інвентаризації та на неї не може бути отримано відповідного дозволу.

З матеріалів дозволів №6310138800-799 від 14.02.2014р. (а.с.91-94) та №6310138800-138 від 27.01.2009р. вбачається, що під джерелами викидів дозвільний орган розумів виходи назовні труб систем вентиляції, до якої підключено все обладнання суб'єкта господарювання, котре здійснює викиди.

Суд звертає увагу, що стверджуючи про порушення відповідачем вимог законодавства з питання охорони атмосферного повітря, суб'єкт владних повноважень у ході проведення контрольного заходу не забезпечив реалізації управлінської функції контролю у спосіб здійснення замірів фактичних викидів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінюючи добуті докази в їх сукупності за правилами ст..86 КАС України, суд відзначає, що суб'єкт владних повноважень у ході розгляду справи не довів поза розумним сумнівом наявності тих порушень, котрі викладені у складеному суб'єктом владних повноважень акті перевірки.

Натомість суб'єкт господарювання подав докази на підтвердження факту відсутності шкоди від виробничої діяльності підприємства атмосферному повітрю, які залишились не спростованими з боку органу управління (контролю).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судом в ході розгляду справи встановлено факт порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, то у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "К.І.Т.LTD" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 28.08.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В.