Постанова № 68502947, 21.08.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року (о 10 год. 35 хв.) Справа № 808/1266/17 м.Запоріжжя

ОСОБА_1 окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкор ЛТД»

до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкор ЛТД» (далі ТОВ «Інкор ЛТД», позивач) звернулось до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним рішення відповідача про розірвання в односторонньому порядку договору №131220161 від 14.12.2016.

На обґрунтування позовних вимог посилається на приписи ст. 42, 49 Податкового кодексу України, п. 5, 6.5 Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 та зазначає, що з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами розірвання договору про визнання електронних документів органом ДПС в односторонньому порядку є: 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна платником податків місця реєстрації, що також передбачено п. 4 розділу 6 Договору 131220161 від 14.12.2016 про визнання електронних документів, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області. Разом із тим, відповідно до пункту 3 розділу 6 Договору, він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Вказує, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.05.2017 місцезнаходження ТОВ «Інкор ЛТД»: 69008, м. Запоріжжя, вул. Зейська, буд. 5. Крім того, відповідно до копій договору поставки №564 від 01.03.2016, який укладено між ТОВ «Інкор ЛТД» (Постачальник) та ПрАТ «Маріупольськй металургійний комбінат імені Ілліча» (Покупець), а також додаткової угоди до нього №2 від 01.03.2017, Договору №1120 від 18.04.2017, який укладено між позивачем (Продавець) та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Покупець), у разі нездійснення реєстрації податкової накладної або порушення порядку та строків її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, умовами договорів передбачена сплата штрафу у розмірі понесених згідно з податковою накладною та відшкодування покупцю суми коштів у розмірі втраченого податкового кредиту, що є негативними наслідками для позивача. Підсумовуючи вищенаведене, вважає відсутність підстав для розірвання відповідачем (чи призупинення) в односторонньому порядку договору №131220161 від 14.12.2016, а відповідно оскаржуване рішення є протиправним.

Відповідач позовні вимоги не визнав та надав до суду заперечення від 16.08.2017 №10585/10/08.29-10 (вх. №23019), у яких, зокрема, посилається на приписи ст. 19-1 Податкового кодексу України та зазначає, що з метою адміністрування податкового законодавства, працівники контролюючих органів проводять моніторинг даних Єдиного реєстру податкових накладних. Вказує, що за результатами перевірки податкових накладних, що надійшли від підприємства до ЄРПН у березні та квітні 2017 року та з метою направлення запитів щодо надання пояснень та документального підтвердження проведених ТОВ «Інкор ЛТД» операцій, на підставі ст. 20 Податкового кодексу України та пп. 57 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2014 №236 «Про Державну фіскальну службу України», працівниками уповноважених підрозділів 05.05.2017 здійснено виїзд на адреску позивача: 69008, м. Запоріжжя, вул. Зейська, буд. 5, за результатами якого контролюючим органом виявлено відсутність платника податків за вищевказаною адресою. Пояснює, що протоколом робочої групи ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 04.05.2017 прийнято рішення про зупинення електронного документообігу, при цьому, 18.05.2017 здійснено виїзд на адресу підприємства та встановлено платника податків за вищевказаною адресою, у звязку із чим протоколом робочої групи від 29.05.2017 прийнято рішення про поновлення електронного документообігу. Вказує, що станом на 24.07.2017 позивач є субєктом електронного документообігу. Ураховуючи вищевикладене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та Положення про ДФС, вважає, що посадовими особами контролюючого органу ДФС вжито всіх необхідних заходів для забезпечення належного адміністрування при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові. Просить адміністративний позов задовольнити та визнати протиправним рішення відповідача про розірвання в односторонньому порядку договору №131220161 від 14.12.2016.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду письмових запереченнях. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Інкор ЛТД» (ідентифікаційний код 37611239) зареєстроване як юридична особа 24.03.2011, місцезнаходження: 69008, м. Запоріжжя, вул. Зейська, буд. 5, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Позивач на підставі Договору оренди офісу від 31.12.2015 фактично знаходиться на території ПАТ «Ера», яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зейська, 5, що також підтверджується Довідкою вказаного підприємства від 12.05.2017 №2504/17-05.

14.12.2016 між відповідачем та позивачем укладено договір №131220161 про визнання електронних документів (далі Договір), предметом якого є визнання поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Договір №131220161 від 14.12.2016 складено за типовою формою згідно Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (далі Інструкція №233).

12.05.2017 о 14:50:58 ТОВ «Інкор ЛТД» було відправлено засобами телекомунікаційного звязку до ОСОБА_1 ОДПІ розрахунок коригування №53 від 30.04.2017 разом із додатком №2, дата та номер виписуваної коригованої податкової накладної від 06.04.2017 №13, який не був прийнятий, із зазначенням у повідомленні про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних (квитанції №1): "Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: '37611239'. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів.

Крім того, 23.05.2017 о 10:26:39 позивачем було відправлено засобами телекомунікаційного звязку до податкової інспекції податкову накладну від 27.04.2017 №4, яка також не була прийнята, із зазначенням у повідомленні (квитанції №1): "Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: '37611239'. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів.

Вважаючи рішення відповідача щодо розірвання вищевказаного договору про визнання електронних документів протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233.

Податковим кодексом України серед інших обовязків платників податків передбачено і обовязок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (пп.16.1.2 п.16.1 ст.16) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням та сплатою податків і зборів (пп.16.1.3 п.16.1 ст.16).

Податкова звітність (в тому числі і податкові накладні) в Україні подається в електронному вигляді.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції № 233.

Пунктом 1 розділу ІІ вказаної Інструкції № 233 закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

За приписами п. 2 розділу ІІ Інструкції № 233 для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Відповідно до п.7 розділу III Інструкції №233 при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

7.1 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Платником податків фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);

7.2 після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

7.3 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

7.5 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.6 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.7 датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Із сукупного аналізу зазначених вище норм права, суд робить висновок, що підставами у відмові прийняття податкової звітності є:

- недійсність електронного цифрового підпису;

- закінчення строку дії сертифіката відкритого ключа;

- наявність помилок у податковій накладній та у розрахунку до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у прийнятті податкових документів позивача у всіх перелічених випадках є порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 та те, що можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлені ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

При дослідженні правомірності рішення субєкта владних повноважень, судом враховано, що згідно із п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до п.7 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

При цьому, як встановлено п.9 Порядку № 1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України .

Отже, податковим законодавством визначено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи, що податкові накладні оформлені позивачем відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: складені платником податку на додану вартість та містять усі обов'язкові реквізити, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких правових підстав для відмови у прийнятті податкових накладних. Податкові документи подавались в відповідності до норм вищевказаного наказу та без допущення помилок, які б могли слугувати підставою їх неприйняття, доказів протилежного відповідачем суду не надано та/або не наведено.

Як було вище встановлено судом, зокрема, 12.05.2017 та 23.05.2017 ТОВ «Інкор ЛТД» реєстрував податкові документи, які були доставлені до центрального рівня ДФС України, однак не були прийняті із зазначенням у повідомленнях (квитанціях) "Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: '37611239'. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів".

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що договір від 14.12.2016 № 131220161 прийнятий Центральним порталом прийому звітності ДФС України, про що свідчить квитанція №1, що саме представником відповідача не заперечене, тобто на виконання вимог вказаної вище Інструкції, позивач має відповідний договір, термін дії якого не сплив, але не мав можливості надсилати звітність засобами електронного звязку, оскільки сервіс надає відповідь про можливе його припинення.

Зі змісту укладеного між позивачем та ОСОБА_1 ОДПІ Договору про визнання електронних документів (п. 4 розділу 6) слідує, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, в силу приписів Податкового кодексу України та умов договорів, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.

Судом встановлено, що жодна із наведених обставин не мали місця, а отже підстав для розірвання договору в односторонньому порядку у органу ДФС не було.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача, що протоколом робочої групи ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 04.05.2017 прийнято рішення про зупинення електронного документообігу, оскільки жодних доказів вказаних обставин відповідачем протягом розгляду справи не надано. Крім того, матеріали справи не містять доказів, що позивач повідомлявся про розірвання (припинення) договору про визнання електронних документів або прийняте рішення про зупинення електронного документообігу, оскільки у відповідності до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Проте, доказів надіслання такої квитанції позивачу ОСОБА_1 ОДПІ суду не надано.

Щодо направлення 04.05.2017 на адресу позивача листа про надання пояснень та підтверджуючих документів про здійснену господарську операцію та надання платником податків інформації (вих. №7882/10/08-29-12-01), то суд їх до уваги також не приймає, оскільки предметом розгляду даної справи є інші обставини для неприйняття податкових накладних, про які йдеться у відповідних повідомленнях (квитанціях), а ніж ті, процедура та прийняття яких врегульовані положеннями пп.201.16.1, 201.16.2 201.16.3 та пп.201.16.4 п.201.16 ст.216 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що рішення ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області щодо розірвання договору про визнання електронних документів №131220161 від 14.12.2016 в односторонньому порядку, є протиправним.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час винесення рішення судом враховано, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про розірвання в односторонньому порядку договору №131220161 від 14.12.2016.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкор ЛТД» суму судового збору у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривен) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак