Постанова № 68502747, 22.08.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2017 р. Справа №2а/0570/23708/2011

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кірієнка В.О.

при секретарі Волкової О.Г.

за участю:

представника позивача - Акінтінової І.М.

представника відповідача - Вовченка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" до Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 8 грудня 2011 року № 0000402303,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Український рітейл " звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 8 грудня 2011 року № 0000402303.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 8 грудня 2011 року № 0000402303 задоволені в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/23708/2011 задоволено. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року по справі № 2а/0570/23708/2011скасовано. Відмовлено у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька про визнання неправомірними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.12.2011р. №0000402303.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.05.2012 року по справі К/9991/23768/12 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» та витребувано зазначену справу з Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2016 року по справі №2а/0570/23708/2011 частково відновлено повністю втрачене провадження в адміністративній справі № 2а/0570/23708/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 8 грудня 2011 року № 0000402303 - в частині процесуальних документів, а саме: ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі № 2а/0570/23708/2011 від 23 грудня 2011 року, ухвали про залучення третьої особи в адміністративній справі № 2а/0570/23708/2011 від 18 січня 2012 року; постанови суду по справі № 2а/0570/23708/2011 від 02 лютого 2012 року; ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження в адміністративній справі № 2а/0570/23708/2011 від 17 лютого 2012 року; ухвали Донецького апеляційного адміністративного про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду в адміністративній справі № 2а/0570/23708/2011 від 17 лютого 2012 року; постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2012 року про задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року по справі № 2а/0570/23708/2011.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2017 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2012 року у справі № 2а/0570/23708/2011 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2017 року прийнято до судового провадження адміністративну справу №2а/0570/23708/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька, третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо відсутності обліку товарних запасів у встановленому чинним законодавством порядку, та зазначає, що всі первинні документи, зокрема, накладні, знаходяться у офісі в м. Донецьку, тобто є наявними у юридичної особи, отже весь товар, що знаходився в реалізації в магазині в м. Запоріжжя, є облікованим.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 34604386, розташоване за юридичною адресою: 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, в. Добролюбова, будинок 25, кімната 207.

Як вбачається зі змісту ухвали суду касаційної інстанції від 19.04.2017 року, судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 14985,66 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 22 листопада 2011 року № 0268/08/30/23/34604386, про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Закон № 265/95-ВР) внаслідок реалізації товару загальною вартістю 7492,83 грн., необлікованого належним чином.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Закон № 265, в редакції чинній на нас виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до пункту 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою КМУ від 15.06.2006 № 833 забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема що засвідчують їх якість та безпеку.

Підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів є відповідні первинні документи. Відсутність (а не місце зберігання) відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (стаття 21 Закону).

Приймаючи ухвалу від 19.04.2017 року суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до ч. 1 п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (частина 2 цієї статті).

Згідно з п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Ці обставини входять до предмету доказування при вирішення даного спору.

Також для встановлення обставин підтвердження або спростування доводів позивача щодо ведення ним обліку товарних запасів належним чином підлягають дослідженню у судовому процесі документи, якими товариство підтверджувало виконання ним норм п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, але які до матеріалів справи не долучені.

Беручи до уваги обставини, на які звернув увагу суд касаційної інстанції в ухвалі від 19.04.2017 року по справі 2а/0570/23708/2011, суд зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього ст. 11 КАСУ покладає на суд обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з'ясування всіх обставин справи. У тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об'єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, пов'язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв'язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2017 року витребувано у Відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області акт фактичної перевірки від 29.11.2011року за №0268/08/30/23/34604386 з додатками, рішення про застосування штрафної санкції від 08.12.2011року, наказ про проведення перевірки від 22.11.2011року за №1412 та направлення на перевірку, заперечення на позов; замінено неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька, на належного - Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2017 року витребувано у Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС податкові декларації позивача з ПДВ за період лютий - листопад 2011 року з додатком 5; повторно витребувано у Відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області акт фактичної перевірки від 29.11.2011року за №0268/08/30/23/34604386 з додатками, рішення про застосування штрафної санкції від 08.12.2011року, наказ про проведення перевірки від 22.11.2011року за №1412 та направлення на перевірку, заперечення на позов, видаткові накладні та накладні на внутрішнє перевезення товару за період лютий - листопад 2011 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2017 року витребувано у Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС податкові декларації позивача з ПДВ за період лютий - листопад 2011 року з додатком 5; повторно витребувано у Відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області акт фактичної перевірки від 29.11.2011року за №0268/08/30/23/34604386 з додатками, рішення про застосування штрафної санкції від 08.12.2011року, наказ про проведення перевірки від 22.11.2011року за №1412 та направлення на перевірку, заперечення на позов, видаткові накладні та накладні на внутрішнє перевезення товару за період лютий - листопад 2011 року.

Згідно ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Керуючись вищенаведеними положеннями суд зазначає, що ухвалами від 20.06.2017 року, від 13.07.2017 року, від 25.07.2017 року було витребувано відповідні докази, які були надані до суду лише частково. А саме: на виконання ухвали від 25.07.2017 року Державною фіскальною службою України до суду було надано декларації з ПДВ за період лютий-листопад 2011 року та повідомлено щодо неможливості вилучення з електронної бази даних додатку 5 до декларацій. Разом з цим, за відсутності додатку 5 у наданих деклараціях можливість встановити походження сум у суду відсутня.

Окрім іншого, позивачем були надані накладні на внутрішнє переміщення товару від 07.07.2011року, від 04.07.2011року, від 27.06.2011року, від 23.06.2011року, від 20.06.2011року, від 23.05.2011року, якими підтверджується внутрішнє переміщення ТМЦ зі складу №1, розташованого за адресою: м. Макіївка, вул. Магістральна, 6 до магазину №03149 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.107, приміщ. 28-Б та Витяг з кримінального провадження№12016050220000399, згідно якого зазначено, що 25.02.2016року група невідомих озброєних осіб здійснила незаконне захоплення майна, а саме, розподільчого центру ТОВ "Український Рітейл", розташованого за адресою: м. Макіївка, вул. Магістральна, 6.

Відповідно суд зазначає, що матеріали зазначеної справи містять процесуальні рішення, які були винесені в рамках відповідного провадження та декларації з ПДВ за період лютий-листопад 2011 року без додатку 5.

Як передбачено положеннями ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи та надані Державною фіскальною службою України, враховуючи той факт, що документи, якими товариство підтверджувало виконання ним норм п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР тощо, та на які звертав увагу суд касаційної інстанції при прийнятті ухвали від 19.04.2017 року, сторонами по справі надані не були, суд вважає, що правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог - відсутні.

Таким чином суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно вимог ст.94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 8 грудня 2011 року № 0000402303 - відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови складено в нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 22.08.2017р.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 28.08.2017 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кірієнко В.О.