Постанова № 68502578, 04.08.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2017 р. Справа № 804/476/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2, за участю: представника позивача:ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" про визнання дій незаконними та неправомірними і скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_4 з позовом до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", в якому позивач просить (з урахуванням уточнення позовних вимог):

- визнати дії Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в особі державного виконавця Маслової А.І. щодо відкриття виконавчого провадження не за місцем виконання незаконними та неправомірними, та скасувати постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2016 року ВП №52078070 та про розшук майна боржника від 13.09.2016 року ВП№ 52078070;

- визнати дії Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в особі державного виконавця Осьмак-Терновської С.В. щодо опису та арешту майна, призначення експерта, суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні незаконними та неправомірними, та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про опис та арешт майна боржника від 23.11.2016 року ВП № 52078070, та про призначення експерта, суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.11.2016 року ВП № 52078070;

- постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову, у зв'язку з існуванням очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також ознак протиправності рішень та дій суб'єкта владних повноважень, шляхом зупинення реалізації автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG держ. номер НОМЕР_1 у межах процедури виконавчого провадження ВП № 52078070;

- постановити окрему ухвалу та повідомити Прокуратурі Дніпропетровської області (адреса: пр. Дмитра Яворницького, 38, м. Дніпро, 49044) про ознаки складу злочину в діях державних виконавців Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5, ОСОБА_7, представника ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_5, та суб'єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_8, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом його продажу за значно заниженою ринковою вартістю підставним особам, з попередньою кваліфікацією правопорушення передбаченого за ст. ст. 364, 366, 367, 3682-3684 КК України, для встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

У обґрунтування позову зазначено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5, було відкрито виконавче провадження 01.09.2016 року ВП № 52078070 по примусовому виконанню виконавчого документу №1142 виданого 24.01.2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_4 боргу в сумі 46 399,77 доларів США на користь заінтересованої особи. Боржником відповідно до даної постанови є ОСОБА_4 (ін. НОМЕР_2), адреса: м. Кривий Ріг, вул. Блюхера, 3/246. Однак, з матеріалів виконавчого провадження та з листа Міністерства юстиції України від 08.12.2016 р. №43464/І-27985/19 вбачається, що єдиним нерухомим майном позивача є квартира 48 в будинку 17 по пр. 200-річчя ОСОБА_10 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, яка перебуває в іпотеці, і в якій остання зареєстрована та фактично проживає з 2008 року по теперішній час. Проте, державним виконавцем прийнятий виконавчий документ не за відповідним місцем виконання. Крім того, ухвалення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2016 р. спричинило в подальшому ухвалення, на думку позивача, інших незаконних постанов, які мали похідний характер, а саме: про розшук майна боржника від 13.09.2016 р. ВП №52078070; про опис та арешт майна боржника від 23.11.2016 р. №52078070; про призначення експерта, субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.11.2016 р. №52078070. На підставі викладеного, позивач вважає оскаржувані постанови безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. У обґрунтування своєї позиції зазначив, що на виконання до Довгинцівського ВДВС м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області разом із заявою стягувача, 31.08.2016р. надійшов виконавчий напис №1142 від 24.01.2016 р., виданий приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_9 про стягнення боргу з ОСОБА_4 (ін. НОМЕР_2) на користь ПАТ «Альфа-Банк» в сумі 46 399,77 доларів США. Виконавчий напис стягувачем було пред'явлено на виконання до відповідача за адресою фактичного мешкання боржника: м. Кривий Ріг, вул. Блюхера, 3/246, що є територією Довгинцівського району м. Кривого Рогу. Державний виконавець, відкриваючи виконавче провадження від 01.09.2016 р. ВП №52078070 та здійснюючи заходи примусового виконання за виконавчим написом і приймаючи відповідний виконавчий документ до виконання діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки виконавчий документ подано належною особою у розумінні статті 18 Закону № 606-ХІV та у строк пред'явлення передбачений цим Законом, цей документ відповідав вимогам цього ж Закону і пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення, оскільки право вибору місця виконання належить стягувачеві. Надав клопотання про розгляд справи без участі представника Довгинцівського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що відкриття виконавчого провадження за місцем фактичного проживання боржника, а не за місцем його реєстрації не впливає на факт наявності заборгованості та на обовязок боржника її сплатити. Також відкриття виконавчого провадження за місцем фактичного проживання боржника, а не за місцем його реєстрації не впливає на обсяг прав наданих діючим законодавством України боржнику, як стороні виконавчого провадження. Отже, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження ВП № 52078070 діяв правомірно. Також надав клопотання про розгляд справи без участі представника ПАТ «Альфа-Банк».

Також представником третьої особи через канцелярію суду 04.08.2017р. о 13:30 годині подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 отримала постанову про відкриття виконавчого провадження 22.09.2016 р.; постанову про опис та арешт майна боржника 07.12.2016 року. Крім того, позивачка ознайомлювалась з матеріалами виконавчого провадження та знімала копії. Таким чином, строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущено. Відтак, клопотання зводиться до того, що оскільки позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ст. 100 КАС України.

Вирішуючи питання залишення позовної заяви без розгляду суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно п. 9 ч 1. ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, залишення позовних вимог без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду призведе до порушення права позивача, визначеного Конституцією України, на судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.

Так, у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Судом встановлено, що між позивачем та закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» укладено кредитний договір № 700004850 від 21.03.2008 року.

У зв'язку з невиконанням позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором №700004850 від 21.03.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 вчинено виконавчий напис №1142 про стягнення з ОСОБА_4 боргу в розмірі 46 399,77 доларів США.

31.08.2016 р. до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від представника ПАТ «Альфа-Банк» надійшла заява про відкриття виконавчого провадження разом з виконавчим написом № 1142 від 24.01.2016 р. виданим приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_9 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 в сумі 46399,77 доларів США.

Також, у заяві від 31.08.2016 р. про відкриття виконавчого провадження заявник просив накласти арешт на все майно боржника та оголосити заборону на його відчудження, про що внести відповідні записи до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна; оголосити розшук майна боржника а саме: автомобіль марки Volkswagen Touareg, 2008 року випуску, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3, який боржником було передано банку у заставу; у випадку виявлення зареєстрованих за боржником майна, грошових коштів, цінних паперів та будь-яких джерел доходів, звернути на них стягнення у відповідності до чинного законодавства; в разі наявності у боржника закордонного паспорту, звернутися до суду з поданням про заборону виїзду за межі України.

01.09.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52078070 та надано строк для самостійного виконання рішення суду, попереджено боржника, що у випадку невиконання рішення суду в наданий строк, його виконання буде здійснюватися в примусовому порядку. В самостійному порядку боржник рішення не виконав.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2016 року вказана наступна адреса позивача: м. Кривий Ріг, вул. Блюхера, 3/246.

Постановою державного виконавця Масловою А.І. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 13.09.2016 року оголошено розшук майна боржника, яка винесена по реєстраційному номеру виконавчого провадження 52078070, а 20.09.2016 року постановою державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. 23.11.2016 р. старшим державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області прийнято постанову про опис та арешт майна боржника, складено акт опису та арешту, призначено експерта для встановлення вартості майна та 07.12.2016 експертом надано звіт про оцінку описаного та арештованого майна. Тобто, державним виконавцем було здійснено заходи щодо примусового виконання виконавчого документу, а саме: виконавчого напису № 1142 від 24.01.2016 року.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюються Законом України «Про виконавче провадження» (який був чинний на дату відкриття виконавчого провадження).

Згідно ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

У разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову.

Пунктами 1,3 частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Розділом 3 Наказу Міністерства Юстиції України «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012р. № 512/5 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що :

3.1. Примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у статті 17 Закону.

3.2. Підставою для вжиття заходів примусового виконання рішень є виконавчий документ, який предявлений до виконання в установленому Законом порядку.

3.3. Виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону.

При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пункту 3 частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець враховує таке:

а) повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства;

б) ім'я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові (частина перша статті 28 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України Про національні меншини в Україні громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати по батькові, мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - імена батька та матері;

в) відсутність коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України стягувача та боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого коду;

г) для фізичних осіб реєстраційний номер облікової картки платника податків не зазначається у виконавчому документі, якщо особа є іноземцем та законодавством країни, на території якої проживає фізична особа, встановлено інші форми обліку або якщо особа відмовилась його мати через свої релігійні переконання, про що є відповідна відмітка у паспорті особи.

ґ) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта можуть не зазначатися в постановах у справах про адміністративні правопорушення, які виносяться на місці вчинення правопорушення або без участі особи.

3.4. Заява про відкриття виконавчого провадження подається до органу ДВС у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа, в якій у разі наявності можуть зазначатися номер мобільного телефону, факсу (телефаксу), адреса електронної пошти.

3.5. Місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 20 Закону.

3.5.1. Проведення державним виконавцем виконавчих дій на території органу ДВС, який підпорядкований іншому регіональному органу ДВС, здійснюється за погодженням з Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

3.5.2. При проведенні перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, у постанові про проведення перевірки обовязково зазначаються обставини, які обумовили проведення перевірки (письмове клопотання стягувача, відповіді на запити державного виконавця тощо), адреса, за якою слід здійснити перевірку, а також інші необхідні відомості, які можуть сприяти перевірці.

Вказаними нормами визначено, що державний виконавець під час відкриття виконавчого провадження перевіряє відповідність виконавчого документа пункту 3 частини першої статті 18 Закону, в якому обовязково має бути зазначено, місцезнаходження або місце проживання чи перебування боржника та місцезнаходження його майна.

З матеріалів справи встановлено, що у виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 від 24.01.2016 року, який було надано відповідачу вказано, що ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 155).

Разом з виконавчим написом стягувачем, відповідно до ст.19 п.1.1 Закону України «Про виконавче провадження», було подано заяву в якій, відповідно до ст. 20 п.1 Закону країни «Про виконавче провадження» зазначено, що адреса фактичного проживання ОСОБА_4 (боржника): АДРЕСА_2.

Крім того, Міністерством юстиції України 08.12.2016 р. №43464/І-27985/19 надано відповідь на звернення позивача, в якому зазначено про таке.

Згідно з інформації управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області встановлено, що на виконанні у Саксаганському відділі державної виконавчої служби міста ОСОБА_10 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з 04.04.2016 року перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 24.01.2016 р. №1142 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банк» боргу в сумі 46 399,77 доларів США.

Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що квартира, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, пр. 200 річчя Кривого Рогу, 17/48 є єдиним нерухомим майном боржника, яка перебуває в іпотеці, інше нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення у боржника відсутнє. У звязку з мораторієм, який встановлено Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», державним виконавцем 10.08.2016 року відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачові.

Всупереч наведеному державний виконавець не звернув увагу, що за даними виконавчого напису нотаріуса боржник ОСОБА_11 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2016 р. складено акт, яким сусідами жителями будинку №17 пр. 200 річчя Кривого Рогу: ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтверджено факт прописки та фактичного проживання ОСОБА_4 з 2008 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3. Подібний акт було складено 10.01.2017 року (т.1 а.с. 92,93).

07.02.2017 року №24/482/2-925 начальником відділу Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на запит ОСОБА_4 про отримання публічної інформації відносно майна, що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дорошенко (Блюхера), 3/246 надано лист, в якому позивача повідомлено, що будинок №3 по вул. Дорошенко (Блюхера) має 216 квартир.

Також, 28.07.2017 року за №744 ТОВ «Комбінат благоустрою» на лист позивача про отримання публічної інформації щодо наявності на балансі даного підприємства квартири 246 у багатоповерховому житловому будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Блюхера, 3 повідомлено, що будинок №3 по вул. Петра Дорошенка (Блюхера) в м. Кривому Розі має 216 квартир, квартира №246 відсутня.

Таким чином, при поданні третьою особою виконавчого документу та заяви про відкриття виконавчого провадження та при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідач мав дані, що місце реєстрації ОСОБА_4 АДРЕСА_4.

Разом з тим, суд встановив, що місце проживання, перебування та місцезнаходження боржника, його майна, не поширюється на територію, на яку поширюється компетенція Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 1142.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що виконавчий документ предявлений для виконання до неналежного органу державної виконавчої служби, а тому державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження, однак останній відкрив виконавче провадження та розпочав проведення виконавчих дій.

Проте, в порушення вимог закону відповідачем під час винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, оголошення розшуку майна боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні не було перевірено та встановлене дійсне місце проживання (перебування) боржника та його майна. Вказані дії призвели до того, що відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та проведено заходи примусового виконання не за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до пункту статті 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Крім того, у звязку з встановленням обставин щодо скасування постанови Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2016 року ВП № 52078070 підлягають скасуванню і інші постанови, прийняті у звязку з вчиненням заходів примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 1142 від 24.01.2016 року, а саме постанов: про розшук майна боржника від 13.09.2016 року ВП №52078070, про опис та арешт майна боржника від 23.11.2016 року ВП №52078070 та про призначення експерта, субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.11.2016 року ВП №52078070.

Що стосується постановлення окремої ухвали та повідомлення Прокуратури Дніпропетровської області (адреса: пр. Дмитра Яворницького, 38, м. Дніпро, 49044) про ознаки складу злочину в діях державних виконавців Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5, ОСОБА_7, представника ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_5, та суб'єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_8, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом його продажу за значно заниженою ринковою вартістю підставним особам, з попередньою кваліфікацією правопорушення передбаченого за ст.ст. 364, 366, 367, 368-2-368-4 КК України, для встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Частиною 2 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що окрема ухвала - це різновид ухвал суду. Окрему ухвалу можна розглядати як один із проявів механізму стримування і противаг гілок державної влади. Суд як орган судової влади наділено певними контрольно-наглядовими функціями в межах іншої влади, що необхідно для її злагодженого і правомірного функціонування. Таким чином, для суду постає необхідність з метою збереження балансу здійснення влади обережно та виважено користуватися цим механізмом.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

З аналізу наведеної норми видно, що суду надано право на постановлення окремої ухвали у разі наявності підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними, а тому суд дійшов висновку, що вимоги про постановлення окремої ухвали до суду не можуть бути обрані позивачем як спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування постанови Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2016 року ВП № 52078070 та про розшук майна боржника від 13.09.2016 року ВП №52078070, визнання протиправними та скасування постанови відділу державної виконавчої служби Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про опис та арешт майна боржника від 23.11.2016 року ВП №52078070, та про призначення експерта, субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.11.2016 року ВП №52078070 підлягають задоволенню.

На підставі положень ст. 94 КАС України присудити на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1920 гривень.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" про визнання дій неправомірними, незаконними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2016 року ВП № 52078070 та про розшук майна боржника від 13.09.2016 року ВП №52078070.

Визнати протиправними та скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про опис та арешт майна боржника від 23.11.2016 року ВП №52078070, та про призначення експерта, субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.11.2016 року ВП №52078070.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1920 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 серпня 2017 року.

Суддя В.В ОСОБА_1