Постанова № 68502564, 27.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 р. Справа № 804/4721/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гончарової Ірини Анатоліївни,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000134002 від 14.03.2016р. на суму 599817,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту перевірки щодо не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання послуг у ТОВ «Укрпомснаб», ТОВ «Вільхова», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Агроцентр Південний», ПП «Стілком», ПП ВКФ «Універсал-Сервіс», ТОВ «Торговий дім «Ефес», ТОВ «РАФФ» є хибними та необґрунтованими, а винесене на підставі таких висновків оскаржуване податкове повідомлення-рішення - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представником позивача подано до суду клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти позову заперечував, у запереченнях на адміністративний позов повністю продублював зміст акту перевірки, зокрема, вказав, що в ході проведення перевірки позивача було здійснено аналіз податкової та фінансової інформації контрагентів позивача та встановлено, що останні відсутні за податковою адресою, основний вид діяльності не співпадає з профілем наданих послуг, відсутня достатня кількість кваліфікованих працівників, обладнання, матеріальних ресурсів та транспортних засобів, що вказує на неможливість надання послуг.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що позивач просив про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 16.08.1993р., станом на час проведення перевірки перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС.

В період з 01.02.2016р. по 12.02.2016р. Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Виробниче об'днання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ «ЮМ ПЛЮС» у січні 2015 року, ТОВ «Укрпромснаб» у січні 2015 року, ТОВ «Вільхова» у березні 2015 року, ТОВ «СП БОНУМ» у травні 2015 року, ТОВ «Агроцентр-Південний», ТОВ «ТД «Ефес» та ПП «Стілком» у червні 2015 року, ТОВ «РАФФ» та ПП ВКФ «Універсал-Сервіс» у липні 2015 року.

За результатами перевірки 26.02.2016 року складено акт №39/28-01-40-14308368, у висновку якого зазначено про встановлення порушень: п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199, п.200.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.24 декларації) за липень 2015 року на загальну суму 553379 грн.

На підставі вказаного акту 14.03.2016р. Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську прийнято податкове повідомлення-рішення №0000134002, яким зменшено розмір відємного значення з податку на додану вартість у сумі 464389 грн. за червень 2015 року та у сумі 88990 грн. за липень 2015 року, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46438,90 грн..

Вказане рішення оскаржено в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.06.2016р. №14103/6/99-99-11-01-02-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000134002 від 14.03.2016р.

Правомірність винесеного Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 189.1 ст.189 ПК України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1», зокрема, з ТОВ «Укрпомснаб», ТОВ «Вільхова», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Агроцентр Південний», ПП «Стілком», ПП ВКФ «Універсал-Сервіс», ТОВ «Торговий дім «Ефес», ТОВ «РАФФ».

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2015р. між ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» (замовник) та ПП «Стілком» (продавець) укладено договір на виконання робіт №150615, згідно з яким виконавець приймає на себе зобовязання по механічній обробці продукції на загальну суму 528216,00 грн. (з ПДВ).

Виконання умов цього договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1 від 19.06.2015р. - надані послуги з механічної обробки надставки, опори на суму 79232,40 грн. з ПДВ; накладною №1906; актом прийому-передачі продукції від 19.06.2015р.

Транспортування готової продукції здійснювалось ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1», що підтверджено товарно-транспортною накладною №1906 від 19.06.2015р.

Згідно пояснень позивача, отримана продукція була реалізована покупцю за договором поставки №235-ПЗ-ДЦ від 27.04.2015 року, укладеного з ТОВ «Першотравенський ремонтний механічний завод». До пояснень надано договір поставки №235-ПЗ-ДЦ від 27.04.2015 року; додаток до договору.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» (покупець) та ТОВ «Агроцентр Південний» (продавець) укладено договір №13М14, згідно з яким продавець зобовязується поставити товар відповідно до специфікації. Загальна орієнтована сума договору становить 2309340,00 грн.

До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію №15 від 02.06.2015 р. на товар (олива І-20А Гост 20799-88) на суму 96492,00 грн., специфікацію №16 від 08.06.2015 р. на товар (олива І-40А) на суму 67500,00 грн.

Виконання договірних зобовязань підтверджено рахунком-фактурою від 02.06.2015 р., рахунком-фактурою від 16.06.2015 р., податковою накладною від 03.06.2015 р. №1, податковою накладною від 17.06.2015 р. №2, видатковою накладною від 03.06.2015 р., видатковою накладною від 19.06.2015 р.

Товар, що постачався на адресу ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» супроводжувався паспортом якості підприємства виробника від 24.12.2012 р. та від 24.09.2012 р. відповідно.

Транспортування товару здійснювалось ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» - ВК «Завод технологічного оснащення», що підтверджено товаро-транспортною накладною від 03.06.2015 р., від 19.06.2015 р. та подорожнім листом №663211 та №663226.

Придбаний товар було оприбутковано на підприємстві, про що складено прибутковий ордер від 03.06.2015 р. від 19.06.2015 р. та картки сортового обліку на складі.

Розрахунок здійснено у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

12.02.2015 р. між ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» (покупець) та ТОВ «Вільхова» (продавець) укладено договір №15М06, згідно з яким продавець зобовязується поставити товар відповідно до специфікації.

До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію №2 від 04.03.2015 р. на товар (вилка, шарнир, поршень, муфта тощо) на суму 246377,28 грн., специфікацію №1 від 12.02.2015 р. на товар (кабельний хомут) на суму 165760,32 грн.

Виконання договірних зобовязань підтверджено рахунком-фактурою від 10.03.2015 р., податковою накладною від 10.03.2015 р. №32, видатковою накладною від 18.03.2015 р..

Товар, що постачався на адресу ДП «Виробниче об'днання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» супроводжувався паспортом якості підприємства виробника на дату постачання 18.03.2015 р..

Транспортування товару здійснювалось ДП «Виробниче об'днання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» - ВК «Завод технологічного оснащення», що підтверджено товаро-траснпортною накладною від 18.03.2015 р., та подорожнім листом №663144.

Придбаний товар було оприбутковано на підприємстві, про що складено прибутковий ордер від 18.03.2015 р. та картки сортового обліку на складі.

Розрахунок здійснено у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

21.05.2015 р. між ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» (покупець) та ТОВ «СП Бонум» (продавець) укладено договір №38/409, згідно якого продавець зобовязується поставити товар. Предметом поставки є фурнітура та комплектуючі для виробництва метало-пластикових конструкцій.

До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію №1 від 21.05.2015 р. на товар (скло) на суму 64243,20 грн.

Виконання договірних зобовязань підтверджено рахунком-фактурою від 21.05.2015 р., податковою накладною від 26.05.2015 р. №12, від 21.05.2015 р. №3, видатковою накладною від 26.05.2015 р..

Транспортування товару здійснювалось ДП «Виробниче об'днання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1», що підтверджено товарно-траснпортною накладною від 26.05.2015 р..

Придбаний товар було оприбутковано на підприємстві, про що складено прибутковий ордер від 26.05.2015 р. №00009.

Розрахунок здійснено у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

22.07.2015 р. між ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» (покупець) та ТОВ «РАФФ» (продавець) укладено договір №280/166, згідно з яким продавець зобовязується поставити товар, відповідно до специфікації: пруток ВТ 3-1 190мм на суму 276494,40 грн.

Виконання договірних зобовязань підтверджено рахунком-фактурою від 22.07.2015 р., податковою накладною від 27.07.2015 р. №2, видатковою накладною від 04.08.2015 р.

Транспортування товару здійснювалось ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1», що підтверджено товаро-траснпортною накладною від 04.08.2015 р..

Придбаний товар було оприбутковано на підприємстві, про що складено прибутковий ордер від 04.08.2015 р. №6.

Розрахунок здійснено у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

05.07.2010 р. між ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» (покупець) та ТОВ «Укрпомснаб» (продавець) укладено договір №541131, згідно з яким продавець зобовязується поставити товар: технічні мастила, ТМС, ливарні препарати, СОЖ, мастила (смазки), склотканини, технічні стрічки, текстильну продукцію, технічні гази. Загальна орієнтована сума договору становить 162028065,48 грн. Строк дії договору до 31.12.2015 року.

До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію на товар на загальну суму 162028065,48 грн.

Виконання договірних зобовязань підтверджено рахунком-фактурою від 26.01.2015 р., податковою накладною від 30.01.2015 р. №17, видатковою накладною від 27.02.2015 р. на суму 182217,60 грн.

Транспортування товару здійснювалось ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1», що підтверджено товаро-траснпортною накладною від 27.02.2015 р.

Придбаний товар було оприбутковано на підприємстві, про що складено прибутковий ордер від 02.03.2015 р. №4.

Розрахунок здійснено у безготівковій формі, що підтверджено випискою по банківському рахунку ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1», копія якої наявна в матеріалах справи.

23.04.2015 р. між ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» (покупець) та ТОВ «Універсал-Сервіс» (продавець) укладено договір поставки, згідно якого продавець зобовязується поставити товар, відповідно до специфікації. Загальна вартість товару становить 288000,00 грн.

До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію на товар (заготовка шестерні) на загальну суму 240000,00 грн..

Додатковою угодою №1 від 26.05.2015 р. введено в дію специфікацію №2; загальна сума по специфікації №2 складає 151200 грн.; пункт 2.1 договору викладено в редакції: загальна сума договору з урахуванням специфікації №2 становить 439200,00 грн.

Додатковою угодою №2 від 20.07.2015 р. введено в дію специфікацію №3; загальна сума по специфікації №3 складає 345600 грн.; пункт 2.1 договору викладено в редакції: загальна сума договору з урахуванням специфікації №3 становить 784800,00 грн.

Виконання договірних зобовязань за вказаним договором підтверджено рахунком фактурою від 20.07.2015 р., податковою накладною №1 від 21.07.2015 р., видатковою накладною від 23.07.2015 р. №15 на суму 345600,60 грн.

Товар, що постачався на адресу ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» супроводжувався сертифікатом якості підприємства виробника №415 від 21.01.2011 р..

Транспортування товару здійснювалось за замовленням ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» Павлоградським механічним заводом, що підтверджено товаро-траснпортною накладною від 23.07.2015 р..

10.06.2015 р. між ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» (покупець) та ТОВ «Торговий дім «Ефес» (продавець) укладено договір поставки №122юр, згідно якого продавець зобовязується поставити, змонтувати та передати у власність покупця термоізоляцію для складських приміщень, відповідно до специфікації. Загальна сума договору становить 2109204,00 грн.

До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію №1 на товар (конструкція термоізоляційна, мати термоізоляційні, профіль стикування, куток, стрічка, двері, монтажні роботи) на загальну суму 2109204,00 грн..

Виконання договірних зобовязань за вказаним договором підтверджено актами приймання №388, №393, №392, №391, №394 від 30.09.2015 р., податковою накладною №16 від 11.06.2015 р. та розрахунком коригування кількісних та вартісних показників від 17.07.2015 р. до податкової накладної №16 від 11.06.2015 р., якою відкориговано суму постачання на 413269,17 грн.

Транспортування товару здійснювалось ТОВ «Торговий дім «Ефес», що підтверджено товаро-траснпортною накладною від 04.08.2015 р..

Розрахунок здійснено у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також між ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» (покупець) та ТОВ «Торговий дім «Ефес» (постачальник) укладено договір поставки №121юр від 10.06.2015 р., згідно якого продавець зобовязується поставити, змонтувати та передати у власність покупця холодильне та складське обладнання, відповідно до специфікації. Загальна сума договору становить 1994234,00 грн.

До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію №1 на товар (холодильний агрегат, випарник, клапан, фільтр, реле, кабель в асортименті тощо) на загальну суму 1779354,00 грн..

Виконання договірних зобовязань за вказаним договором підтверджено актами приймання №389, №390, №390 від 30.09.2015 р., актом приймання-передачі основних засобів від 28.11.2016 р., податковою накладною №17 від 11.06.2015 р. та розрахунком коригування кількісних та вартісних показників від 04.08.2015 р. до податкової накладної №17 від 11.06.2015 р., якою відкориговано суму постачання на 209800,83 грн.

Розрахунок здійснено у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено отримання позивачем від контрагентів ТОВ «Укрпомснаб», ТОВ «Вільхова», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Агроцентр Південний», ПП «Стілком», ПП ВКФ «Універсал-Сервіс», ТОВ «Торговий дім «Ефес», ТОВ «РАФФ» товарів та послуг на загальну суму 3875484 грн. (ПДВ 645914 грн.), а також їх використання у власній господарській діяльності. Отже, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Відповідачем також не було надано суду належних документальних доказів відсутності у ТОВ «Укрпомснаб», ТОВ «Вільхова», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Агроцентр Південний», ПП «Стілком», ПП ВКФ «Універсал-Сервіс», ТОВ «Торговий дім «Ефес», ТОВ «РАФФ» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вказаних спірних правочинів, зокрема того, що ТОВ «Укрпомснаб», ТОВ «Вільхова», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Агроцентр Південний», ПП «Стілком», ПП ВКФ «Універсал-Сервіс», ТОВ «Торговий дім «Ефес», ТОВ «РАФФ» не були зареєстровані в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку.

Висновки суду ґрунтуються на результатах вивчення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, внаслідок чого спростовується висновок перевірки в частині відсутності реального здійснення господарської операції.

В свою чергу висновки перевірки щодо виявлених порушень по ТОВ «Укрпомснаб», ТОВ «Вільхова», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Агроцентр Південний», ПП «Стілком», ПП ВКФ «Універсал-Сервіс», ТОВ «Торговий дім «Ефес», ТОВ «РАФФ» ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого порушення в частині завищення сум податкового кредиту, без будь-якого посилання на відсутність первинних документів або їх недоліки, та обґрунтовані наявною інформацією відносно ТОВ «Укрпомснаб», ТОВ «Вільхова», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Агроцентр Південний», ПП «Стілком», ПП ВКФ «Універсал-Сервіс», ТОВ «Торговий дім «Ефес», ТОВ «РАФФ».

Суд зазначає, що вимога відповідача про надання документів, що підтверджують норми витрат продукції (мастила, паливо) на один виріб, що унеможливлює проведення співставлення норми витрат з фактичними витратами, журнали заїзду та виїзду автомобільного транспорту, зауваження до заповнення карток сортового обліку та прибуткових ордерів, є безпідставними, оскільки такі документи не обовязковими документами обліку господарської операції з постачання (придбання) товару. Такі документи за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1».

Слід вказати, що окремі недоліки первинних документів, про які йдеться в акті перевірки, не є достатньою підставою для визнання господарських операцій такими, що реально не відбулися.

Щодо встановлених в ході перевірки даних про можливу відсутність трудових та матеріальних ресурсів, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Так, чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тієї чи іншої діяльності. При цьому відповідачем не зазначено нічого з приводу того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» та контрагентами ТОВ «Укрпомснаб», ТОВ «Вільхова», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Агроцентр Південний», ПП «Стілком», ПП ВКФ «Універсал-Сервіс», ТОВ «Торговий дім «Ефес», ТОВ «РАФФ». Тим паче, що в залежності від специфіки виду діяльності контрагенти позивача могли залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

Порушення вимог податкового законодавства з боку контрагента чи третьої особи тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру такого доходу, у звязку з чим висновки контролюючого органу про завищення суми податкового кредиту за господарськими відносинами з контрагентами ТОВ «Укрпомснаб», ТОВ «Вільхова», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Агроцентр Південний», ПП «Стілком», ПП ВКФ «Універсал-Сервіс», ТОВ «Торговий дім «Ефес», ТОВ «РАФФ» є безпідставними.

Статтею 4 Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Проте, під час розгляду справи відповідачем таких доказів суду надано не було

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 року у справі № К-12509/08.

Цей висновок також підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки про порушення позивачем п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199, п.200.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.24 декларації) за липень 2015 року на загальну суму 553379 грн.

Враховуючи вищезазначене, винесене на підставі хибних висновків акту перевірки оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000134002 від 14.03.2016 року є таким, що прийнято податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати слід розподілити відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Виробниче обєднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000134002 від 14.03.2016р. яким ДП «Виробниче об'днання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» зменшено розмір відємного значення з податку на додану вартість у сумі 464389 грн. за червень 2015 року та у сумі 88990 грн. за липень 2015 року, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46438,90 грн..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління ДФС на користь Державного підприємства «Виробниче об'днання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» сплачений судовий збір у розмірі 8998,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2