Постанова № 68502503, 29.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 р. Справа № 804/2752/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гончарової І.А. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства "Євраз Южкокс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Євраз Южкокс", в якому просить суд стягнути з відповіддача на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 216389,10 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не здійснив своєчасно сплату обов'язкових адміністративно - господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. За наявні у відповідача 3 робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2016 року повинен був сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 216389,10 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином. Надав суду письмові заперечення в обґрунтування яких зазначив, що на виконання Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» наказом по ВАТ «Баглійкокс» (теперішня назва ПрАТ «Євраз Южкокс») від 17.03.2004 року № 256 «Про заходи щодо створення робочих місць для інвалідів» у відповідача була створена постійно діюча комісія для підбору, створення та проведення атестації робочих місць для інвалідів. В ході роботи комісії були визначені виробництва, цеха, дільниці, професії та посади, де доцільно використовувати працю інвалідів, а також виконувалась робота зі створення для інвалідів певних умов праці. Протягом 2015 року відповідач вживав заходи для недопущення господарського правопорушення щодо працевлаштування інвалідів, а саме: створювались спеціальні роботи місця та протягом 2015 року надавалась звітність, інформація про попит на робочу силу за формою 3-ПН до Дніпродзержинського міського центу зайнятості, а також здійснювались заходи щодо самостійного пошуку інвалідів, котрі бажають працювати, шляхом розміщення оголошень в газетах. Дніпродзержинським міським центом зайнятості на ПрАТ "Євраз Южкокс" були направлені 21 безробітні з числа інвалідів, 7 з яких в подальшому були працевлаштовані на підприємстві, 14 осіб відмовились. Також протягом 2015 року необґрунтованих відмов у працевлаштуванні інвалідів допущено не було. Представники підприємства брали участь у наступних заходах, які відбулися у Дніпродзержинському центрі зайнятості, а саме: ярмарках вакансій для осіб з інвалідністю (26.03.2015 р. та 03.12.2015 р.), семінар-нараді з роботодавцями на тему: «Шляхи подальшої співпраці центру зайнятості з роботодавцями з питань працевлаштування осіб з інвалідністю» (26.03.2014 р.), круглому столі з роботодавцями на тему: «Шляхи подальшої співпраці центру зайнятості з роботодавцями з питань працевлаштування осіб з інвалідністю» (03.12.2015 р.).

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

Як встановлено судом, на Загальних річних зборах акціонерів ПАТ «Евраз Баглійкокс» прийнято рішення про зміну типу та найменування Товариства з Публічного акціонерного товариства «Евраз Баглійкокс» (ПАТ «Евраз Баглійкокс») на Приватне акціонерне товариство «Євраз Южкокс» (ПрАТ «Євраз Южкокс»).

04.05.2016 року відбулася державна реєстрація змін до установчих документів Товариства, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Код Товариства в ЄДР - 05393079 та індивідуальний податковий номер - 053930704039 не змінилися.

Таким чином, зміна типу на найменування Публічного акціонерного товариства «Евраз Баглійкокс» на Приватне акціонерне товариство «Євраз Южкокс» не потребує проведення заміни сторони, оскільки така зміна типу та найменування не є реорганізацією юридичної особи, у зв'язку з чим в рамках розгляду даної справи підлягає зміні лише лише назва відповідача.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство "Євраз Южкокс" перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік, що надавався відповідачем 17.02.2016 року до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого у статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", становить 51 особу, однак у 2015 році на підприємстві працювало 48 особи, яким встановлена інвалідність.

У зв'язку з цим, позивачем зроблено розрахунок адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів на суму 216389,10 грн.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з законом, вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим у статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

З аналізу зазначених норм вбачається, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено такі обов'язки: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

При цьому, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Судом встановлено, що звіти про наявність вакансій та інформації про попит на робочу силу (вакансії) за формою 3-ПН протягом 2015 року відповідачем до центру зайнятості надавались. Так, здійснення Приватним акціонерним товариством "Євраз Южкокс" заходів для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році підтверджується наявними в матеріалах справи звітами форми 3-ПН від 13.01.2015 року, від 28.01.2015 року, від 27.02.2015 року, від 31.03.2015 року, від 30.04.2015 року, від 29.05.2015 року, від 30.06.2015 року, від 31.07.2015 року, від 27.08.2015 року, від 30.09.2015 року, 30.10.2015 року, від 30.11.2015 року, від 30.12.2015 року, котрі надавалися до Дніпродзержинського міського центру зайнятості.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем самостійно здійснювались заходи щодо працевлаштування інвалідів, а саме протягом 2015 року проводилася робота по розміщенню реклами в газеті «Наш Репортер», відеореклами в трамваях міста стосовно прийому на роботу інвалідів, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору № 07-14/14 від 15.07.2014 року, укладеного між позивачем та ТОВ «М.О.С. МЕДІА» та копією додаткової угоди № 2 до договору № 07-14/14 від 15.07.2014 року.

Матеріали справи містять копії сторінок газети «Наш Репортер» з оголошеннями про можливість прийняття на роботу інвалідів до товариства, а саме: тираж № 01 (111) від 06.01.2015 року, тираж № 02 (112) від 14.01.2015 року, тираж № 03 (113) від 21.01.2015 року, тираж № 04 (114) від 28.01.2015 року, тираж № 05 (115) від 04.02.2015 року, тираж № 06 (116) від 11.02.2015 року, тираж № 07 (117) від 18.02.2015 року, тираж № 08 (118) від 25.02.2015 року, тираж № 09 (119) від 04.03.2015 року, тираж № 10 (120) від 11.03.2015 року, тираж № 11 (121) від 18.03.2015 року, тираж № 12 (122) від 25.03.2015 року, тираж № 13 (123) від 01.04.2015 року, тираж № 14 (124) від 08.04.2015 року, тираж № 15 (125) від 15.04.2015 року, тираж № 16 (126) від 22.04.2015 року, тираж № 17 (127) від 29.04.2015 року, тираж № 18 (128) від 06.05.2015 року, тираж № 19 (129) від 13.05.2015 року, тираж № 21 (131) від 27.05.2015 року, тираж № 22 (132) від 03.06.2015 року, тираж № 23 (133) від 10.06.2015 року, тираж № 24 (134) від 17.06.2015 року, тираж № 25 (135) від 24.06.2015 року, тираж № 26 (136) від 01.07.2015 року, тираж № 27 (137) від 08.07.2015 року, тираж № 28 (138) від 15.07.2015 року, тираж № 29 (139) від 22.07.2015 року, тираж № 30 (140) від 29.07.2015 року, тираж № 31 (141) від 05.08.2015 року, тираж № 32 (142) від 12.08.2015 року, тираж № 33 (143) від 19.08.2015 року, тираж № 34 (144) від 26.08.2015 року, тираж № 35 (145) від 02.09.2015 року, тираж № 36 (146) від 09.09.2015 року, тираж № 37 (147) від 16.09.2015 року, тираж № 38 (148) від 23.09.2015 року, тираж № 39 (149) від 30.09.2015 року, тираж № 40 (150) від 07.10.2015 року, тираж № 41 (151) від 14.10.2015 року, тираж № 42 (152) від 21.10.2015 року, тираж № 43 (153) від 28.10.2015 року, тираж № 44 (154) від 04.11.2015 року, тираж № 45 (155) від 11.11.2015 року, тираж № 46 (156) від 18.11.2015 року, тираж № 47 (157) від 25.11.2015 року, тираж № 48 (158) від 02.12.2015 року.

Також, в матеріалах справи наявні фотокопії реклами в трамваях міста стосовно прийому на роботу інвалідів та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період 2015 року.

Крім того, згідно листа Дніпродзержинського міського центру зайнятості від 23.02.2016 року № 427 протягом 2015 року на обліку в міському центрі зайнятості перебувало 184 особи з обмеженими фізичними можливостями За цей період було запропоновано працевлаштування на ПрАТ «Євраз Юхкокс» 21 особі, з них 7 осіб працевлаштовані, 14 осіб відмовилися від працевлаштування. Представники підприємства брали участь у наступних заходах, які відбулися у Дніпродзержинському центрі зайнятості, а саме: ярмарках вакансій для осіб з інвалідністю (26.03.2015 р. та 03.12.2015 р.), семінар-нараді з роботодавцями на тему: «Шляхи подальшої співпраці центру зайнятості з роботодавцями з питань працевлаштування осіб з інвалідністю» (26.03.2014 р.), круглому столі з роботодавцями на тему: «Шляхи подальшої співпраці центру зайнятості з роботодавцями з питань працевлаштування осіб з інвалідністю» (03.12.2015 р.).

Таким чином, слід вважати, що відповідач здійснив всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році, а саме: повідомляв центр зайнятості про наявність вакансій шляхом надання звітності щодо інформації про попит на робочу силу (вакансії), розміщував оголошення у друкованих засобах масової інформації про можливість прийняття на роботу інвалідів та розміщував рекламу у трамваях міста стосовно прийому на роботу інвалідів.

Згідно з частиною 1 статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, внаслідок застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 цієї статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

В силу ст. 238 Господарського кодексу України до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

У відповідності до позиції колегії Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 02.02.2010 року по справі № 21-1982во09 (номер у ЄДРСР 8089874) обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування; останнє повинно направляти до центру зайнятості відповідну звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування інваліда.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.06.2011 року у справі № 21-60а11, від 02.04.2013 року у справі 21-95а13 (номер у ЄДРСР 30604032).

Отже, за умови виконання підприємством обов'язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, своєчасного інформування центру зайнятості про наявність вакантних посад, а також за відсутності даних про відмову інваліду у прийнятті на роботу, правові підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій відсутні.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства "Євраз Южкокс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) І.А. Гончарова