Ухвала суду № 68501520, 23.08.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4788/17 Головуючий 1 інстанції - Дудченко В.О.

Справа № 626/471/17 Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: земельні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кружиліної О.А.,

суддів Кіся П.В., Бровченка І.О.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь»

на заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 травня 2017 року

за позовом ОСОБА_1 до Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» про визнання договору оренди припиненим, -

в с т а н о в и в:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» (далі - ПАОП «Промінь»), в якому просила визнати припиненим договір оренди земельної ділянки № 29 від 02.08.2004 року (далі - Договір), укладений між ОСОБА_2 та ПАОП «Промінь».

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона 11.12.2013 року придбала у громадянки РФ ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за №3711 від 11.12.2013 року, у свою власність дві земельні ділянки: площею 5,96 гектарів (кадастровий № НОМЕР_2); площею 5,72 гектарів (кадастровий № НОМЕР_1).

Вищезазначені земельні ділянки ОСОБА_4 прийняла у спадок від померлої ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Красноградською державною нотаріальною конторою Харківської області від 27.06.2013 року за № 1-1038.

В подальшому з'ясувалось, що придбані нею земельні ділянки були передані померлою ОСОБА_2 на правах оренди ПАОП «Промінь» за договором оренди земельної ділянки № 29 від 02.08.2004 року.

За умовами вказаного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату протягом дії договору не пізніше в термін з 01 серпня до 31 грудня кожного року (пункт 2.3.2. Договору).

Розділом 4 Договору сторонами договору були передбачені умови за яких договір оренди землі припиняється або підлягає розірванню.

Так, в пункті 4.1. Договору зазначено, що останній втрачає свою чинність у разі його припинення або розірвання.

В пункті 4.2 Договору сторони дійшли згоди, що підставою припинення договору є несплата орендної плати у встановлений цим договором строк.

Отже, однією з підстав для припинення договору оренди землі є несплата відповідачем орендної плати у строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 2.3.1 Договору та додатку 1 до даного договору орендну плату встановлено в розмірі 1,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Однак, орендна плата за 2015 та 2016 роки була збільшена відповідачем до 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується судовим рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 29.06.2016 року по справі №626/133/16-ц.

Умовами договору оренди земельної ділянки № 29 від 02.08.2004 року не визначений порядок сплати відповідачем орендної плати. Однак, відповідно до частини 1 статті 96 Земельного кодексу України до обов'язків землекористувачів віднесено своєчасну сплату земельного податку та орендної плати.

Відповідач зобов'язаний був щорічно сплачувати позивачу орендну плату за місцем проживання позивача, а у випадку неможливості виконати своє зобов'язання за місцем його проживання, внести орендну плату за договорами оренди землі на депозит нотаріуса.

Крім того, відповідач відповідно «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, мав можливість сплатити Позивачу орендну плату поштовим переказом.

Отже, відповідач, в порушення пункту 2.3.2 Договору, не сплатив орендну плату позивачу у строки визначені договором за період користування земельною ділянкою протягом 2015 та 2016 років.

Заочним рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 12 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано договір оренди земельної ділянки № 29 від 02.08.2004 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАОП «Промінь» щодо оренди земельних ділянок загальною площею 11,68 гектарів, а саме земельних ділянок: площею 5,96 гектарів (кадастровий номер НОМЕР_2) та площею 5,72 гектарів (кадастровий номер НОМЕР_1) - припиненим.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 640 грн.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 23 червня 2017 року заяву ПАОП «Промінь» про перегляд вказаного заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАОП «Промінь», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначене заочне рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, вказує, що позивач з вимогами отримання орендної плати, відповідно до положень пункту 3.1.2 частини 3 Договору, до відповідача не зверталась. Порядок внесення орендної плати поштовим переказом ніяким чином сторонами не оговорювався.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із тих обставин, що відповідач, в порушення умов пункту 4.2 спірного Договору, не сплатив позивачу орендну плату за 2015 та 2016 роки у строки з 01 серпня по 31 грудня кожного року за користування земельною ділянкою, що у свою чергу, відповідно до положень статті 32 Закону України «Про оренду землі», статті 598 ЦК України, є підставою для визнання договору оренди земельних ділянок припиненим.

З таким висновком суду першої інстанції, судова колегія погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим, та таким, що ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи, доказах, які містяться в матеріалах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.2013 року, укладеного між нею та ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 3711, належать дві земельні ділянки: площею 5,96 гектарів (кадастровий НОМЕР_2) та площею 5,72 гектарів (кадастровий НОМЕР_1), розташовані на території Кобзівської сільради Красноградського району Харківської області (а.с. 23-28).

Вищезазначені земельні ділянки ОСОБА_4 прийняла у спадок від померлої ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Красноградською державною нотаріальною конторою Харківської області від 27.06.2013 року за № 1-1038.

Згідно з договором № 29 оренди земельної ділянки від 02.08.2004 року, останній укладений між ОСОБА_2 та ПАОП «Промінь» щодо оренди земельних ділянок загальною площею 11,68 гектарів, а саме земельних ділянок: площею 5,96 гектарів (кадастровий номер НОМЕР_2) та площею 5,72 гектарів (кадастровий номер НОМЕР_1) (а.с. 5-7).

Відповідно до умов Договору, відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату протягом дії договору не пізніше в термін з 01 серпня до 31 грудня кожного року (пункт 2.3.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.3.1. Договору оренди земельної ділянки №29 від 02.08.2004 року та додатком 1 нього, орендну плату встановлено в розмірі 1,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Розділом 4 Договору сторонами передбачені умови, за яких договір оренди землі припиняється або підлягає розірванню.

Так, в пункті 4.1. Договору зазначено, що останній втрачає свою чинність у разі його припинення або розірвання.

В пункті 4.2. Договору сторони дійшли згоди, що підставою припинення договору є несплата орендної плати у встановлений цим договором строк.

Як встановлено судом, орендна плата за 2015 та 2016 роки була збільшена відповідачем до 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. (а.с. 41-44)

Умовами спірного Договору не визначений порядок сплати відповідачем орендної плати.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом частини 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Законом України «Про оренду землі» визначено перелік підстав, внаслідок яких договір оренди припиняє свою дію.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» закріплено умову, згідно якої договір оренди землі може бути припинений і в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 96 ЗК України до обов'язків землекористувачів віднесено своєчасну сплату земельного податку та орендної плати.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 532 ЦК України, у випадку якщо місце виконання грошового зобов'язання у договорі не встановлено, виконання провадиться - за місцем проживання кредитора.

Згідно з частиною 1 статті 537 ЦК України, боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, ПАОП «Промінь» орендна плата за користування земельним паєм була нарахована (сплачена) в 4 кварталі 2014 року, за 2015 та 2016 роки орендна плата , відповідно до умов договору не нараховувалась та не сплачувалась (а.с. 30).

24 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до директора ПАОП «Промінь», в якій просила перераховувати належні їй грошові кошти на її картковий рахунок та зазначає свій номер карти (а.с. 31-32).

31 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом.

07 квітня 2017 року, відповідно до платіжного доручення № 690 ПАОП «Промінь» перерахував ОСОБА_1 орендну плату за земельний пай 2015-2016 рік у розмірі 13 363,00 гривень (а.с. 96).

Отже, в порушення пункту 4.2 укладеного договору оренди земельної ділянки № 29 від 02.08.2004 року відповідачем зобов'язання по виплаті орендної плати позивачу за 2015-2016 роки у строки з 01 серпня по 31 грудня кожного року за користування земельними ділянками не виконано, що є підставою для визнання зазначеного договору припиненим відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» та статті 598 ЦК України.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319, ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» - відхилити.

Заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

І.О. Бровченко