Вирок № 68499199, 09.08.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3724/17

1-КП/415/559/17

ВИРОК

Іменем України

09.08.17 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

прокурора Ступченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Алчевська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 02 березня 2004 року Алчевським міським судом Луганської області за ст.185 ч.2, ст.186 ч.2, ст.190 ч.2, ст.69, ст.70 ч.1 КК України до 2 років 06 місяців позбавлення волі, 11 травня 2006 року Алчевським міським судом за ст.186 ч.2, ст.190 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 4 років 09 місяців позбавлення волі, 11 травня 2011 року Алчевським міським судом за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, 19 червня 2012 роки Алчевським міським судом за ст.186 ч.2, ст.71 КК України до 4 років 06 місяців позбавлення волі, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

25 травня 2017 року, приблизно об 11 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи, в стані алкогольного сп?яніння, у будинку за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2, по АДРЕСА_3, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - телефон ТМ «Lenovo», модель «А-1000», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/586е від 12 червня 2017 року, 944 гривні, спричинивши останній майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме: крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2, зокрема, - телефону ТМ «Lenovo», перебуваючи у будинку за місцем мешкання останньої, по АДРЕСА_3, під час сумісного вживання алкогольних напоїів, наприкінці травня 2017 року, в денний час, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода - не відшкодована, що зобов'язується усунути при виникненні певної можливості та що з?ясував безпосередньо з потерпілою ОСОБА_2

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, - доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.185 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_1 - не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.54), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також, наявність на утриманні у обвинуваченого дитини неповнолітнього віку - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1), а також, стан здоров'я обвинуваченого та наявність тяжкого захворювання - туберкульозу легенів.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставини інкримінованого злочину, і, одночасно, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який - не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання - позитивно характеризується у побуті, страждає на тяжке захворювання, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, при цьому, також, враховуючи обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, а також, враховуючи думку потерпілої ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, яка на призначеннні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, і, одночасно, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння та відсутність відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, суд, оцінюючи зазначені обставини, в їх сукупності, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, пов?язане з триманням обвинуваченого в умовах ізоляції від суспільства - у виді арешту, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний злочин, який - є корисливим, а також, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, крім того, інкримінований злочин - вчинено в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де обвинувачений відбував покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних кримінальних правопорушень, в тому числі, і за аналогічних обставин, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, - у виді арешту, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 - суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження - не ставилось.

Процесуальні витрати по справі - у сумі 395 гривень 48 копійок (а.с.22), пов'язані із залученням експертів, під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/586е від 12 червня 2017 року (а.с.23-24), у зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі - відсутні.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання - у виді арешту на строк 5 (п?ять) місяців.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, - не застосовувати.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

395 (триста дев?яносто п'ять) гривень 48 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: