Постанова № 6849895, 10.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.11.09Справа №2а-11503/09/4/0170 об 11:26 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:

від позивача – Коновалова П.С.;

від відповідача – не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Приватного підприємства "Фаюр і К."

про стягнення заборгованості у розмірі 2772,80 грн.

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим(далі – позивач) звернулась до адміністративного суду із позовом доПриватного підприємства «Фаюр і К.» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2772,80 грн. Позов мотивовано положеннями п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»; наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, сума податкового зобов'язання за яким самостійно визначена платником податку в документах податкової звітності, наданих до ДПІ, а також визначена податковим органом за наслідками документальних перевірок платника податку.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.10.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату час і місце судового засідання повідомлений належним чином, через засоби масової інформації, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі матеріалів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративного суду віднесено спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон №509) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Згідно із п. 11 ст. 10 Закону №509 державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи зазначене, позивач у справі є суб'єктом владних повноважень, законом передбачено його право звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом, спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 34458972, державну реєстрацію якого проведено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 16.06.2006 року (а.с. 33, 34), є платником податків і зборів, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість (а.с. 35).

Згідно із розрахунком суми заборгованості (а.с. 4), сума податкового боргу з податку на додану вартість складається з не сплаченої у строк суми податкового зобов’язання, самостійно визначеній в податковій декларації з цього податку за березень 2007 року у сумі 53,00 грн., з урахуванням часткового погашення на суму 0,20 грн.; сум податкового зобов'язання, визначених податковим органом за наслідками перевірок за податковими повідомленнями-рішеннями від 25.07.2007 року №0008351502/0 на суму 170,00 грн., від 28.08.2007 року №0010031502/0 на суму 170,00 грн., від 04.09.2008 року №0009961502/0 на суму 1870,00 грн., від 23.06.2009 року №0010381502/0 на суму 340,00 грн., від 05.06.2009 року №0009491502/0 на суму 170,00 грн.

Судом досліджено документи податкової звітності позивача з податку на додану вартість і встановлено наступне.

В декларації за березень 2007 року (а.с.7, 8) в рядку 27 «сума ПДВ яка підлягає зарахуванню до сплати в бюджет за підсумками податкового звітного періоду» зазначено 53,00 грн.

Відповідачем частково погашено суму боргу у розмірі 0,20 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 3).

Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181) визначено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону №2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Згідно із п. «б» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Крім того, згідно із пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Судом встановлено, що посадовими особами позивача складено акти про порушення податкового законодавства від 18.07.2007 року №3674/15-2 (а.с.9) , від 12.07.2007 року №4174/15-2 (а.с. 13), за висновками яких встановлено порушення терміну надання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень і травень 2007 року.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі вказаних актів, та відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.07.2007 року №0008351502/0 та від 28.08.2007 року №0010031502/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у загальному розмірі 340,00 грн.

Також позивачем проведено невиїзні документальні перевірки своєчасності подання податкової звітності, за наслідками яких складено акти від 04.07.2008 року №5171/15-2-34458972 (а.с. 17, 18) та від 22.06.2009 року №5751/15-2/34458972 (а.с. 25), за висновками яких встановлено порушення граничних строків надання податкової декларації з податку на додану вартість за періоди з червня 2007 року по квітень 2008 року, а також за березень і квітень 2009 року.

На підставі вказаних актів, та відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.09.2008 року №0009961502/0 і від 23.06.2009 року №0010381502/0, якими визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 2210,00 грн.

Крім того, за висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності повернення свідоцтва платника ПДВ, анульованого за ініціативою податкового органу від 03.06.2009 року №5050/15-34458972 (а.с. 21) посадовими особами податкового органу встановлено несвоєчасне повернення свідоцтва платника ПДВ, анульованого за ініціативою податкового органу.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

На підставі даного акту, та відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2009 року №0009491502/0, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 170,00 грн.

Згідно із пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку із неможливістю вручення податкових повідомлень-рішень від 25.07.2007 року №0008351502/0, від 28.08.2007 року №0010031502/0, від 04.09.2008 року №0009961502/0, від 23.06.2009 року №0010381502/0, від 05.06.2009 року №0009491502/0 вони розміщені на дошці податкових повідомлень (оголошень) 28.08.2007 року, 22.10.2007 року, 07.10.2008 року, 14.07.2009 року і 23.06.2009 року відповідно (а.с. 12, 16, 20, 24, 28).

Відповідачем в порядку, встановленому ст. 71 КАС України не надано доказів погашення суми заборгованості у повному обсязі, зміни сум податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків, оскарження у встановленому порядку податкових повідомлень-рішень від 25.07.2007 року №0008351502/0, від 28.08.2007 року №0010031502/0, від 04.09.2008 року №0009961502/0, від 23.06.2009 року №0010381502, від 05.06.2009 року №0009491502/0, зазначене є належним доказом наявності заборгованості відповідача, яка підлягає погашенню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, законодавець передбачив такий спосіб примусового стягнення податкового боргу, як звернення стягнення на активи платника податків за рішенням суду.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фаюр і К.» (ідентифікаційний код юридичної особи 34458972, м. Сімферополь, вул. Павленко, 16/31, кв. 26) в дохід Держбюджету м. Сімферополь (р/р 31114029700002 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) заборгованість з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 2772,80 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання постанови у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня отримання постанови через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.