Постанова № 6849844, 21.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.10.09Справа №2а-7601/09/10/0170 11:20 м. Сімферополь Окружний адміністративний суд АР Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача- Попова С.В., представник по довіреності №73 від 28.11.2008 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя"

про стягнення податкової заборгованості по податку на додану вартістьв сумі 89475грн.00коп. по податковій декларації за квітень 2009 року

ВСТАНОВИВ:

Джанкойський міжрайонний прокурор 18 червня 2009 року звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим – позивач - до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" – відповідача - про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 89475 гривень 00 копійок по декларації за квітень 2009 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем до ДПІ надано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року, згідно з якою КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" самостійно узгодило податкове зобов’язання в сумі 119475грн.00коп., однак в добровільному порядку відповідачем сплачено лише 30000грн.00коп. Оскільки на порушення вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ у встановлений строк податкове зобов'язання у сумі 89475грн.00коп. відповідачем не сплачено, просить стягнути вказану заборгованість в судовому порядку.

Заявою від 02.10.2009 року (а.с.39), що надана у судовому засіданні 06 жовтня 2009 року, представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" заборгованість з податку на додану вартість в сумі 87475грн. До зазначеної заяви представником позивача надано витяг з електронного казначейського файлу по платежу податок на додану вартість, в якому зазначено про перерахування відповідачем в бюджет 2000грн.00коп. по платіжному дорученню №954 від 11.06.2009 року з призначенням платежу «ПДВ за квітень 2009 р.».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнення підтримав, просив адміністративний позов з урахуванням заяви про уточнення вимог задовольнити у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовний заяві, а також пояснив, що станом на день розгляду справи вказана сума заборгованості відповідачем не погашена, та зазначив, що з урахуванням особливого статусу платника податків позивачем прийнято рішення про стягнення заборгованості шляхом звернення до суду, оскільки інші заходи погашення боргу, які можливо застосувати до відповідача, вже вичерпані.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – під розписку у судовому засіданні (а.с.68), про причини неприбуття не повідомив, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.71) та додаткові пояснення до заперечень на позовну заяву (копія яких вручена представнику позивача), тому враховуючі думку представника позивача, суд вважає можливим відповідно до ст. 128 КАС України розглянути справу за відсутністю не з'явившегося представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи документів та з урахуванням пояснень і письмових заперечень, що надані представником відповідача у судовому засіданні 06.10.2009 року. Відповідно до наданих письмових заперечень відповідач посилається на те, що Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" є державним підприємством, майно якого є цілісним майновим комплексом, що не підлягає приватизації і знаходиться у власності Автономної Республіки Крим. У зв’язку з викладеним відповідач вважає, що процедура примусового стягнення на активи підприємства не поширюється.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" (код ЄДРПОУ 03348100, юридична адреса: 96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Советська, буд.15а) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим 07 вересня 2004 року, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису про державну реєстрацію 11391050003000007 - а.с.6), що підтверджено також Довідкою з ЄДРПОУ №43-25-67/129 від 10.07.2007 р. (а.с.7-8) та статутом відповідача (а.с.9-16). Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”, взятий на облік в Джанкойській ОДПІ в АРК 01.04.1994 року за №П-0019 (довідка Джанкойської ОДПІ від 10.07.2007 р. №4024) та на час розгляду справи перебуває на обліку, що підтверджено довідкою позивача від 11.06.2009 р. №3543/9-29-0 (а.с.14).

Як свідчать матеріали справи відповідач зареєстрований як платник податку на додану вартість 25.07.1997 р., про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100052485 (а.с.30).

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників встановлені Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХІІ. Пунктом 3 частини 1 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181 –ІІІ (надалі - Закон №2181).

Пунктом 4.1 статті 4 даного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем 19 травня 2009 року до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим надано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року (а.с.26-29), у якій відповідач самостійно зазначив податкове зобов’язання по ПДВ за квітень 2009 року у сумі 119475 гривень 00 копійок.

За таких обставин, податкове зобов'язання, самостійно визначене відповідачем у податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 є узгодженим.

Згідно з розрахунком суми адміністративного позову (а.с.20), довідкою Джанкоїської ОДПІ від 11.06.2009 року б/номеру (а.с.21) про розрахунки відповідача з бюджетом, а також згідно з витягами з електронних казначейських файлів по платежу податок на додану вартість з 09.04.2009 року по 04.06.2009 року (а.с.24-25) та з 19.05.2009 р. по 30.09.2009 р. (а.с.40-44) і копією особового рахунку відповідача по податку на додану вартість за 2009 рік станом на 01.10.2009 року відповідачем залишок податкової заборгованості по податковій декларації за квітень 2009 року в сумі 87475грн.00коп. не сплачений. Відповідно до витягу з електронного казначейського файлу відповідачем після подання до ДПІ податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року протягом з 19.05.2009 року по 30.09.2009 року було сплачено ПДВ в сумі 32000грн.00коп. за квітень 2009 року, а також сплачувалась заборгованість по податку на додану вартість по деклараціям за травень, липень та серпень 2009 року (а.с.40-44). Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість з податку на додану вартість в сумі 87475грн.00коп. по декларації за квітень 2009 року відповідачем не погашена, що відповідачем в наданих запереченнях не оспорюються та не спростовується.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пункт 5.4.1. статті 5 Закону №2181 встановлює, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 1.3 статті 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

На адресу відповідача позивачем були направлені перша податкова вимога №1/38 від 26.10.2001 р., що вручена 06.11.2001 року (згідно з відміткою на корінці вимоги), та друга податкова вимога №2/213 від 12.12.2001 р., що згідно з відміткою на корінці вимоги вручена 17.12.2001 року (а.с.45). На час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначених податкових вимог у встановленому діючим законодавством порядку.

Суд також зазначає, що діючим законодавством не передбачено направлення платнику податків нових податкових вимог у випадку збільшення (зменшення) суми податкового боргу у наступних податкових (звітних) періодах до повного його погашення. Так, згідно з п.6.6 ст.6 Закону №21841 у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення. Донарахована сума податкового зобов'язання, визначена у такому окремому податковому повідомленні, повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, передбаченою статтею 5 цього Закону, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання.

У зв’язку з викладеним суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено застосування позивачем заходів досудового стягнення сум податкового боргу, передбачених статтею 6 Закону №2181.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суд не приймає заперечення представника відповідача стосовно того, що процедура примусового стягнення на активи підприємства не поширюється, у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.11.1 ст.11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, в тому числі казенних підприємств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 05.05.2001 р. №787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2001 р. за №463/5654), цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку відокремлюються в самостійні об'єкти.

Суд зазначає, що позивачем не заявлена вимога про звернення стягнення на активи відповідача, зокрема, на цілісний майновий комплекс, що забезпечує провадження відповідачем окремої господарської діяльності.

Крім того, включення відповідача до Переліку майнових комплексів, підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що належать Автономній Республіці Крим, які не підлягають приватизації і знаходяться у сфері управління міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, затверджений Постановою Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000 року №984-2/2000, не звільняє його від обов’язку щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) та не позбавляє органи державної податкової служби (зокрема, Джанкойську ОДПІ АР Крим) на подання до суду позовів про стягнення податкової заборгованості з відповідача.

Суд зазначає, що діючим законодавством не встановлено заборони стягнення податкової заборгованості на підставі рішень (постанов) судів з підприємств, що не підлягають приватизації, та представник відповідача під час розгляду справи в суді не послався на будь-який закон або інший нормативно-правовий акт, що встановлює таку заборону.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі або оскарження зазначених податкових вимог.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги з урахуванням уточнення є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

В судовому засіданні 21 жовтня 2009 року судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови, у повному обсязі постанова складена 26 жовтня 2009 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" (код ЄДРПОУ 03348100, 96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Советська, буд.15а) на користь Державного бюджету України (р/р № 31113029700014, код платежу 14010100 УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740824) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 87475 (вісімдесят сім тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського адміністративного апеляційного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                     Кудряшова А.М.