Постанова № 6849731, 13.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.10.09Справа №2а-7760/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Слабун О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

від позивача – Шульга О.А., представник, довіреність № 01.05.174 від 18.03.2009 року;

від відповідача – Кадиров У.І.., представник, довіреність № 35/10-0 від 23.03.2009 року;

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) № 0007792301/0 від 16.06.2009 року, згідно з яким йому знижена сума бюджетного відшкодування на суму 13977,80 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 6989,00 грн., а також зобов’язати відповідача відновити суму бюджетного відшкодування у розмірі 13977,80 грн. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 13.10.2009 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, вказав, що у позивача згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» не було підстав для нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зв’язку з чим і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення – рішення та нараховані штрафні санкції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» 04.02.2008 року Виконавчим комітетом зареєстровано як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 634344, та є платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 16.06.2009 року проведену позапланову невиїзну перевірку відповідача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ у наступних податкових періодах за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 5476/23-4/01130621 від 15.06.2009 року, в якому зазначено наступне.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині неправомірного включення до суми бюджетного відшкодування суми у розмірі 13977,80 грн., оскільки при проведенні аналізу результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що відповідачем за грудень 2008 року включена сума ПДВ по постачальнику ТОВ «Ватсон – телеком», у якого встановлений стан постачальника «23» - не знаходиться за місцем юридичної адреси. У зв’язку з чим сума бюджетного відшкодування, заявлена ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» в розмірі 13977,80 грн. у зменшення наступних податкових періодів, вважається не підтвердженою.

На підставі акту перевірки № 5476/23-4/01130621 від 15.06.2009 року відповідачем 16.06.2009 року прийнято податкове повідомлення – рішення № 0007792301/0, згідно з яким йому знижена сума бюджетного відшкодування на суму 13977,80 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 6989,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов’язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

В акті перевірки відповідач зазначає про те, що підтвердити суму бюджетного відшкодування, заявлену позивачем, у розмірі 13977,80 не виявляється можливим. Дане твердження відповідач обґрунтовує тим, що вказана сума є похідною від суми ПДВ, сплаченою ТОВ «Ватсон – телеком» до бюджету за результатами взаємовідносин з ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» (договори поставки), проте у податкових та видаткових накладних, на підставі яких позивачем визначена сума бюджетного відшкодування, вказана юридична адреса постачальника - ТОВ «Ватсон – телеком», за якою він не знаходиться. З огляду на це, на думку відповідача, підтвердити надходження до Державного бюджету суми у розмірі 13977,80грн. від постачальника ТОВ «Ватсон – телеком» не виявляється можливим.

В ході вивчення матеріалів справи, судом була перевірена відповідність видаткової накладної № ВТ – 0000824 від 25.12.2008 року та податкових накладних № 1390 від 16.12.2008 року, № 1412 від 18.12.2008 року, № 1438 від 25.12.2008 року вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та встановлена їх повна відповідність зазначеній нормі закону.

Зокрема, у графі «місцезнаходження продавця», тобто ТОВ «Ватсон – телеком», зазначено: м. Київ, вул. Драгомирова, 6 «б», кв. 169.

Судом до матеріалів справи було долучено свідоцтво серії А01 №256789 від 25.01.2001 року про державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Ватсон – телеком», де в графі «Місцезнаходження юридичної особи» вказано: 03103, м. Київ, вул. Драгомирова, 6 «б», кв. 169. Цей факт також підтверджується довідкою № 4426 від 15.06.2007 року з ЄДРПОУ, наданою Головним управлінням статистики в м. Києві.

Крім того, в матеріалах справи є довідка № 31937 від 19.06.2007 року про взяття на облік 29.01.2001 року платника податків - ТОВ «Ватсон – телеком» за № 25034, що знаходиться за адресою: 03103, м. Київ, вул. Драгомирова, 6 «б», кв. 169.

До того ж, судом з’ясовано, що 20.01.2009 року ТОВ «Ватсон – телеком» до ДПІ у Печерському районі м. Києва було подано декларацію № 692322 з податку на додану вартість за грудень 2008 року, в якій значиться адреса товариства: м. Київ, вул. Драгомирова, 6 «б», кв. 169.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що посилання ДПІ в м. Сімферополь АР Крим на недійсність податкових та видаткових накладних, у зв’язку з зазначенням в них невірною адреси ТОВ «Ватсон – телеком», є безпідставними та необґрунтованими, оскільки судом достовірно встановлено, що юридичною адресою ТОВ «Ватсон – телеком» є саме: 03103, м. Київ, вул. Драгомирова, 6 «б», кв. 169. Крім того, матеріалами справи підтверджується подання товариством у встановлені законодавством строки податкової звітності до податкових органів, що є прямим свідченням того, що ТОВ «Ватсон – телеком» не ухиляється від сплати податків та зборів.

В акті перевірки відповідачем також було зазначено про те, що не можливо підтвердити взаємовідносини між ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» та ТОВ «Ватсон – телеком» та оплату податку на додану вартість до Державного бюджету України у сумі 13977,80 грн. за грудень 2008 року, у зв’язку з незнаходженням постачальника за місцем юридичної адреси.

На думку суду єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного від’ємного значення є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг). Ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка регламентує порядок визначення суми бюджетного відшкодування, не ставить таке визначення в залежність від фактичної сплати грошима у бюджет податку на додану вартість постачальниками. Також з аналізу норми пп. 7.5.1 п 7.5 ст. 7 Закону, яка наведена вище, слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам таких товарів (робіт, послуг). У п.п.7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету. Чинне законодавство не передбачає можливість обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, воно не пов’язане зі сплатою ПДВ постачальником отримувача бюджетного відшкодування. Більш того, якщо податок на додану вартість фактично не сплачений постачальнику товарів (послуг), то така сума податку (нарахована, але не сплачена постачальникам) може лише формувати від’ємне значення податкових зобов’язань у звітному періоді та включатись до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто бюджетному відшкодуванню вона не підлягає. Тому на такі випадки пункт 1.8 Закону не розповсюджується.

Також з аналізу норми пп. 7.5.1 п 7.5 ст. 7 Закону слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Жодним нормативно – правовим актом не передбачено інших вимог щодо формування податкового кредиту та виникнення права на бюджетне відшкодування.

Більш того, суд зауважує, що до матеріалів справи судом було залучено розшифровку № 692257 від 20.01.2009 року податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Ватсон – телеком», де в стовбці «обсяг поставки (без ПДВ)» вказано суму 69889,00 грн., в стовбці «сума ПДВ» - 13977,80 грн. Таким чином, ТОВ «Ватсон – телеком» самостійно задекларовано суму податку на додану вартість у розмірі 13977,80 грн. в розрізі контрагентів.

У зв’язку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за січень 2009 року на суму 13977,80 грн.

На підставі зазначеного вище, суд також вважає необґрунтованим нарахування позивачеві відповідно до податкового повідомлення – рішення № 0007792301/0 від 16.06.2009 року штрафних санкцій у розмірі 6989,00 грн.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення по справі ухвалене на користь позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.10.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 19.10.2009 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0007792301/0 від 16.06.2009 р.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9) відновити на особовому рахунку Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» (95491, АР Крим, м. Сімферополь, площа Аеропорту,15; ЄДРПОУ 01130621; р/р № 26009301069101 в Філіалі АБ «Південний», м. Сімферополь, МФО 384652) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 13977,80 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Яковлєв С.В.