Постанова № 6849654, 20.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.10.09Справа №2а-5522/09/8/0170 (17:00) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Самад"

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: Суховільський А.М., довіреність №31 від 15.09.2009р., Морозов В.М., довіреність №30 від 15.09.2009р., Соболєва О.М., довіреність №34 від 30.09.2009р.

від відповідача: Євтодієва Г.В., довіреність №7285/10/10-0 від 20.08.2009р.

Суть спору: Позивач – Приватне підприємство «Самад» звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим про визнання недійсним висновку посадових осіб ДПІ в м. Євпаторії, викладеного в акті № 2313/23-2/33664673 від 07.11.2008р. перевірки приватного підприємства «Самад» про нікчемність угоди, укладеної між приватним підприємством «Самад» та приватним підприємством «Арком і К» (договір підряду № 47 від 15.11.2007р.), скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 14.11.2008р. № 0002072302/0 (від 10.12.2008р. № 0002072302/1 від 27.02.2009р. № 0002072302/2) ДПІ в м. Євпаторії про сплату податку на додану вартість разом зі штрафними санкціями в розмірі 499999,50грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2008р. № 0002082302/0 (від 10.12.2008р. № 0002082302/1, від 27.02.2009р. № 0002082302/2) ДПІ в м. Євпаторії в частині оплати податку на прибуток разом зі штрафними санкціями в розмірі 634148,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що викладені в акті перевірки висновки ДПІ в м.Євпаторії про нікчемність договору підряду № 47 від 15.11.2007р., покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, не відповідають фактичним обставинам та суперечать положенням Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств” та „Про податок на додану вартість”.

Вказує, що в акті перевірки не наведено жодного аргументу про порушення Приватним підприємством «Самад» та Приватним підприємством «Арком і К» при укладенні та під час реалізації договору підряду № 47 від 15.11.2007р. Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, податкового законодавства.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.04.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-5522/09/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач – ДПІ в м. Євпаторії проти позову заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позов (а.с. 108-114).

У даних запереченнях відповідач зазначив, що відповідно до ст. 17 КАС України предметом розгляду в адміністративній справі можуть бути лише такі рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, з якими пов’язується виникнення прав та обов’язків у інших осіб. У зв’язку з цим, на думку відповідача, акт перевірки не є рішенням в розумінні ч. 1 ст. 17 КАС України. А тому не може бути визнаний недійсним, як цього вимагає позивач.

В обґрунтування своїх висновків про нікчемність правочину - договору підряду № 47 від 15.11.2007р. вказує, що згідно з даними податкової звітності Приватного підприємства «Арком і К» у підприємства відсутні устаткування, робоча сила для здійснення основного виду діяльності – будівельної, зазначеної у довідці статистики. Таким чином, операції за даним договором не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання послуг або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Отже, перевіркою було встановлено відсутність поставок послуг, що свідчить про укладання угоди без мети настання реальних правових наслідків, з урахуванням чого вказаний договір є нікчемним і визнання його недійсним не вимагається.

На думку відповідача, позивачем перераховувались кошти Приватному підприємству «Арком і К» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат доходної частини Державного бюджету України.

У зв’язку з цим ДПІ в м. Євпаторії вважає неправомірним віднесення позивачем витрат по даним операціям до складу валових витрат, а сплаченого у складі вартості підрядних робіт ПДВ – до складу податкового кредиту, що і стало підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

ДПІ в м. Євпаторії також зазначає, що за інформацією ВПМ ДПІ в м. Євпаторії 28.11.2008р. старшим слідчим по ОВС СО ПМ ДПА в АР Крим підполковником податкової міліції Бондаренко С.А. порушено кримінальну справу № 1080836003 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст.191 КК України відносно директора ПП «Самад» Суховільської М.П. за фактом замаху на привласнення майна шляхом зловживання службовим положенням (безпідставне включення до податкового кредиту суми 333333грн.).

17.07.2009р. до Окружного адміністративного суду АР Крим від позивача надійшла заява за вих.№ 56 від 13.07.2009р. про внесення змін та уточнення позовних вимог, викладених у позовній заяві (а.с. 145).

У даній заяві позивач зазначив, що у зв’язку з прийняттям ДПІ повідомлень-рішень від 05.05.2009р. № 0002072302/3 та № 0002082303/3 за результатами розгляду скарги приватного підприємства «Самад», він уточнює позовні вимоги і просить суд п. 2 вимог адміністративного позову по справі № 2а-5522/09/8/0170 вважати викладеним в наступній редакції: «Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення ДПІ від 14.11.2008р. № 0002072302/0, від 10.12.2008р. № 0002072302/1, від 27.02.2009р. №0002072302/2, від 05.05.2009р. № 0002072302/3 про сплату податку на додану вартість разом зі штрафними санкціями в розмірі 499999,50грн.», а п. 3 вимог адміністративного позову по справі № 2а-5522/09/8/0170 вважати викладеним в наступній редакції: «Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення ДПІ від 14.11.2008р. №0002082302/2, від 10.12.2008р. № 0002082302/1, від 27.02.2009р. № 0002082302/2, від 05.05.2009р. № 0002082302/3 в частині оплати податку на прибуток разом зі штрафними санкціями в розмірі 583332,00грн.».

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Слухання справи відкладалось та оголошувалась перерва в порядку ст. 150 КАС України.

Після перерви слухання справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

06.10-31.10.2008р. Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим (надалі – ДПІ в м. Євпаторії) проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства „Самад» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства – за період з 01.04.2007р. по 30.06.2008р., за результатами якої складено акт перевірки № 2313/23-2/33664673 від 07.11.2008р. (а.с. 18-61)

Під час перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.1997р. № 283/97-ВР з наступними змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 453016грн., у тому числі в 4 кварталі 2007р. 452646,00грн., 1 півріччі 2008р. – 370грн., зменшені збитки підприємства за 1 півріччя 2008р. на 987458грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997р. з наступними змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 333333грн., у тому числі за грудень 2007 року в сумі 333333грн.

Не погодившись з викладеними в акті перевірки висновками ДПІ в м. Євпаторії, позивачем були подані заперечення до акту перевірки за вих.. № 174 від 11.11.2008р., за результатами розгляду яких ДПІ в м. Євпаторії надала відповідь за вих.. № 18542/10/23-2 від 14.11.2008р., в якій зазначила, що факти порушень ПП «Самад», викладені в акті перевірки № 2313/23-2/33664673 від 07.11.2008р. за період з 01.04.2007р. по 30.06.2008р., ґрунтуються на даних первинних документів підприємства, даних бухгалтерського податкового обліку, встановлені відповідно до норм діючого податкового та іншого законодавства та є обґрунтованими й правомірними (а.с. 14-15, 16-17).

У зв’язку з цим, вказаний акт перевірки було покладено ДПІ в м. Євпаторії в основу податкового повідомлення-рішення № 0002072302/0 від 14.11.2008р. про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 499999,50грн., в тому числі 333333,00грн. основного платежу та 166666,50грн. штрафних санкцій, а також податкового повідомлення-рішення № 0002082302/0 від 14.11.2008р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток розмірі 634148грн., в тому числі 453016грн. основаного платежу та 181132грн. штрафних санкцій (а.с. 10-11).

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, ПП «Самад» звернулось до ДПІ в м. Євпаторії зі скаргою вих.. № 183 від 24.11.2008р. (а.с. 62-64).

Рішенням ДПІ в м. Євпаторія «Про результати розгляду скарги» за вих.№19839/10/250 від 10.12.2008р. позивачу відмовлено в задоволенні скарги, а оскаржені податкові повідомлення-рішення залишені без змін (а.с. 65-66).

У зв’язку з цим, 10.12.2008р. ДПІ в м. Євпаторії винесені податкові повідомлення-рішення № 0002072302/1 та № 0002082302/1 про визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість в тих же розмірах, що і попередні.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Самад» звернулось до ДПА в АР Крим зі скаргою за вих.. № 195 від 17.12.2008р. на податкові повідомлення-рішення №0002072302/0 та № 0002082302/0 від 14.11.2008р., за результатами розгляду якої ДПА в АР Крим винесено рішення «Про результати розгляду скарг» за вих.. № 399/10/25-023 від 16.02.2009р. повторну скаргу позивача задоволено частково, податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторія від 14.11.2008р. № 0002072302/0 (від 10.12.2008р. №0002072302/1) залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 14.11.2008р. №0002082302/0 (від 10.12.2008р. № 0002082302/1)в частині застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 74грн. та рішення ДПІ в м. Євпаторія № 19839/10/25-0 від 10.12.2008р., прийняте за результатами розгляду первинної скарги заявника, в указаній частині, скасовано (а.с. 67-72, 73-82).

За наслідками вказаного рішення ДПА в АР Крим, 27.02.2009р. ДПІ в м. Євпаторії винесено податкове повідомлення-рішення № 0002072302/2 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 499999,50грн., в тому числі 333333грн. основного платежу та 166666,50грн. штрафних санкцій, а також податкове повідомлення-рішення № 0002082302/2 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 634074,00грн., в тому числі 453016,00грн. основного платежу та 181058,00грн. штрафних санкцій (а.с. 8, 9)

Не погодившись з результатами розгляду своєї повторної скарги, ПП «Самад» звернулось до ДПА України зі скаргою вих.. № 12 від 26.02.2009р. (а.с. 83-89)

Рішенням ДПА України «Про результати розгляду скарги» за вих.. № 8822/7/25-0115 від 28.04.2009р. скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторія від 14.11.2008р. № 0002072302/0 та № 0002082302/0 (від 10.12.2008р. № 0002072302/1 та № 0002082302/1), з урахуванням рішення ДПА в АР Крим від 16.02.2009р. № 399/10/25-023 ( № 1545/7/25-023), прийнятого за розглядом повторної скарги, без змін.

У зв’язку з цим, 05.05.2009р. ДПІ в м. Євпаторія винесено податкові повідомлення-рішення № 0002072302/3 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 499999,50грн., в тому числі 333333грн. основного платежу та 166666,50грн. штрафних санкцій, а також податкове повідомлення-рішення №0002082302/3 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 634074,00грн., в тому числі 453016,00грн. основного платежу та 181058,00грн. штрафних санкцій (а.с. 129- 130).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що уточнені позовні вимоги Приватного підприємства «Самад» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з акту перевірки № 2313/23-2/33664673 від 07.11.2008р., порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п. 7.4.5 п. 7.4 Закону України “Про податок на додану вартість” виявлені по господарським операціям, здійсненим позивачем протягом перевіреного періоду за договором будівельного підряду № 47 від 15.11.2007р., укладеним з Приватним підприємством «Арком і К».

Так, в акті перевірки (а.с. 26-31) зазначено, що відповідно до умов даного договору ПП «Арком і К» (Підрядник) в межах договірної ціни приймає на себе зобов’язання виконати на власний ризик будівельно-монтажні роботи 50-ти квартирного житлового будинку по вул.. Кірова, 11а в с. Уютне Сакського району АР Крим, а ПП «Самад» (Замовник) – прийняти ці роботи та оплатити їх відповідно до умов цього договору.

ДПІ в м. Євпаторія вказує, що відповідно до п.п. 30 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності» будівельна діяльність (пошукові та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво і монтаж інженерних і транспортних мереж) відноситься до такого виду господарської діяльності, який підлягає обов’язковому ліцензуванню.

Перевіркою встановлено, що ПП «Арком і К» має ліцензію серія АВ № 314432 на будівельну діяльність, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 16.03.2007р. № 62-л, строк дії з 13.03.2007р. по 16.03.2012р.

Згідно постанови про виїмку від 23.04.2008р. старший слідчий по особливо тяжким справам СУ ГУ МВС України в Криму Юрловський А.В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 10804020018, встановив, що при придбанні ліцензії ПП «Арком і К» були представлені документи, що містять завідомо хибні відомості, у зв’язку з чим за даним фактом порушено кримінальну справу за ст. 358 ч. 1, 3 КК України.

ДПІ вказує, що фактично у ПП «Арком і К», за даними податкової звітності, відсутні устаткування, робоча сила для здійснення основного виду діяльності (будівельна діяльність), визначеного згідно довідки статистики.

З цього ДПІ в м. Євпаторії робить висновок про те, що підприємство не займається виробництвом (виготовленням) готової продукції, а також не здійснює будівельну діяльність.

Крім того, за висновками ДПІ, операції за вказаним договором будівельного підряду № 47 від 15.11.2007р. не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання послуг або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

У зв’язку з цим, на думку ДПІ в м. Євпаторія, позивачем протягом перевіреного періоду перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків, внаслідок чого дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, ДПІ в м. Євпаторії вважає, що підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним та згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України не створює інших правових наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

На підставі викладеного, ДПІ в м. Євпаторії дійшла висновку, що позивачем, у порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” безпідставно до складу валових витрат віднесено витрати по сплаті коштів за даним договором у сумі 2209287грн., в тому числі за 4 квартал 2007 року – в сумі 1666666грн. та за 2 квартал 2008р. – на 578644грн., та у порушення п.п.7.4.5 п. 7.4 Закону України “Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту за грудень 2007 року безпідставно віднесено 333333,20грн. за податковими накладними № 192 від 24.12.2007р. на суму 83311грн. (416558 х 20%) та № 125 від 24.12.2007р. на суму 250022грн. (1250108 х 20%).

Суд вважає вказані висновки ДПІ в м. Євпаторія безпідставними та необґрунтованими, з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 15.11.2007р. між Приватним підприємством «Самад» (Замовник) та Приватним підприємством «Арком і К» (Підрядник) укладено договір будівельного підряду № 47, відповідно до п. 1.1 якого Підрядник в межах договірної ціни приймає на себе зобов’язання виконати на власний ризик будівельно-монтажні роботи 50-ти квартирного житлового будинку по вул.. Кірова, 11а, в с. Уютне Сакського району АРК, а Замовник – прийняти ці роботи та оплатити їх у відповідності з умовами цього договору (а.с. 90).

Термін початку робіт – 15.11.2007р., термін закінчення робіт – 15.04.2008р.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору загальна договірна вартість робіт складає 2350000грн. відповідно з погодженою договірною ціною.

Згідно зі ст. 838 ЦК України Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Матеріалами справи підтверджується, що ПП «Арком і К» для виконання обумовлених договором будівельного підряду робіт були залучені субпідрядні організації, як-то ПП «Метекс», про що свідчать видані останнім податкові накладні на будівельні роботи 50-ти квартирного будинку в с. Уютне, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання виконаних підрядних робіт, акти надання послуг № 1799 від 24.12.2007р. та № 1769 від 24.12.2007р., декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість ПП «Метекс) (а.с. 176-196).

Факт виконання ПП «Арком і К» замовлення позивача підтверджується актами виконаних робіт за формою Кбв-2.

З урахуванням цього, суд не приймає до уваги доводи ДПІ про те, що анулювання ліцензії на будівництво, виданої ПП «Арком і К», а також відсутність у останнього робочої сили та устаткуванняя є підставою вважати договір будівельного підряду нікчемним.

Розпорядженням Голови райдержадміністрації № 805-р від 15.07.2008р. затверджено, а 21.07.2008р. зареєстровано Інспекцією ДАБК в АРК за № 500 Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, відповідно до якого прийнята в експлуатацію 1 черга будівництва (20 квартир) 50-ти квартирного житлового будинку (Блок «А») (а.с. 152-154, 155).

Рішенням Уютненської сільської Ради № 134 від 22.07.2008р. постановлено прийняти у комунальну власність Уютненської територіальної громади з наступною передачею в оперативне управління та постановкою на баланс Комунальному підприємству с. Уютне 1-ї черги будівництва (20 квартир) 50-ти квартирного житлового будинку (блок А), розташованого за адресою: АР Крим, Сакський район, вул.. Кірова, 11-а, а також доручено Євпаторійському МБРТІ оформити право власності на квартири у вказаному житловому будинку за певними особами, в тому числі за Приватним підприємством «Самад» - квартири № 40, 43 загальною площею 361,3кв.м., житловою площею 164,2кв.м.; цокольний поверх в осях (1-7; А-В) загальною площею 404 кв.м. (а.с.150).

З матеріалів справи також слідує, що 14.07.2008р. Приватному підприємству «Самад» Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим видано дозвіл на виконання будівельних робіт за № 503 з будівництва 50-ти квартирного житлового будинку в с. Уютне Сакського району АРК. Коректування проекту з надбудовою 6-го поверху (а.с. 157).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що наведені вище обставини спростовують висновки ДПІ в м. Євпаторії про те, що договір будівельного підряду № 47 від 15.11.2007р., а також перерахування позивачем коштів на його виконання було здійснено без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об’єкту оподаткування та несплати податків, що ніби-то призвело до втрат доходної частини Державного бюджету України.

Частина 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ в м. Євпаторії належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість спірного правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд вважає, що несплата однією із сторін спірної угоди - ПП «Арком і К» до бюджету ПДВ та податку на прибуток є підставою для збільшення відповідних податкових зобов’язань цьому підприємству в ході відповідної перевірки та стягнення їх у встановленому законом порядку, а не визнання угоди нікчемною.

Стаття 207 Господарського кодексу України визначає, що господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

До того ж, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними в ході проведення документальних перевірок.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” також встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Матеріали справи свідчать про те, що договір будівельного підряду у встановленому законом порядку недійсним не визнано.

В свою чергу, п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як передбачено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, за змістом цієї норми, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

В той же час, задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що, як слідує з матеріалів справи, часткове ненадання документів до перевірки було обумовлено їх крадіжкою, тобто поважною причиною.

До того ж, матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем дій, спрямованих на відновлення викрадених документів, та які були частково відновлені і надані ДПІ в м. Євпаторії, яка їх безпідставно не взяла до уваги.

Вказані відновлені документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо первинних облікових документів (ст. 9 Закону), а тому їх слід вважати належними доказами валових витрат.

Пункт 5.11 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вказує, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як вбачається з акту перевірки, в основу висновків ДПІ про заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток внаслідок завищення валових витрат, покладено також п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Суд не погоджується з вказаними висновками та звертає увагу на те, що згідно з п.п.8.2.1 Закону під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Об’єкти незавершеного будівництва, з метою оподаткування, не підпадають під визначення «основні фонди», і витрати на придбання та будівництво до введення таких об’єктів незавершеного будівництва в експлуатацію не підлягають амортизації, а належать до складу валових витрат.

Підпункт 8.1.3 п.8.1 ст.8 Закону визначає, що не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку, в тому числі, на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам.

Таким чином, валові витрати виникають в загальному порядку при сплаті послуг субпідрядним організаціям та придбання будівельних матеріалів.

Отже, суд вважає, що сплачені позивачем кошти ПП «Арком і К» за Договором будівельного підряду для будівництва житлового будинку правомірно включені до складу валових витрат, у зв’язку з чим податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій підлягають скасуванню.

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що виразилося у заниженні податкових зобов’язань з ПДВ в розмірі 333 333грн. по спірним операціям з виконання спірного договору будівельного підряду.

Так, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). В свою чергу, в розумінні даного Закону, податкові накладні можуть бути виписані виключно особами, які є платниками ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, податковий кредит позивача по спірним операціям протягом періоду, що перевірявся, підтверджується відповідними податковими накладними № 125 від 24.12.2007р. та № 192 від 24.12.2007р., виписаними ПП «Арком і К», які були досліджені перевіряючими при перевірці, про що зазначено в акті перевірки.

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити та виписані платником ПДВ відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. з наступними змінами і доповненнями.

Крім того, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 даного Закону визначає, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, суми, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів або послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат, відносяться до податкового кредиту.

Правомірність віднесення сплачених за спірними операціями сум до валових витрат встановлена судом.

Вказане є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов’язань з ПДВ та застосування штрафних санкцій.

Частина 2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів того, що донарахування позивачу податку на прибуток та ПДВ, та як наслідок, застосування штрафних санкцій, спірними податковими повідомленнями-рішеннями здійснено обґрунтовано, ДПІ в м. Євпаторії суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Отже суд, приходить до висновку про необхідність визнання протиправними з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог оскаржуваних податкових рішень-повідомлень та їх скасування з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У зв’язку зі складністю справи судом 20.10.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 26.10.2009р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим від 14.11.2008р. № 0002072302/0, від 10.12.2008р. № 0002072302/1, від 27.02.2009р. №0002072302/2, від 05.05.2009р. № 0002072302/ 3 про сплату податку на додану вартість разом зі штрафними санкціями в сумі 499999,50грн.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим від 14.11.2008р. №0002082302/0, від 10.12.2008р. № 0002082302/1, від 27.02.2009р. № 0002082302/2, від 05.05.2009р. № 0002082302/3 в частині сплати податку на прибуток підприємств разом зі штрафними санкціями в розмірі 583332,00грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Самад» (97403, АР Крим, м. Євпаторія, вул.9-го Травня, буд. 53, кв. 31, код ЄДРПОУ 33664673) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.