Постанова № 6849619, 23.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.10.09 Справа №2а-9097/09/9/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону   в інтересах особи  

ОСОБА_1   

до   Військової частини А 0669             

про стягнення заборгованості в сумі 1927,91 грн

за участю представників:

прокуратури – не з’явився;

позивача – не з’явився;

відповідача – не з’явився,

Обставини справи: Заступник військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах особи ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до військової частини А0669, у якому просить: стягнути матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 1927,91 грн., відповідно до ст. ст. 2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра Збройних Сил України за № 260 від 11.06.2008 р.

Представник прокуратури у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Позивач у судове засідання не з’явився, але надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з’явився, але надіслав заяву про розгляд справи за відсутністю його представника.

20.10.2009 р. від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, у якому він просить в задоволенні адміністративного позову відмовити у зв’язку з відсутністю цільового фінансування МО України у 2008 р. на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, не отриманої під час проходження військової служби  військовослужбовцем ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття у судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " відповідно до Конституції України визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлена єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Заборона обмежень прав військовослужбовців встановлена статтею 2 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно з якою ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби визначені в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 р. № 260, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 р. за № 638/15329 (далі – Інструкція).

Відповідно до пп. 33.1 п. 22 Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини А0669 від 27.07.2001 р. № 162 лейтенант ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу частини та на усі види забезпечення.

Відповідно до наказу командира військової частини А0669 від 31.03.2008 р. № 75, довідки військової частини А0669 заборгованість зі сплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 складає 1927,91 грн., однак відповідач просить у задоволенні позову відмовити у зв’язку з відсутністю цільового фінансування МО України у 2008 р. на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Це твердження судом не може бути прийнято до уваги у зв’язку з тим, що з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативних правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 р. в сумі 1927,91 грн. підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з військової частини А0669 (98307, АРК, м. Керч; р/р 35229001000514 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 24030783) на користь ОСОБА_1 (98307, АДРЕСА_1) заборгованість зі сплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 р. в сумі 1927,91 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення уразі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                Цикуренко А.С.