Постанова № 6849461, 13.05.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.05.09Справа №2а-2823/09/10/0170 14:40 м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Поддубна І.П., представник по довіреності від 01.12.2008 року №3137;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сакського міськрайонного центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-219 "Кримелектроводмонтаж"

про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом Сакський міськрайонний центр зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю “СПМК-219 “Кримелектроводмонтаж” про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу в загальному розмірі 1648грн.11коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією (поштове повідомлення - а.с.24), клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача не надав, про причини неприбуття не повідомив.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, з врахуванням думки представника позивача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Порядок нарахування і сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року, Законом України “Про зайнятість населення” №803-XII від 01.03.1991 року, Законом України від 11.01.2001 року №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Інструкцією про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. №30/5221.

Згідно зі ст.2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що роботодавцями є власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовують найману працю.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “СПМК-219 “Кримелектроводмонтаж” (код ЄДРПОУ 33187923, юридична адреса: 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Строітельна, буд.21, кв.22) зареєстровано Виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим 06 жовтня 2004 року, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису про державну реєстрацію 11431020000000022 - а.с.7), що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ станом на 05.05.2009 року (а.с.26-27), відомості про зміну юридичної адреси відсутні.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Сакському міськрайонному центру зайнятості з 15.10.2004 року (реєстраційний номер 11100619).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року відповідач набув статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації, а саме з 15.10.2004 року.

Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року (в редакції, чинній на момент виникнення заборгованості) роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Зазначена норма знайшла своє відображення в п. 5.3., 5.11 Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення заборгованості).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (в редакції, чинній на дату виникнення заборгованості) встановлені розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Таким чином, відповідач був зобов’язаний з 15.10.2004 року щомісячно в день виплати заробітної плати найманим працівникам сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п.6.7. Інструкції роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості у якому він перебуває на обліку до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Згідно з ч.3 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Відповідно до п.5, 6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття. За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Пунктом 7.1 Інструкції також визначено, що контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок. Позапланові перевірки здійснюються у разі реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи, організації, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Сакським міськрайонним центром зайнятості 05 грудня 2008 р. проведена перевірка правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідачем, за результатами якої складено акт №144 від 05.12.2008 року. (а.с.18-19). За результатами проведеної перевірки виявлено неповне та несвоєчасне перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

У вищевказаному акті перевірки зазначено, що відповідач отримав один примірник акту перевірки.

Судом встановлено, що за несплату та несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття законодавцем встановлена відповідальність.

Відповідно до статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, п.9.2 Інструкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Судом встановлено, що відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття розраховуються від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Актом перевірки, складеним представниками позивача за результатами планової перевірки відповідача за період з 15.10.2004р. по 05.12.2008р., встановлена несвоєчасність перерахування страхових внесків та прихована сума фонду оплати праці. Так, згідно акту при перевірці фактичних даних донараховані страхові внески в сумі 33грн.39коп. За несвоєчасну (неповну) сплату страхових внесків нарахована пеня у сумі 24грн.72коп. та за неповне перерахування страхових внесків накладено штраф у сумі 1590грн.00коп.

Перевіркою встановлено, що відповідачем до Фонду належить перерахувати недоїмку зі сплати страхових внесків у розмірі 33грн.39коп., пеню у розмірі 24грн.72коп. та штраф за неповне перерахування страхових внесків в сумі 1590грн.00коп.

Судом встановлено, що розмір страхових внесків та пені розрахований позивачем вірно.

Відповідно до ч.4 ст.38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року (в редакції, чинній на дату прийняття рішення) право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях; містах Києві і Севастополі та їх заступники.

На підставі вищевказаного акту директором Сакського міськрайонного центру зайнятості прийняте рішення №5 від 09.12.2008 року про стягнення з відповідача донарахованих сум внесків, простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, пені та застосування фінансових санкцій в загальній сумі 1648грн.11коп., у тому числі донарахована недоїмка в сумі 33грн.39коп., штраф у розмірі 1590грн.00коп. та пеня в сумі 24грн.72коп. Вищезазначене рішення було вручено відповідачу 09.12.2008 року, що підтверджується відміткою на рішенні (а.с.5).

Відповідно до абзацу 8 п.7.4 Інструкції роботодавець протягом десяти робочих днів, наступних за днем одержання рішення, зобов'язаний сплатити суми недоїмки, пені та штрафу або оскаржити рішення у встановленому порядку.

Згідно з п.7.5 Інструкції у разі коли роботодавець не згоден з розрахунком суми недоїмки, пені та штрафу, зазначених у рішенні, він має право протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання рішення, звернутися до центру зайнятості, який його прийняв, із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які роботодавець вважає за потрібне надати. Центр зайнятості протягом двадцяти робочих днів, наступних за днем отримання скарги, зобов'язаний розглянути її та надіслати роботодавцю вмотивоване рішення. У разі, коли центр зайнятості відмовив у задоволенні скарги повністю або частково, роботодавець має право звернутися до центру зайнятості вищого рівня.

Відповідно до абзацу 4 п.7.5 Інструкції рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу, роботодавець також має право оскаржити в судовому порядку, про що він повідомляє центр зайнятості, який прийняв зазначене рішення.

Однак, суд зазначає, що відповідач вказаним у Інструкції порядком оскарження не скористався, отже сума простроченої заборгованості вважається погодженою відповідачем.

Відповідно до ч.2 статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Суд зазначає, що обов’язок сплачувати страхові внески, передбачені безпосередньо ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У зв’язку зі складністю справи судом 13 травня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 18 травня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-219 «Кримелектроводмонтаж» (код ЄДРПОУ 33187923, 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Строітельна, буд.21, кв.22) заборгованість по страховим внескам до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, штрафу та пені в загальній сумі 1648 (одна тисяча шістсот сорок вісім) гривень 11 копійок на р/р 37178301900021, МФО 824026 ГУ ГКУ в АРК, ЗКПО 20708681, в тому числі заборгованість по страховим внескам до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 33 (тридцять три) гривні 39 копійок, штраф в сумі 1590 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто) гривень 00 копійок та пеню в сумі 24 (двадцять чотири) гривні 72 копійки.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського адміністративного апеляційного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кудряшова А.М.