Ухвала суду № 68493825, 22.08.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/4796/17

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Собослой Г.Г.,

суддів - Фазикош Г.В., Бисаги Т.Ю.,

секретарі: Шукаль О.Я.,

з участю: ОСОБА_1,

ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 21 червня 2017 року по справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Ужгородська міська рада про визнання права власності на земельну ділянку за набуваною давністю,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, третя особа Ужгородська міська рада про визнання права власності на земельну ділянку за набуваною давністю.

Одночасно позивачем надано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що з метою недопущення у майбутньому утруднень при виконанні рішення суду, ОСОБА_1 просив заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 0,025 га по АДРЕСА_1 та вчиняти будь-які дії щодо належного ОСОБА_1 гаража, який знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 21.06.2017 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_2 або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 0,025 га по АДРЕСА_1, НОМЕР_1 зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №.2110100000-0106070000310 та гаража, який знаходиться на даній земельній ділянці.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду, як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3, які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_1, який просить ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Із даним висновком суду першої інстанції, судова колегія не може погодитися із наступних підстав.

Стаття 152 ЦПК України передбачає види забезпечення позову.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Виходячи зі змісту ст.ст. 151-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Виходячи зі змісту ст.ст. 151-152 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Згідно ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

Виходячи зі змісту вказаної статті, заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які викладені в п. 4 постанови №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 не надано доказів, які б свідчили про неможливість виконання прийнятого в майбутньому рішення суду та обрані судом першої інстанції заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. 307, 312-315 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 21 червня 2017 року скасувати.

У заяві ОСОБА_1 про вжиття заходів для забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді