Рішення № 68487413, 21.08.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1265/17

Провадження № 2-916/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 серпня 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Болобана В.Г.,

за участі секретаря Рудніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якій посилається на те, що 02.06.2012 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. За час подружнього життя ними було придбано квартиру АДРЕСА_1. Спільне життя не склалося та 21.02.2017 року за спільною згодою, шлюб був розірваний Обухівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області. Відповідач оспорює право власності позивача на частину квартири, тому вона вважає дану позицію відповідача неправомірною, оскільки, дана квартира була придбана ними під час шлюбу. Зважаючи на зазначене, позивач просить визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру, розташовану за адресою : АДРЕСА_2; збільшити розмір частки ОСОБА_1 у спільному сумісному майні подружжя до 2/3 частин; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в рахунок його 1/3 часини квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2.

11.07.2017 року позивач через канцелярію суду подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1: право власності на 31/100 частини квартири № 239, загальною площею 64,5 кв.м.. що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вулиця Будівельників ,будинок 13; визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_2: право власності на 31/100 частини квартири № 239, загальною площею 64,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вулиця Будівельників, будинок 13; визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1: 38/100 частини квартири № 239 , загальною площею 64,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вулиця Будівельників, будинок 13.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов, з врахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, підтримали в повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоч про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень щодо позову та клопотань про відкладення справи до суду не направив.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що знайома з позивачем та відповідачем, знає добре їх родину, була в них на весіллі. Подружжя приходили до неї, щоб позичити гроші для придбання квартири. Вона позичила їм 10000 доларів США. Вона підтвердила той факт, що у позивача були власні кошти на банківському рахунку, які вона вклала у купівлю квартири. Позичені гроші свідку частково повернула позивач та її мати.

Суд, вислухавши позивача та її представника, свідка, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 02 червня 2012 року між сторонами було укладено шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

21 лютого 2017 року за спільною згодою шлюб був розірваний Обухівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 86369379 від 04.05.2017 року, власником квартири за адресою: АДРЕСА_3, є ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право власність серії та номер: 14576769, виданий 13.12.2013 року реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Згідно з ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, відповідно до ч.1 ст. 60 Сімейного кодексу України, квартира за адресою АДРЕСА_3, є спільною сумісною власністю сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з п. 23 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року (далі - Постанова Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року) вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясовувати джерело і час його придбання.

Крім цього, суд при вирішенні цього спору суд приймає до уваги правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 року (справа № 6-2641цс15). В Постанові зазначено, що ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Таким чином, за час перебування у шлюбі за спільні кошти сторін було набуто нерухоме майно, яке, відповідно до ч. 2 ст. 61, ст. 60 СК України, є обєктами права спільної сумісної власності подружжя.

Як вбачається з довідки ПАТ КБ «Приватбанк» № ECVBUVAUSPA2EE4G від 10.07.2017 року, ОСОБА_4 (у звязку з одруженням було змінено прізвище на ОСОБА_1) 21.08.2009 року було відкрито «Стандарт» на 6 міс. 26306612959923, який був активний 21.08.2009 року по 20.09.2013 року, закрито на прізвище ОСОБА_1, 20.09.2013 року з рахунку була знята сума в розмірі 148235,89 грн.

Згідно з квитанцією № 2 від 20.09.2013 року ОСОБА_2 вніс кошти в розмірі 386503,09 грн. за Договором 66284 від 20 вересня 2013 року про участь у ФФБ.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Частиною 7 ст. 57 СК України передбачено, що якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Пункт 24 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року передбачає, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Отже кошти, що перебували на депозитному рахунку, є особистою приватною власністю позивача, оскільки набуті нею до шлюбу з відповідачем.

Таким чином, керуючись ч.1ст. 57 СК України та враховуючи розмір внеску особистих коштів позивача на придбання квартири, частка позивача в квартирі АДРЕСА_4, яка є її особистою власністю становить 38/100 частини. Натомість, лише 62/100 частина квартири, була придбана за спільні та позичені подружжям кошти, та є обєктом спільної сумісної власності подружжя. Відтак 62/100 квартири № 239 підлягають поділу, між позивачем та відповідачем, в процесі поділу спільного майна подружжя, а саме: по 31/100 частини квартири.

Як вбачається зі змісту статей 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи всю сукупність досліджених в ході судового розгляду доказів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачем подані належні та допустимі докази своїх позовних вимог, які мають бути захищені судом.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись статтями 57, 60, 70 СК України, статтями 10, 11, 57-60, 88, 212-214, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Поділити майно, що є обєктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 Іванівнита та ОСОБА_2 таким чином :

- визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 31/100 частину квартири № 239, загальною площею 64,5 кв.м., що знаходиться за адресою : Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Будівельників, 13;

- визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_2 право власності на 31/100 частину квартири № 239, загальною площею 64,5 кв.м., що знаходиться за адресою : Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Будівельників, 13.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 на 38/100 частини квартири № 239, загальною площею 64,5 кв.м., що знаходиться за адресою : Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Будівельників, 13.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 4880,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СуддяОСОБА_5