Рішення № 68484353, 25.08.2017, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/585/17

№ провадження 2-о/588/57/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2017 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Тростянці цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Тростянецька міська рада Сумської області, Білківська сільська рада Тростянецького району Сумської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

У С Т А Н О В И В:

Заявник у травні 2017 року звернувся до суду з указаною заявою, яку мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Тростянець Сумської області помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого залишилась спадщина. Окрім заявника у померлого інших спадкоємців немає. Заявник отримав свідоцтво про право на спадщину за законом.12 жовтня 1998 року в с. Грузьке Тростянецького району Сумської області померла мати батька заявника - ОСОБА_4, після смерті якої залишилась спадщина, а саме право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності АПТЗТ «Нива» с. Білка Тростянецького району Сумської області. ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті матері, але юридично не оформив, що підтверджується довідкою Білківської сільської ради.

Заявник звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька, а також надав документи підтверджуючі родинні відносини. При огляді нотаріус не прийняв документи на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 Підставою відмови послугував той факт, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4. Для отримання права на спадщину нотаріус порадив звернутись до суду для встановлення факту рішенням суду.

Окрім того, при підготовці документів заявником було виявлено, що у свідоцтві про смерть його бабці вказане її ім'я «ОСОБА_4», а в архівному витягу запису про народження № 51 в графі мати зазначено «ОСОБА_4». Прізвище, ім'я та по-батькові баби заявника було указано з помилками через неграмотність посадової особи, яка робила запис про народження. Внести зміни до актового запису на цей час неможливо. Для оформлення спадкових прав на земельну частку (пай) заявнику необхідно довести факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Посилаючись на указані обставини заявник просить суд: 1) установити факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був сином ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; 2) встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Грузьке, Тростянецького району Сумської області.

Заявник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився,подав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, заяву підтримав, просив її задовольнити. У судовому засіданні пояснював суду, що установлення фактів їй необхідне для оформлення спадщини після смерті батька - ОСОБА_3. Заявник є єдиним сином батька, інші брати померли. Баба ОСОБА_4 жила у с.Грузьке з матір'ю та батьком заявника.Після смерті баби спадкоємців, крім заявника, на цей час немає. Баба за життя працювала у колгоспі «Нива» у с.Грузьке.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з'явився, головою міської ради подано до суду заяву, у якій останній просить розглянути справу без участі їх представника, не заперечує проти задоволення вимог по справі.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Білківською сільської ради Тростянецького району Сумської області ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Грузьке, Тростянецького району Сумської області (а.с. 8).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Тростянець Сумської області, що підтверджується свідоцтвом виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Сумської області(а.с. 9).

Як вбачається з довідки Бліківської сільської ради Тростянецького району Сумської області ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, разом з нею проживав її син ОСОБА_3, який фактично спадщину прийняв, але юридично не оформив, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).

Згідно із архівного витягу із записом про народження № 51 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року народився «ОСОБА_3», у відомостях про батьків було зазначено: матір - «ОСОБА_4», батько - «ОСОБА_11» (а.с.7).

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_6 суду показала, що є однокласницею заявника, знала їх родину жили вони у с.Грузькому, батька заявник звали ОСОБА_3, з ними жила бабушка ОСОБА_4 - мати батька заявника. У заявника також ще було двоє братів ОСОБА_9 та ОСОБА_10. З 1975 року батьки заявника та баба залишились жити самі, діти роз'їхались, баба ОСОБА_4 померла у 90х роках раніше сина ОСОБА_7, до смерті вона проживала з батьком заявника, який її ховав.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_8 суду показала, що з 1974 року є дружиною заявника. Батько Чоловіка ОСОБА_3 був сином ОСОБА_4, яка з сином прожила до смерті у жовтні 1998 року. Після смерті матерів батько заявника проживав разом зі своєю дружиною, яка померла, а батька заявник забрав до себе. ОСОБА_5 за життя працювала у колгоспі різноробочою, отримала при паювання земельний пай. У заявника були брати, але померли і ОСОБА_2 єдиний хто залишився з їх родини.

Відповідно до пункту 1 статті 256 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, тощо.

Згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Виходячи із змісту пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п.4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року, норми цього кодексу застосовуються до правовідносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року. Правила Книги 6 цього кодексу застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання цим кодексом чинності.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.1 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах по спадкування» роз'яснив, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема Цивільний кодекс Української РСР, якщо строк на її прийняття закінчився до 01 січня 2004 року.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз.14 п.1 Інформаційного листа №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, вказав, що у відповідності з п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила книги шостої ЦК можуть застосовуватись лише до спадщини, яка відкрилась після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким із спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.ст.529-531 ЦК УРСР.

Таким чином, строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 закінчився 12квітня 1999 року, тобто до набуття чинності Цивільним кодексом України, а тому застосуванню для вирішення заявленого позову підлягають норми Цивільного кодексу УРСР, який втратив чинність з 01 січня 2004 року, але був чинним на момент виникнення та існування спірних правових відносин.

Відповідно до статей 525 та 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а місцем її відкриття - останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв (ч.1 ст.548 ЦК УРСР).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. При цьому, такі дії мають бути вчинені протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця (ч.2 ст.549 ЦК УРСР).

Досліджені у ході судового розгляду докази у сукупності свідчать проте, що ОСОБА_3 був сином ОСОБА_4, а варіант написання у свідоцтві про народження батька заявника ім'я, по-батькові та прізвища її матері «ОСОБА_4» замість «ОСОБА_4» є результатом неграмотності відповідної особи, яка складала відповідний запис про народження ОСОБА_3. При цьому, ураховуючи, що ОСОБА_3 разом з матір'ю проживав на момент її смерті, поховав її, вступив у права управління та володіння спадковим майном, а тому є підстави для установлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3, що відкрилася після смерті ОСОБА_4.

За таких обставин, заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 209, 214-215, 256 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: Тростянецька міська рада Сумської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити частково.

Установити факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Установити факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Грузьке Тростянецького району Сумської області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.В.Щербаченко