Рішення № 68482154, 28.08.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2520/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"28" серпня 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарі Заблоцькій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (після зміни прізвища ОСОБА_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 21 вересня 2011 року між ним та відповідачкою був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого банк надав останній кредит у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту з можливістю односторонньої зміни кредитодавцем розміру ліміту, який встановив на рівні 7 600 грн., а відповідачка зобовязалася щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним 36 % річних від розміру заборгованості.

З січня 2013 року сторонами узгоджено зменшення процентної ставки до 30 % річних від розміру заборгованості, з вересня 2014 року ставку збільшено до 34,8 % річних, з квітня 2015 року ставку збільшено до 43,2 % річних.

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є обов'язок останньої сплачувати неустойку (при порушенні грошових зобов'язань понад 30 днів - штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми боргу).

Крім цього в разі порушення позичальником взятих на себе зобовязань банк наділений правом вимоги дострокового повернення кредиту.

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним виконувала не належним чином в звязку з чим станом на 30 червня 2017 року виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 59 319,36 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту 7 276,78 грн.;

- заборгованість по процентам 48 741,66 грн.;

- нарахованого штрафу в розмірі 3 300,92 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 21 вересня 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уклав у письмовій формі з ОСОБА_2 (після зміни прізвища ОСОБА_1) кредитний договір б/н в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, банківських тарифів, пам'ятки клієнта, діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до договору банк надав ОСОБА_1 кредит за тарифним планом кредитних карток «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту з можливістю односторонньої зміни кредитодавцем розміру ліміту, який встановив на рівні 7 600 грн., а відповідачка зобовязалася щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним в розмірі 3 % на місяць від розміру заборгованості (36 % річних).

З січня 2013 року тарифний план змінено на «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», встановлено єдину процентну ставку в розмірі 2,5 % на місяць (30 % річних).

З вересня 2014 року процентну ставку збільшено до 34,8 % річних, з квітня 2015 року ставку збільшено до 43,2 % річних.

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є обов'язок останньої сплачувати неустойку (при порушенні грошових зобов'язань понад 30 днів - штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми боргу).

Крім цього в разі порушення позичальником взятих на себе зобовязань, банк наділений правом вимоги дострокового повернення кредиту.

Згідно договору позичальник також зобов'язаний ознайомлюватися зі змінами в умовах обслуговування кредиту та банківських тарифах та в разі незгоди з такими змінами вимагати розірвання договору, попередньо та в повному обсязі сплативши наявну заборгованість (п.п. 1.1.2.3, 1.1.2.4, 2.1.1.5.3, 2.1.1.5.4 Умов і Правил).

Згідност. 626 ЦК Українидоговором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 ЦКУкраїни передбачає, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому згідност. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин (договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1ст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже відповідачка, підписавши 21 вересня 2011 року анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, приєдналася та погодилася з відповідними умовами, тарифами банку, що свідчить про укладення кредитного договору між сторонами.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушила умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним.

В звязку з цим станом на 30 червня 2017 року виникла заборгованість по кредитному договору, зокрема заборгованість по кредиту в розмірі 7 276,78 грн., що підтверджується розрахунком боргу.

Крім того позивачем нараховано заборгованість по процентам в розмірі 48 741,66 грн., виходячи з процентної ставки, яка неодноразово змінювалася банком: з 21 вересня 2011 року 3 % на місяць (36 % річних), з 01 вересня 2014 року 2,9 % на місяць (34,8 % річних); з 01 квітня 2015 року - 3,6 % на місяць (43,2 % річних).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки, дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Судом встановлено, що зміна базової процентної ставки за користування кредитними коштами відбулася відповідно до наказів від 18 серпня 2014 року № СП-2014-6915682 (34,8 % річних) та від 18 лютого 2015 року № СП-2015-6552838 (43,2 % річних). При цьому нові тарифи із підвищеною ставкою підлягають застосуванню лише для витрат, зроблених після введення в дію нових тарифів.

Банком проігноровано вимогу суду про надання повної виписки по рахунку позичальника (про рух коштів).

Проте згідно розрахунку боргу з вересня 2014 року жодних витрат по картрахунку позичальником здіснено не було, остання продовжувала користуватися виключно кредитними коштами, отриманими до вказаної дати.

Разом з тим позивачем не надано доказів щодо своєчасно повідомлення відповідачки про зміну розміру фіксованої процентної ставки відповідно до п. 1.1.3.1.9 Умов і Правил та доказів прийняття позичальником нових умов договору.

За таких обставин проценти за весь період користування кредитом мали бути нараховані, виходячи з процентної ставки, що була узгоджена сторонами: до 01 січня 2013 року 36 % річних; з 01 січня 2013 року до 30 червня 2017 року 30 % річних.

При цьому суд погоджується з розрахунком заборгованості по процентам, наданим позивачем станом на 31 серпня 2014 року, оскільки іншого не встановлено. Перерахунку підлягає розрахунок заборгованості по процентам за період з 01 вересня 2014 року по 30 червня 2017 року. Таким чином заборгованість по процентам станом на 30 червня 2017 року (в межах заявлених позовних вимог) становить:

- 401,37 грн. (нараховані проценти станом на 31 серпня 2014 року);

- 227,90 грн. (нараховані проценти за період з 01 вересня 2014 року по 07 жовтня 2017 року, виходячи з незмінного розміру заборгованості за тілом кредиту, включаючи прострочену (7 596,75 грн.), за періоди, вказані позивачем у розрахунку, помноженої на процентну ставку 30 % річних, з подальшим діленням набутих сум на 360 (п. 2.1.1.12.6 Умов і Правил) та множенням на кількість днів, протягом якого здійснюється нарахування процентів (36 днів));

- 6 045,78 грн. (нараховані проценти за період з 07 жовтня 2014 року по 30 червня 2017 року, виходячи з незмінного розміру заборгованості за тілом кредиту, включаючи прострочену (7 276,78 грн.), за періоди, вказані позивачем у розрахунку, помноженої на процентну ставку 30 % річних, з подальшим діленням набутих сум на 360 (п. 2.1.1.12.6 Умов і Правил) та множенням на кількість днів, протягом якого здійснюється нарахування процентів (997 днів)).

Проте, враховуючи, що в період з 01 вересня 2014 року по 30 червня 2017 року позичальником було здійснено три проплати на загальну суму 752,37 грн., частина цих коштів в розмірі 382,40 грн. внесена на погашення процентів, а тому загальний розмір боргу по процентам становить 6 292,65 грн. (401,37 грн. + 227,90 грн. + 6 045,78 грн. - 382,40 грн.).

Також з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути неустойку (штраф), яка підлягає перерахунку, зокрема 500 грн. фіксованого штрафу + 678,47 грн. процентна складова (13 569,43 грн. (загальний борг по кредиту) х 5 %).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню (згідно розміру задоволених вимог) понесені останнім судові витрати, а саме 397,76 грн. судового збору (1 600 грн. (сплачений судовий збір) х 24,86 % (відсоток задоволених позовних вимог)).

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21 вересня 2011 року, що утворилася станом на 30 червня 2017 року, а саме заборгованість по строковому та простроченому кредиту в розмірі 7 276 (сім тисяч двісті сімдесят шість) гривень 78 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом 6 292 (шість тисяч двісті дев'яносто дві) гривні 65 копійок, неустойку (штраф) за порушення умов договору в загальному розмірі 1 178 (одна тисяча сто сімдесят вісім) гривень 47 копійок, а всього в загальному розмірі 14 747 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок сім) гривень 90 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 397 (триста дев'яносто сім) гривень 76 копійок судового збору, перерахувавши вказану суму на цей же рахунок.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання нею копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Вуїв